В першій половині XX століття український вчений та філософ Володимир Вернадський створив учення про ноосферу, основане на задумі гармонійного поєднання людини та її господарської діяльності з біосферою та природнім колообігом речовин. Майже століття потому справу видатного академіка продовжують організації, що заохочують винахідництво, конструювання та інженерію в сучасній Україні.
Серед активних учасників — представництво Noosphere Ventures в Україні, відповідальне за проведення фестивалю BestRoboFest, конкурсів Vernadsky Challenge, розробку рішень для освіти, армії та багато іншого. Про діяльність організації нам розповів її керівник Михайло Рябоконь, за сумісництвом — засновник Noosphere Engineering School та директор з інновацій Noosphere Global:
Діяльність Noosphere Ventures в Україні
Представництво американської компанії Noosphere Ventures було відкрито у 2014 році з метою розвитку освітньої, дослідницької та винахідницької екосистеми України. Ми активно співпрацюємо з університетами, — зокрема з КПІ та ДНУ, — проводимо конкурс інженерних стартапів Vernadsky Challenge, названий на честь видатного українського вченого Володимира Вернадського. Концепція ноосфери академіка є основою нашої корпоративної філософії та етики. Крім того, ми фінансово підтримуємо інші конкурси стартапів, надаємо безкоштовну експертну консультативну допомогу молодим ІТ-підприємцям шляхом проведення міжнародних наукових форумів.
Серед наших найгучніших ініціатив – Noosphere Engineering School. На базі класичних або технічних вишів ми за власний кошт обладнуємо лабораторії, де усі бажаючі можуть безкоштовно працювати над створенням прототипів власних винаходів. Перші результати цієї праці – проекти CamTouch, ArtOS та «Моя поліція».
ArtOS вже активно використовується у військах. CamTouch було надано школам України, які виявили інтерес у тестуванні та впровадженні розробки у процес навчання. А додаток «Моя поліція» зможуть встановити для тестування всі бажаючі жителі Дніпра вже 24 серпня.
2016 року ми вперше провели фестиваль робототехніки BestRoboFest. На відміну від аналогічних за форматом подій, які стали надзвичайно популярні в Україні останнім часом, ми змогли поєднати змагання роботів із виставкою технологічних розробок, лекціями фахівців, майстер-класами для дітей та фестивалем їжі, створивши справжнє свято для всієї родини.
У 2015 році ми вперше в Україні організували перегони дронів. Окрім вищезгаданих проектів, ми систематично підтримуємо Федерацію ракетомодельного спорту України. За нашої ініціативи 23-28 серпня цього року Україна вперше прийматиме світову першість з цього виду спорту. Ми впевнені, що ці заходи сприятимуть формуванню нового іміджу України як країни з високим технологічним потенціалом. В результаті такої діяльності ми зможемо популяризувати професію винахідника й інженера та зупинити відтік молоді за кордон.
Фото з фестивалю робототехніки та інновацій BestRoboFest
Зміни в українській стартап-екосистемі
За два роки дослідження ринку ІТ-стартапів під час проведення Vernadsky Challenge ми дійшли висновку, що переважна більшість активістів цієї сфери не готова створювати революційні продукти, які можуть бути масштабовані глобально. Проекти, які нам доводилось бачити, були певною мірою локалізованими версіями ідей, що вже були представлені на TechCrunch, — або ж вирішували проблеми українського ринку та мали серйозних конкурентів на інших ринках.
Не виключено, що — результат гарної експертизи України у аутсорсі та невисокого рівня упізнаваності за власними продуктами. Адже стартап-підприємці формуються саме в аутсорсингових компаніях, які високо цінуються у світі як виконавці. Але ці компанії мають недостатньо розвинуту продуктову та маркетингову складові внаслідок того, що ці фактори не мають значення при роботі згідно технічних завдань, які приходять від замовника. Тож при розробці власного ІТ-продукту відчутні суттєві прогалини в знаннях стартап-команд, як у продуктовій складовій, так і в маркетинговій. Не можна сказати, що в хардверних стартапах ситуація принципово інша, але тут цей недолік компенсується дійсно інноваційними технологічними розробками. Тож на другий рік існування конкурсу ми змінили концепт і не стали брати до розгляду суто софтверні ІТ-проекти.
Vernadsky Challenge 2016
Центрами стартап-руху є Київ, а також Дніпро, Львів та Одеса. Всі міста значно поступаються столиці за кількістю проектів. Є поодинокі, але яскраві представники в інших регіонах та навіть невеличких поселеннях, але з розвитком проекту вони мігрують до великих міст.
Щодо напрямків розвитку проектів, є певні тренди, обумовлені ситуацією в країні. Перший конкурс прийшовся на активну стадію АТО, тож ми отримали багато заявок у сфері військової техніки та медичних досліджень. Надзвичайно популярна тема дронів також привертає до себе увагу багатьох стартап-розробників. Цього року очікуємо бум розробок у сфері доповненої реальності. В командах завжди є носій ідеї, переважно фахівець тієї галузі, в якій представлено проект, та людина, яка намагається надати ідеї репрезентативної форми. Майже ніколи ми не зустрічаємо команди, які вже працювали з аналітиками. Такі команди не мають жодного уявлення про шляхи монетизації проекту, зазвичай не можуть назвати свої конкурентів та навіть не готові детально розказати, на що підуть кошти, які вони шукають. Цей тренд, на жаль, поки що незмінний, хоча ми разом з іншими інвесторами, що працюють в Україні, докладаємо чимало зусиль, аби його зламати.
Не всі готові реалізовувати ідею до кінця
«Нас неможливо збити з шляху, бо ми не знаємо, куди ми трафимо», – ця фраза точно описує світ стартапів України. Для багатьох молодих хлопців та дівчат отримання інвестицій є самоціллю. Тобто отримати гроші – то і є успіх. Мало хто усвідомлює, що інвестор очікує на кожний свій вкладений долар прибуток у два долари, а то й більше. Через те ми припинили практику так званих «голих» інвестицій.
Переможцям Vernadsky Challenge ми надаємо грант. В обмін на гроші ми не чекаємо на долю в проекті; але грант надається не безконтрольно, а в обмін на детальний кошторис, де зазначено, на що отримані від нас гроші будуть витрачені. Грант спрямований виключно на доопрацювання проекту, створення прототипу такого рівня, коли його не соромно продемонструвати інвесторам або на глобальних конференціях. Тому від грантоотримувача вимагається відповідальне ставлення до інвестицій, ретельне планування витрат. Для нас це швидше освітній та соціальний проект, який підтримує справжніх митців-інженерів, а не бізнес.
Чемпіонат світу з ракетомоделювання та українська наука
Ракетомоделювання – це хоббі багатьох інженерів NASA та національних космічних агенцій різних країн. Це наочна реклама інженерного світу космічних проектів. Сьогодні усі марять Ілоном Маском, та мало хто згадує, що довгі часи саме українські підприємства космічної галузі задавали темп розвитку у цій сфері.
На нас чекає подія дійсно планетарного масштабу: збірна США делегує 54 спортсмени, а збірна КНР – 56. Загалом участь у змаганнях візьмуть 20 збірних. Всі ці люди є носіями певної експертизи у різних галузях машинобудування. Компанії, у яких вони працюють, є потенційними партнерами наших ІТ-компаній. А українська наука, в свою чергу, потребує інтеграції в бізнес-процеси. Через те, що довгий час на теренах України практикували науку задля науки, більшість наших науковців не розуміє практичну цінність своїх розробок та складність їх реалізації.
Як долати перешкоди у розвитку інновацій
Необхідно поступово змінювати існуючу систему освіти. Сьогодні ми спостерігаємо певні поодинокі спроби реформувань в цьому напрямку. Як представники американської компанії, ми на боці системи, що склалася в США. Виші мають бути незалежними та на власному забезпеченні. Взяти, наприклад, Стенфорд: студенти працюють над дослідженнями, які пропонують компанії Кремнієвої Долини. Як наслідок – навчальні програми гнучкі, а університет має стабільне фінансування дослідницьких процесів.
Звичайно, проблема освіти — не єдина перепона на шляху розвитку інновацій. Існують численні державні обмеження, наприклад, в космічній та військовій галузях, у вигляді державної монополії на виготовлення продукції. У США озброєння державі постачають приватні компанії на ринкових умовах, що примушує їх постійно шукати революційні рішення. Створюючи умови захисту державних компаній, ми позбавляємо їх стимулу розвиватися. Гадаю, що перепон значно більше, та чи є сенс у їх переліку? Потрібно не шукати пояснень, чому інноваційна екосистема розвивається повільно, а створювати альтернативи існуючим неефективним інституціям. Не подобається якість освіти університету? Приходьте та пропонуйте власні рішення! Ми жодного разу не зустрічали супротиву. Навпаки, Михайло Згуровський (ректор Національного технічного університету України «КПІ» – прим. ред.), наприклад, включив мене до складу Стратегічної ради КПІ, а Микола Поляков (ректор Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара – прим. ред.) надає усіляку підтримку під час проведення нами наукових форумів тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Про партнерство з місцевими організаціями
Noosphere не працює за франшизами та франшиз не надає. Усі наші заходи – то є поклик серця нашого мецената, вихідця з України, Максима Полякова. Він не шукає слави та не розглядає наші заходи як комерційні проекти. Тому наша задача – не кількість подій та покриття всіх регіонів, а якість. Ми з радістю співпрацюємо з усіма бажаючими. Серед наших партнерів є бюро розробки та прототипування ARTKB, Міжнародна авіаційна федерація, Національна поліція, Збройні сили України та багато інших. Тобто, немає жодних обмежень з точки зору напрямку діяльності чи форми організації. Єдина важлива умова співпраці з нашого боку — поділяти нашу філософію, яка ґрунтується на постулатах Володимира Вернадського.
ArtOS – система для українських військових
Noosphere Engineering School – це технологічно обладнаний майданчик, де ентузіасти можуть об’єднати свої зусилля задля реалізації певних проектів, що мають значення для українського суспільства. На жаль, у 2014 році держава виявилася не готовою до військового протистояння. На щастя знайшлися люди, на кшталт Ярослава Шерстюка, з ідеями, як покращити ефективність ведення артилерійського бою; програмісти, які на волонтерських засадах вирішили допомогти в реалізації; представники ІТ-індустрії, які погодились закуповувати необхідні комплектуючі для системи.
Презентація системи ArtOS на Vernadsky Challenge 2016
Система ArtOS складається з комунікаційних модулів передових світових виробників комунікаційного обладнання:
- бездротової точки доступу зовнішнього використання;
- армійських радіостанцій Motorola, які транслюють зашифрований сигнал;
- протиударних сучасних планшетів; унікальних гарматних блоків інформації для навідника, створених ентузіастами;
- програмного забезпечення власної розробки.
Раніше при наведенні артилерійської стрілецької зброї офіцери мусили самостійно вираховувати необхідні параметри. Завдяки ArtOS всі розрахунки не лише автоматизовані, а й гарантовано потрапляють безпосередньо до гармати, що відчутно скорочує час, необхідний для ураження цілі, а також знижує вірогідність помилки. Не менш важливо те, що комплекс придатний для використання на всіх видах гармат.
Презентація системи ArtOS Головнокомандувачу української армії Президенту Петрові Порошенку
Про співпрацю з органами державної влади
Ми працюємо перш за все з людьми. Не варто ділити їх за місцем роботи. Ентузіасти є у всіх сферах, і саме вони рухають наше суспільство вперед. Чи можна вважати волонтером військового, який на власну зарплатню закуповував у перші місяці війни бронежилети своїм побратимам? Чи можна продовжувати називати громадським активістом того, хто завдяки цьому трампліну потрапив до Верховної Ради? Всі терміни – доволі умовні. Значення має лише наявність бажання співпрацювати, а не звання, фах чи місце роботи.
Про головні IT-тренди найближчого року
Найбільш популярним трендом сьогодні є «інтернет речей». Довгий час українці були захоплені розробкою різних версій «розумних» будинків. Майже кожний третій хардверний стартап був присвячений цій тематиці. Поступово акцент зміщується в медичну сферу. Так, наш американський фонд проінвестував стартап Thync – прилад типу wearables, який має заспокоювати або ж навпаки викликати активність, шляхом дії на нейрони мозку. R&D цього стартапу буде частково знаходитись в Україні.
Перспективним є напрямок доповненої реальності. Сьогодні весь світ шукає покемонів з Pokémon Go, та напевно скоро ми дізнаємось про більш серйозні розробки в цьому напрямку. Загроза тероризму дає поштовх розвиткові стартапів у сфері кібербезпеки. Проте останні два тренди, мабуть, докотяться до України трохи з запізненням.
Як приєднатись до ініціатив Noosphere в Україні
Сьогодні ми активно шукаємо тих, хто підтримає проведення Чемпіонату світу у Львові. Нам необхідне сприяння влади міста та області в організації заходу, особливо в забезпеченні сценою для церемонії відкриття. Ми маємо на меті привезти до спортивного містечка якомога більше дітей. Для цього нам потрібен транспорт.
Ми також закликаємо до співпраці студії та технічні гуртки, які можуть проводити майстер-класи паралельно із змаганнями космічних моделей. Нам потрібна інформаційна підтримка, і йдеться не виключно про ЗМІ. Сила соціальних мереж — безмежна. І ми вдячні кожному пересічному читачеві, який підпишеться на наші сторінки, присвячені ракетомоделюванню, Noosphere Engineering School та ділитиметься нашими новинами з друзями. Команди організаторів усіх наших заходів на 80% – волонтерські. Тож слідкуйте за нашими анонсами та долучайтесь до участі: у якості спортсмена – у перегонах коптерів, у якості заявника – у конкурсі інженерних стартапів. Станьте глядачем та оповідачем побаченого!
Матеріал підготовано в рамках спецпроекту «25 історій про Україну»