Наша країна досягла пристойних результатів на ринку програмного забезпечення, але з апаратними продуктами все набагато складніше. Необхідно, щоб існувала екосистема виробників різних компонентів, потрібні спеціалісти з розробки материнських плат та чипів, великі фінансові інвестиції, та й просто патріотизм і бажання.
Олександр Костюк, технічний директор компанії «Навігатор», мало чи не єдиного вітчизняного виробника мобільних гаджетів, впевнений, що стримуючим фактором для появи значної кількості українських розробників електроніки є недостатній розмір ринку. Це головна проблема, але є і деякі інші тонкощі. В ексклюзивному інтерв’ю редакції блогу Imena.ua Олександр пояснив, яким чином «Навігатору» все ж таки вдалося вийти на ринок мобільних продуктів зі своїми розробками та впевнено закріпитися там.
— Аналітики стверджують, що на розробку мобільного гаджету витрачається близько 1-1,5 року, а термін його активного продажу складає всього 3-5 місяців. Наскільки це твердження збігається з вашими оцінками?
Все залежить від ступеня того, наскільки вендор задіяний в розробці продукту. Якщо мова іде про розробку на фундаментальному рівні, «з нуля», то вона може займати навіть півтора року. Але ми працюємо на відкритому ринку і наші обсяги збуту поки не дозволяють повністю самим розробляти пристрій. «Навігатор» користується послугами компаній, що вже мають певний базовий дизайн, тому ми лише вносимо зміни в цей дизайн, наприклад, доробляємо материнську плату. Тобто наш обсяг робіт — це скоріше доробка, ніж розробка, тому весь процес складає від 3 до 6 місяців. Активний період продажу залежить від моделі і складає від 6 місяців до одного року. Ми поповнюємо наш модельний ряд кожного кварталу, тобто іде поступове заміщення старих продуктів новими.
— Скільки зараз становить середній термін служби смартфону? Чи змінився він в порівнянні з середнім строком служби звичайного кнопкового терміналу, який раніше становив приблизно 1,5 року?
Думаю, що великих змін немає. А взагалі, це залежить від економічного стану країни. Адже коли виходять нові процесори, з’являються нові форм-фактори, нові дисплеї, у користувача виникає бажання змінити свій гаджет.
— Ви позиціонуєте себе як національний виробник. Чи присутня в ваших продуктах певна українська адаптація, наприклад, програмне забезпечення від українських розробників, національна символіка в шпалерах, в екранних заставках та інше? Чи випускаєте ви спеціалізовані аксесуари під свої смартфони?
Є певні просування в цьому напрямку. Ми вже розробляємо власні шпалери та екранні заставки. Стосовно програмних аплікацій мушу сказати наступне. Здебільшого смартфони зараз продаються через великі торговельні мережі. Але в них є свій додатковий бізнес, який полягає в продажі користувачу послуг по інсталяції різних мобільних програм. І тому вони дуже негативно реагують, коли на смартфоні вже встановлене програмне забезпечення, адже вони втрачають заробіток.
Адже якщо ми зашиваємо в Firmware ряд програм, користувач їх видалити вже не може. Разом з тим ми зараз співпрацюємо з Києво-Могилянською академією стосовно розробки деяких додатків, які були б суто національні та локалізовані під українського споживача.
— Чи можливо розширити вклад українських спеціалістів в розробку та виробництво мобільних пристроїв? Адже в Україні фактично відсутня екосистема електронного виробництва.
Все залежить від обсягів продажу кожної моделі. Чим значніше вони будуть, тим більше буде участь наших спеціалістів в розробці. Що стосується виробництва окремих компонентів, то в Україні відсутня відповідна екосистема. Немає потужностей для розробки акумуляторів, процесорів. Звичайно, корпуси ми могли б тут виготовляти, але обсяги виробництва мають бути мільйонні. Крім того, все це дуже збільшує строк розробки продукту. Це критично, адже динаміка цього ринку доволі висока: можна розробити супер-класну модель, але спізнитися з виходом на ринок, і вона вже виявиться застарілою.
Наприклад, для виробництва материнських плат обсяги повинні складати від 500 тисяч та вище. Лише в цьому випадку є сенс ставити SMT-лінію для друку електронних плат. При цьому мінімальна партія повинна складати 5 тисяч одиниць. А ми продаємо всіх моделей в сумі близько 4-5 тисяч одиниць на місяць. Що стосується планшетів, то «Навігатор» виробляє їх щомісячно до 10 тисяч. Та щоб лінія на простоювала, обсяги продажу повинні складати не менше 50 тисяч на місяць.
Відповідні спеціалісти в нас є, треба лише відправити їх на додаткове стажування. Адже зараз ціла команда від «Навігатору» постійно працює в Китаї при розробці наших пристроїв. До речі, такий підхід використовує і Apple: в них також чималий підрозділ постійно знаходиться на Тайвані та в Китаї і контролює випуск їхніх пристроїв.
— Чому складання планшетів відбувається в Україні, а смартфони повністю збирають у Китаї?
Планшети ми випускаємо вже давно. Тоді була інша економічна ситуація і ми організували лінію тут, оскільки з самого початку взяли хороший темп з продажу і планували і далі розвивати напрямок планшетів (що зараз і відбувається).
А от смартфони ми випустили на ринок тільки у травні 2014, і в такій непростій ситуації вирішили для початку зробити бренд відомим. Але надалі, виходячи з показників продажів і рентабельності, плануємо перенесення складальних ліній в Україну.
— Якщо локальний ринок не має достатніх обсягів, то чи є перспективи виходу українських компаній на зовнішні ринки? Іншими словами, чи зможе Україна хоча б частково потіснити азіатських ОЕМ-експортерів?
Такі перспективи є, адже робоча сила в Україні зараз навіть дешевша, ніж в Китаї. Все залежить від економічної політики уряду: наскільки легко буде завезти компоненти, отримати відрахування ПДВ та інше.
— А чи планує компанія «Навігатор» виходити на зарубіжні ринки?
Так, подібні наміри є. Але більш детальні плани розголошувати поки що не можу. Лише скажу, що з новими моделями ми плануємо виходити саме на іноземні ринки. Тоді ми зможемо збільшити обсяги і в цьому випадку рухатися в напрямку більшої деталізації виробництва в Україні.
— Згідно з опитуваннями багатьох аналітичних агенцій, споживачі вважають камеру одним з найважливіших компонентів смартфону чи навіть планшету. В той же час хороша камера досить дорого коштує. Як знайти компроміс між хорошою камерою та прийнятною ціною?
По-перше, для хорошої камери потрібний товстий корпус. Якщо ви робите тонкий корпус з виступом під об’єктив, то є ризик, що об’єктив буде часто дряпатися. По друге, багато залежить від користувача. Зазвичай, планшети не використовують для фотографування, максимум — для спілкування через Skype, Viber та інші програми. Що стосується смартфонів, то хороша камера дуже дорого коштує. Але ми зараз розглядаємо можливість використовувати для деяких топових моделей камери Sony. Вони більш якісні, в той же час потребують більшої товщини корпусу, що є проблемою, адже споживачі наразі орієнтуються на товщину від 5 до 7 мм.
Та для моделей середнього та бюджетного рівня камера не грає важливої ролі, тому що це, як правило, перша покупка. Там камера використовується не як інструмент творчості, а лише для того, щоб передати якісь емоції і викласти потім фото на Facebook, або Instagram.
— З вашої точки зору, які перспективи у смарт-годинників та інших мініатюрних пристроїв, так званих wearable devices? Чи плануєте ви створювати свої продукти в цьому сегменті ринку?
Це перспективні продукти, але тут є декілька проблем. По перше, чипсети все ще мають велике енергоспоживання. З цієї причини час роботи таких пристроїв поки що дуже невеликий, не більше одного дня. По-друге, маленький екран — це не заміна великого. На такому екрані можна побачити лише текстові повідомлення. По-третє, необхідна інтеграція різних датчиків, що забезпечують можливість контролювати стан здоров’я користувача та інше. Поки що там є тільки педометр та термометр, а потрібні також вимірювачі тиску, та інші сенсори, тоді це може бути цікаво.
Я постійно відслідковую всі новинки в цій галузі і можу сказати, що подібні компоненти вже в розробці. Але на даний момент ще рано говорити про те, що буде завтра. Тому глобальний продаж таких пристроїв, навіть від світових лідерів, дуже невеликий. Коли будуть створені сприятливі умови, не виключено, що й «Навігатор» запропонує споживачам розробки в цій індустрії.