Багато IT-спеціалістів спрямовують свої зусилля на модернізацію української школи: є проекти компанії Microsoft, освітні курси від Prometheus, ініціатива «Віртуальна школа». Команда Boost LAB вирізняється тим, що має на меті не лише розробку сучасних інструментів для шкільного курсу фізики, але й популяризацію науки серед школярів. Ми розпитали молодих розробників-ентузіастів про те, як вони планують залучати школярів до свого проекту та що заважає розвиткові української прикладної науки:
— Що собою являє Boost LAB, як виникла у вас ідея його створення?
Наш проект має на меті розробку комплексу сучасних лабораторних практикумів з фізики, які будуть подобатися викладачам за інформативність та заохочення до подальшого навчання, а учням – за цікавість викладення матеріалу з захоплюючими, справжніми експериментами. Вони будуть доступні кожній школі – собівартість самостійного виготовлення не перевищуватиме витрати на звичайний шкільний рюкзак. Це не просто оновлені прилади, це — новий підхід до проведення фізичних практикумів. Замість того, щоб заново вираховувати давно відомі результати (прискорення вільного падіння, теплоємність води тощо), учень буде випробовувати свої знання у реальних фізичних задачах, наприклад, будувати оптичні системи чи вираховувати кут пострілу.
Ідея прийшла після успішного виступу на міжнародному студентському турнірі фізиків у Варшаві, Польща. Ми пам’ятаємо, з якими труднощами стикалися вчителі наших шкіл під час проведення практичних занять і вирішили виправити цю проблему раз і назавжди. Тим паче, ми знали, що це проблема не тільки нашого міста чи регіону – це проблема усіх українських шкіл. Все почалося з бажання розробити сучасне обладнання для школи, щоб нарешті викинути старі радянські прилади. Згодом ми зрозуміли, що проблема не в одних тільки приладах. Самі шкільні лабораторні роботи морально застарілі: вони нудні, не несуть ні нової інформації, ні нового досвіду. Тому ми взялися за більш глобальний проект.
-—Хто входить до складу команди Boost LAB?
Початкова команда складалася з п’яти хлопців, які й будували гараж-майстерню. Поступово до нас приєднувалися нові люді, які так само як і ми загорілися ідеєю проекту. Нам допомагають прекрасні люди, і ми дуже їм вдячні. Наразі в Boost LAB задіяні:
- Платон Дмітрієв — співзасновник гаражу, член збірної фізико-технічного факультету – переможця IPT2015. Сфери відповідальності: генерація ідей, розробка, фокуси з паяльником, електроніка.
- Роман Видро — співзасновник гаражу, член збірної фізико-технічного факультету – переможця IPT2015. Сфери відповідальності: ідеї-розробка, презентації, маніпуляції з моделюванням.
- Іван Пугачов — співзасновник гаражу, математик. Сфери відповідальності: ідеї-розробка, магія мікроконтролерів.
- Борис Петров — співзасновник гаражу, член збірної фізико-технічного факультету – переможця IPT2015. Сфери відповідальності: ідеї-розробка, великі конструкції, раритетні автомобілі.
- Дмитро Горкавчук — співзасновник гаражу, фізик. Сфери відповідальності: ідеї-розробка, перфекціонізм, анонімність в глобальній мережі.
- Антон Кулик — SMM-відділ, представництво в інтернеті.
— Яким за вашим задумом має бути результат того, що ви розпочали?
Результатом роботи проекту стане комплекс лабораторних робіт з фізики на усі основні теми шкільного курсу. Усю необхідну інформацію — креслення компонентів, код для мікроконтролерів, інструкції та рекомендації, методичні матеріали для викладачів — ми викладемо у відкритий доступ на своєму сайті. Для кожного бажаючого, повністю безкоштовно. Ми хочемо забезпечити кожну школу сучасною експериментальною установкою, тому це — open-source. Ми також пропонуватимемо свої послуги по збірці наших пристроїв: їх можна буде замовити та отримати поштою.
Ми впевнені, що нудні експерименти у школах вбивають у дітях любов до фізики, такої широкої та глобальної науки. Обладнавши школи сучасними (а головне — якісно новими) практикумами, ми значно підвищимо інтерес до фундаментальних наук загалом, простимулюємо поглиблене вивчення фізики. Це і є наша глобальна мета — підвищити інтерес. Буде інтерес, зацікавленість у науці — будуть і нові вчені, нові досягнення та відкриття.
— Знаємо, що ви співпрацюєте із платформою «Спільнокошт». Розкажіть про це трохи детальніше, будь ласка. Чи маєте інші майданчики, де просуваєте свої розробки?
Почавши роботу над проектом, ми зрозуміли, що нам потрібен серйозний бюджет. Попри наші намагання, розробка просувалася повільно з фінансових причин. Початковий бюджет дозволить нам централізовано закупити матеріали, електронні компоненти і ще трохи обладнання. Тому виникла ідея йти на «Спільнокошт». А ще публічне фінансування — це чудова реклама. Щоб поширювати наші розробки, нам необхідна аудиторія, яка буде слідкувати за нашим прогресом. Розпочати кампанію плануємо зовсім скоро; тривають фінальні роботи.
Поки що конкретних планів про співпрацю з іншими проектами не маємо, але ми з радістю презентуємо свої ідеї у рамках різноманітних заходів чи ініціатив. До речі, скоро будемо на Kyiv Maker Faire — заходьте у гості.
— З якими труднощами зіткнулись в процесі? Що було подолати найважче? Чому вас навчили ці проблеми?
На самому початку, ще до ідеї проекту, було важко із перебігу студентського життя викроїти час на себе, свої ідеї: обладнати майстерню, забезпечити її роботу. Але це швидко минуло. У рамках проекту, як відмічалося раніше, важко без значної кількості сировини і матеріалів. З’їздити на ринок за фанерою чи замовити у Китаї Arduino на заміну старого екземпляру, що зламалася — це не надто складно, але віднімає важливий ресурс: час. Найважливіший урок, який ми винесли — рухайтеся вперед. Якщо подобається те, що робиш, — все буде круто.
— Під час планування Boost LAB ви орієнтувались виключно на власне бачення і розуміння того, якими мають бути сучасні лабораторні установки, чи мали приклад для наслідування, можливо, якийсь закордонний проект?
Нам допомагають наші шкільні викладачі — Заслужені вчителі України Гельфгат І.М. та Ненашев І.Ю. Разом з ними ми опрацьовуємо кожну ідею: від тематики роботи до навчальної складової. Ми не можемо орієнтуватися виключно на своє бачення, адже у нас недостатньо знань та досвіду в області педагогіки, а лабораторна робота — це, можливо, найкращий педагогічний інструмент, який є у шкільному курсі.
Також ми запозичуємо напрацювання закордонних освітніх систем. Наприклад, одним з найулюбленіших шкільних експериментів у Сполучених Штатах є PotatoGun — пневматична пушка, що стріляє картоплею. Її учні збирають буквально на уроці, а потім разом з викладачем проводять тестування, вимірюють характеристики польоту.
— Чи плануєте приєднатись до акселератору для додаткової реклами Boost LAB та пошуку інвесторів?
Громада — найкращий інвестор і промоутер. Все дуже просто: у громади є проблема — застарілі лабораторні роботи, мала кількість вчених — Boost LAB готовий її вирішити. Ми не ставимо своєю метою заробляти гроші на освітній системі. Ми не хочемо монополізувати ринок шкільного обладнання і десятикратно завищувати ціни (як це робиться зараз). Тому це повністю відкритий проект, усі учасники працюють виключно на власному ентузіазмі, вкладають у це свої сили і час. Публічне фінансування — наш вибір. Інтерес інвестора тут може бути виключно репутаційний; а це чудово реалізується через «Спільнокошт».
— Поділіться секретами, як налаштовуєтесь на робочий та креативний лад
Мабуть, найголовніший секрет: ми любимо науку. І хочемо передати цю любов нинішнім учням. Натхнення і ідеї шукали усюди. Починаючи з шкільних задачників і закінчуючи каналами на YouTube.
— Що, на вашу думку, потрібно змінити в першу чергу, щоб популяризувати науку серед української молоді?
Проблема, яка непокоїть нас вже давно: стереотипи про науку і освіту у нашому суспільстві. З одного боку, «без освіти ти ніхто», з іншого — «іди вчитись туди, де одразу зароблятимеш гроші», з третього — «науковці заробляють мало». Наука популярна серед молоді, проблема в тому, що в них нема стимулу розвиватися у цьому напрямку. В результаті, математично обдаровані діти та майбутні фізики чи хіміки під тиском батьків стають менеджерами чи юристами. Не у менеджерах та юристах справа; справа у нереалізованому потенціалі, справа в тому, що люди хочуть займатися тим, що в першу чергу приносить гроші, а не задоволення. А наука в Україні, з точки зору пересічних громадян, — це безперспективно.
Це, мабуть перше, що потрібно змінити — взаємини між нашим суспільством та наукою. Треба доводити, що наука в Україні — це реально. А як це робити — це чудова тема для дискусії.
— І наостанок ваші побажання нашим читачам, які також планують запускати щось своє
Завжди займайтеся улюбленою справою і розвивайтеся. Яким би не було ваше захоплення — від вирощування єнотів до проектування космічних кораблів — воно гідне уваги хоча б тому, що ви ним зацікавилися.
Фото надані командою Boost LAB, автори: Тетяна Булгакова, Олена Богатирьова, Лєна Шуліка