Хоча ринок посівних інвестицій в Україні тільки зароджується, вже 2 роки успішно діє спільнота місцевих бізнес-янголів. Чим відрізняються українські бізнес-янголи від західних і в які стартапи вони інвестують — про це багато говорили на другій річниці клубу UAngel.
«Бізнес-янгол» (business angel, angel investor) — новий і незвичний термін для нашої мови, більш зрозумілим було б словосполучення «бізнес-меценат». За визначенням бізнес-янголи — це приватні венчурні інвестори, що забезпечують фінансування компанії на ранніх стадіях розвитку. Вони надають стартапам підтримку на етапі, коли обсяг необхідних інвестицій вже перевищує фінансові можливості засновників, але ще не досить великий, щоб в нього вклав гроші великий інвестиційний фонд.
Етапи інвестування в компанію
Чи існує рай для стартапів?
За кордоном посівне інвестування (seed funding — інвестиції в бізнес на ранньому етапі розвитку) існує вже сотні років. Наприклад, ще у 1874 році Томас Сандерс і Гардінер Грін Хаббард профінансували телекомунікаційний стартап Олександра Белла, а в 1903-му кілька бізнес-янголів вклали гроші у відкриття автомобільної компанії Генрі Форда.
У 2015 році, згідно з даними EBAN 2015 Statistics Compendium, янгольське інвестування в Європі досягло 6,1 млрд євро, що на 8,3% вище, ніж у 2012 році. За обсягом інвестування перше місце займає Великобританія (96 млн євро), далі — Іспанія (65 млн євро) і Німеччина (44 млн євро). Всього в Європі налічується понад 300 тис янгольських інвесторів і 470 спеціальних спільнот, до яких належить і UAngel.
Цикл фінансування стартапів — від янгольських інвестицій до виходу на IPO
Середній розмір однієї операції складає близько 184 тис євро, середній чек від одного янгола — 20 тис євро. Найбільш популярні напрямки інвестування: ІТ, біотехнології і мобільність.
Зовсім інша статистика в США. Взагалі, Сполучені Штати не дарма називають «раєм для стартапів»: обсяг інвестування з боку бізнес-меценатів тут досягає $26 млрд на рік, а середній розмір янгольського раунду виріс з $350 тис до $725 тис всього за рік. Середній чек від одного янгола становить $25 тис (за даними Angel Resource Institute).
74% янгольських інвестицій не йдуть далі географії бізнес-янгола — локальність інвестування все ще актуальна для американського ринку. Каліфорнія залишається найактивнішим регіоном за обсягом інвестування, її частка складає 19,7% загального обсягу країни, наступний регіон — Нова Англія (15,5%) і район Великих Озер (14,5%). У 2015-му кожен янгол в середньому зробив дві операції, а в його портфелі знаходиться 16 проінвестованих компаній.
Особливості українських бізнес-янголів
Хоча у кількісному вираженні інвесторів в Україні набагато менше, ніж у інших європейських країнах, вони підходять до процесу інвестування аналогічним чином. Середній чек одного янгола в угоді становить близько $20-60 тис, що навіть перевищує загальноєвропейські та американські показники (в середньому для клубу він становить $48 тис). Кожен третій український янгол вклав в технологічні компанії до півмільйона доларів США за час своєї інвестиційної діяльності.
За перше півріччя 2016 року учасники клубу UAngel уклали 20 угод на суму $4,8 млн. В порівнянні з аналогічним періодом 2015 року інвестиційна активність зросла на 36%. За словами виконавчого директора UAngel Регіни Махотіної, результати членів клубу з інвестування близькі до показників більш ніж 14 європейських країн. За останні 2 роки учасники UAngel вклали гроші в 87 проектів, 7 з яких — через внутрішньоклубні синдикати. Загальна сума інвестицій за 2 роки досягла $7 млн, спільнота зросла в 3,5 рази і зараз об’єднує 35 інвесторів, які готові ділитися з проектами як грошима, так і своєю експертизою.
Інвестори вважають, що українські проекти привабливі своїми ідеями, технологічною експертизою, фахівцями, низькою оцінкою проектів. Недоліками є відсутність досвіду і навичок підприємництва, відставання від світових трендів, lifestyle-підприємництво, фокус на технічні аспекти, а не на потенціал розвитку.
Напрямки та індустрії, що найбільш цікаві для інвесторів
Проблеми українських стартапів
Засновник компанії Digital Future Олексій Вітченко інвестує в проекти, що працюють в тій предметній галузі, в якій його команда володіє відповідною експертизою. Якщо ж потрібної експертизи немає, то компанія може підключитись до інвестицій в парі з іншим бізнес-янголом, який добре знає саме визначену царину.
З точки зору Вітченка, українські проекти зазвичай недооцінені, крім того, їх число на ринку скоротилося. Причин тут багато. Основна складність для українських стартапів — нестача грошей на ринку. Адже частіше в проект інвестують вже після того, як самі стартапери профінансували частину робіт по його розвитку. Якщо молодий американський підприємець може назбирати кілька тисяч або навіть десятків тисяч доларів для запуску свого проекту, то для українця заощадити такі кошти набагато складніше. Для посівних інвестицій потрібна підтримка держави, а також допомога інкубаторів та акселераторів. Наприклад, дуже великий обсяг посівних інвестицій є в Польщі, де стартапи вже «розбалувані» державними грантами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Крім того, якщо проект орієнтований на український ринок, інвестори зазвичай не виявляють до нього інтерес. Зовсім інша ситуація в США, де в проекти вкладають мільйони доларів, навіть на найбільш ранній стадії розвитку. Відсоток успішних інвестицій на посівній стадії досить невеликий, зазначає Вітченко — приблизно 5% від загальної кількості проінвестованих проектів. Це, до речі, один з приводів, чому бізнес-янгол може припинити інвестувати. Ще однією причиною є невелика кількість проектів на ринку і можлива зміна пріоритетів інвестора.