Жінкам час «сідати за стіл» в ІТ-бізнесі і не лише — огляд книги Шерил Сендберґ

Українська версія бест-селлера Lean In стала однією з найбільш затребуваних нон-фікшн книг 2015-го за підсумками Форуму Видавців у Львові. І справа тут не лише у вдалій піар-кампанії. Шерил Сендберґ — одна із жінок, котрі зламали гендерні стереотипи про ІТ-бізнес не лише в США, але й у цілому світі. Встигнувши попрацювати на керівних посадах у Google та Facebook, Сендберґ в обох випадках досягла гарних результатів не лише у кар’єрі, але й в особистому житті — що радше є винятком у сучасному світі, де жінок (як часто і чоловіків) дискримінують у праві вільного суміщення особистого та професійного.

В день, коли український парламент (попри спротив консервативних та ультраправих кіл) прийняв антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу, ми говоримо про «Включайся» — розповідь жінки з бізнесу про те, чому жінкам, котрі не належать до числа «бізнесвумен», час «сідати за стіл».

На початку книги вона розповідає про часи, коли в Google не було кімнати для переповивання немовлят чи ігрової для тих, хто з певних обставин змушений брати малюків із собою на роботу — і тоді Шерил, що лишень була на той час уперше вагітною, за її власними словами «вкотилася до кабінету Ларрі і Сєргея», де не побоялась пояснити, що ІТ-розробникам і менеджерам (як жінкам, так і чоловікам) потрібні не лише найкращі комп’ютери, харчування чи можливість кататись на самокатах по офісу — але й повивальний столик, окремі туалети, адаптовані для вагітних жінок, та дитяча кімната.

Це — лише одна з небагатьох невеличких змін, ініційованих Шерил на своєму кар’єрному шляху. Що цікаво, вона не зазнається і навпаки — твердить, що і досі не вважає себе впливовою жінкою чи революціонеркою: просто вона зауважила, наскільки самі жінки звикли до такого стану речей, як «роль другого плану». В житті, в офісі, під час нарад акціонерів чи менеджерів. Виховання, соціальний тиск, звичка чоловіків-програмістів вважати жінок нездатними до складних технічних спеціальностей чи відповідальних рішень настільки міцно «в’їлися» в корпоративну культуру та особистісні цінності сучасного суспільства, що за спробу переламати це жінки постійно наражаються на критику. І сама Сендберґ наголошує: лише той факт, що вона не мириться із таким станом речей та активно змінює практику, коли жінки перебували «на других ролях» (при цьому не перестаючи бути жіночною і не перетворюючись на «спалювачку бюстгалтерів») — ця її діяльність не є підставою вважати її героїнею. Це — те, як має працювати бізнес в майбутньому.

Видавництво «Критика» переклала книгу українською мовою 2015 року; оригінал був виданий 2013-го. До «Включайся» передмову написала Міністр фінансів Наталія Яресько; а в післямові згадується Україна (як і в самій книзі) як країна, де є певні проблеми із гендерним балансом в складі парламенту зокрема (з цього року було прийнято зміни до виборчого законодавства, що вперше за 24 роки збільшили присутність кандидаток у списках завдяки обов’язковим квотам).

Втім, і пані Яресько, і пані Сендберґ визнають: квотуванням та законодавчими змінами усіх проблем вирішити неможливо. 2012—2013-го (коли писалась ця книга) жінки в залі засідань для менеджерів навіть у таких компаніях, як Facebook, за звичкою продовжували сідати вздовж стін, а не за головним столом. «Зайняти місце за столом» — ось до чого закликає Шерил Сендберґ.

В книзі на численних прикладах показано, як жінки можуть (і мають) змінювати свої ролі в структурі сучасних компаній не лише в ІТ чи в державних інституціях — але й у повсякденному житті. Наголошується про те, що мізогінія (засудження одних жінок іншими та виникнення явища «самоненависті») набуває нині форм не лише суто фізіологічних та пов’язаних із іміджем чи моделями поведінки на робочому місті — але й соціально видозмінюється: Сендберґ говорить про «милих мізогініків»-чоловіків, котрі ніби і є прогресивними та сучасними, але явно чи приховано дають зрозуміти, що воліли би бачити жінку радше на кухні чи в дитячій, аніж в ролі керівника чи провідного фахівця у власній компанії — звідси весь той нібито безневинний офісний сексизм та жарти про жінок-програмісток, блондинок у політиці та інші подібні речі.

Важлива річ, про яку теж йдеться у книзі — це необхідність жінок брати на себе додаткові ризики, якщо вони дійсно хочуть ставлення до себе, як до рівноправних. Сендберґ почувала себе досить затишно в Google, але ризикнула задля цікавішого проекту — і погодилась працювати під керівництвом 23-річного босса.

Аби перебороти це, мало лише внутрішній тренінгів у корпораціях, програм підприємництва для жінок чи політичних реформ. Сендберґ говорить про те, що жінок мають підтримати не лише чоловіки, але й інші жінки. І тут в справу включається інститут наставництва — стажування, спілкування із більш досвіченими жінками-колегами, котрі вже проходили щаблями корпоративних чи особистісних проблем. Коучі з успіху чи «життєвих тренінгів для жінок» не можуть вирішити такі питання, а лише маскують їх за балаканиною.

Головний висновок «Включайся» — жінки і чоловіки потребують спільного вирішення і корпоративних, і особистісних проблем; спільного вирішення труднощів у сімейному житті та на роботі. Кроки до цього та підказки, як краще це реалізувати, містяться у книзі — а також на сайті проекту Lean In. До речі, і книга, і проект відбулися у великій мірі завдяки підтримці чоловіка Сендберґ — Дейву Ґолдберґу, якого не стало навесні 2015-го.

Як на мене, найцікавіша деталь — це післямова: весь довгий перелік жінок (їх дуже багато, і майже всі — високопосадовці) та чоловіків (яких теж трохи тут є) свідчить — написати таку легку в читанні, зрозумілу і одночасно комплексну книжку про гендерну та бізнесову проблематику можна лише завдяки зусиллям великої команди. Командна гра на результат, робота рівних та вміння показати тим, чиїми правами знехтували, що вони мають право на власне визнання — про це і говорить із нами Шерил Сендберґ. Спільно можна мотивувати та скеровувати успішні проекти не лише в роботі. Але найважливіше кожна жінка має відкрити для себе сама — і не боятися «сідати за стіл» у відповідальні моменти заради власного гармонічного життя.

Читайте также:

Чат-бот Bard приходить в Україну: основні доступні функції

9 стартапів представлять Україну на Web Summit 2023

Як видалити російський контент з пошукових систем та соціальних мереж

12 стартапів з України на CES 2023