Наскільки складно просувати проект, якщо ви тільки починаєте роботу із аудиторією і про вас ще ніхто не знає? Фахівець із PR компанії Prom.ua Юлія Олійник підготувала низку порад для стартапів, котрі бажають вийти на ринок і заявити про себе, але обмежені в бюджетних можливостях щодо просування.
Особливості стартапів
Стартап є невеликою компанією, відповідно фінансові та організаційні можливості у нього також обмежені. Найчастіше у команди немає окремого бюджету для PR-активності чи платних послуг піарника, тому просування бере на себе керівник стартапу чи хтось із співзасновників. Бюджет при цьому може взагалі бути нульовим, а шанс виживання проекту до стадії, коли йому потрібен буде повноцінний піар — 1/10 або 2/7.
Окрема особливість інформаційного просування стартапів — це їхня нішевість. Як правило, такі проекти та команди мають вузьку спеціалізацію, що робить їх не дуже цікавими для «масових» ЗМІ. Сюжет чи статтю із стартапом на телеканалі чи в масовому онлайн-виданні можуть зробити раз—другий, а що далі?
З чого почати формування PR-стратегії
Єдиний універсальний інфопривід для стартапу — це власне запуск. Далі потрібна стратегія для того, щоб нагадувати про себе і перебувати в центрі уваги онлайн-аудиторії.
Почніть з вивчення трендів. В контексті якого тренду ваш проект можна висвітлити в ЗМІ? Про яку ідею ви говорите, коли розповідаєте про власний проект? Ніхто не буде хвалити сам стартап, журналісти прагнуть розкрити актуальну, суспільно значущу тему. Розповідь про тенденції ринкової ніші, в якій ви працюєте, приверне увагу і журналістів, і читачів.
Якщо ваше рішення і ваш проект є надто нішевими, використовуйте тренд-неймінг. Немає назви для тренду, яким ви скористались для запуску власного бізнесу? Вигадайте таку назву і розкручуйте її.
Не забувайте про перетин індустрій. Висвітлення ідей та завдань вашого стартапу можливе з точки зору різних технологій, галузей чи сегментів аудиторії.
Як залишатись затребуваним в медіа
Як вже було сказано вище, почніть з історії про ваш ринок, його потреби та розвиток на даному етапі. Коментуйте події і не бійтесь діалогу із партнерами та конкурентами за вашою ринковою нішею.
Орієнтуйтесь в свіжих цифрах, що дасть змогу вам оперативно відреагувати із актуальною статистикою на будь-які обговорення в медіа чи в онлайн-середовищі соцмереж.
Керівники чи співзасновники стартапу можуть також бути лідерами думок, ділитись корисним досвідом та інформацією, першими помічати актуальні суспільні зміни.
Що робити, коли «немає новин»
Не лише влітку, але й увесь рік виникають ситуації, коли в компанії «немає новин». Але є щонайменше 8 перевірених способів нагадати про себе у медійному просторі.
Ведіть блог. Дуже часто власний блог стартапу (як наприклад, блог компанії Buffer) стає популярнішим за чимало інтернет-видань. Але для цього робота над блогом має бути ґрунтовною і постійною.
Спілкуйтесь із галузевими ЗМІ. Вони готові розміщувати ексклюзив і більш орієнтовані на нішевий контент, релевантний до вашої діяльності.
Пишіть колонки для видань. Авторський матеріал є відносно простим, але ефективним способом для спілкування із інтернет-аудиторією. До того ж, такі матеріали (за умови їхньої належної якості) охоче беруть інтернет-ЗМІ.
Історії успіху (як ваші, так і ваших клієнтів) можуть також стати непоганим інформаційним приводом.
Огляди продуктів, підбірки корисних порад та покрокових інструкцій — дієвий елемент контент-маркетингу.
І звісно ж — аналітика та дослідження. Систематизуйте дані, проводьте паралелі, помічайте тренди і коментуйте їх.
Головні прорахунки піарника-початківця
Не помиляється той, хто нічого не робить. І навіть бувалі піарники регулярно «топчуться по граблях» одного і того ж виду. Ось тільки досвідченим фахівцям виправляти помилки легше, ніж новачкам із стартапів. Тому уникайте наступних помилок у своїй роботі.
Пам’ятайте, що прес-реліз як формат передачі інформації давно помер. На зміну йому прийшов пітч — стисла, але цікава форма подачі ключових фактів та змін у вашому проекті для журналіста. Пропонуйте журналістові саме те, що його цікавить, а не спирайтесь на «універсальні» відомості про ваш стартап.
Не приховуйте прямі способи зв’язку із вами. Коли ви перетворюєте пошук контактів керівника стартапу чи маркетинг-менеджера на квест для журналіста — від цього точно не буде ніякої користі для вашого проекту.
Забудьте фразу «Нам треба декілька днів на узгодження коментарів». Ви — не Адміністрація президента. Узгоджуйте коментарі за півгодини, а не за півтижня.
«Ми не будемо це коментувати» — вирок для стартапу. Вдруге до вас вже журналіст із запитанням не прийде.
«Наш спікер зараз недоступний, чи не могли б ви зв’язатись із нами за тиждень?» — ще одна типова помилка новачка. Ваші співробітники повинні мати достатній рівень компетенції, аби відповідати на універсальні, не-фінансові питання. Ключові думки та дані про компанію мають знати всі, хто із вами працює, а не лише один «священний» спікер.
Замість підсумків
Починаючи роботу із ЗМІ, блогами та інтернет-аудиторією, не забувайте продавати ідею, а не компанію. Будьте завжди чесними із собою та з аудиторією. Поважайте журналістів. Будьте потрібні, підтримуйте дружні стосунки із тими, для кого даєте коментар чи створюєте контент. Зробіть інформаційне просування завданням для всієї вашої команди. І не забувайте, що ваша мета – не просто бути публічним, але й планувати, стратегічно мислити та діяти.
За матеріалами: ubr.ua