Австралійські інженери навчили тарганів не лише шукати людей під завалами, а й доставляти до постраждалих медичне обладнання. Дослідники оснастили великих тарганів камерами та мініатюрними ін’єкторами, якими оператор може керувати дистанційно. Розробники розраховують використовувати кіборгів у зруйнованих будинках, печерах та інших місцях, куди рятувальник чи звичайний робот не зможе швидко дістатися. Про розробку повідомив Університет Квінсленду.
Систему під назвою Paraborg створили фахівці Університету Квінсленд спільно з біомедичними інженерами Університету Нового Південного Уельсу. В якості живої сили команда обрала гігантських тарганів Macropanesthia rhinoceros, що мешкають у Північному Квінсленді. Великі розміри дозволяють комахам переносити більше обладнання, ніж здатні нести багато інших видів.
Дослідники закріпили на тарганах легку електроніку та один із двох типів корисного навантаження. Перший варіант отримав камеру для передачі зображення оператору, другий оснастили спеціально розробленою системою автоматичної ін’єкції з дистанційним запуском. Медичні рішення приймає людина, а кіборг виконує роль мобільної платформи, здатної доставити обладнання важкодоступну точку.
Головна перевага біогібридної конструкції полягає в здатності комахи пересуватися складним рельєфом без повноцінної механічної ходової частини. Тарган може пробиратися між уламками, рухатися по нерівних поверхнях і проникати у вузькі простори. Схожих тарганів-кіборгів дослідники вже пристосовували для пошуку людей у важкодоступних місцях, проте нова система перетворює живу платформу не тільки на розвідника, а й на засіб доставлення медичної допомоги.
Під час перевірки концепції в Університеті Квінсленд Paraborg успішно виконував ін’єкцію в 95% спроб, коли комаха знаходилася не далі 15 сантиметрів від мети. Більш складний експеримент включав переміщення до потрібної точки, точне позиціювання та подальше спрацювання ін’єктора. Повна послідовність успішно завершилася в 72% випробувань. Результати дослідники опублікували у журналі Advanced Science.
Однією з основних інженерних проблем стало точне позиціювання. Для виконання ін’єкції тарган повинен підійти до цілі, правильно розвернутися та зберігати досить стійке положення під час роботи механізму. Лабораторні випробування поки що підтверджують працездатність самої концепції, але не демонструють готової системи для надання допомоги людям у реальній надзвичайній ситуації.
Надалі розробники хочуть створювати групи спеціалізованих кіборгів із різними функціями. Частина комах зможе переносити камери та датчики навколишнього середовища, інша частина отримає медичне чи рятувальне обладнання. Подібний підхід дозволяє використовувати природні переваги різних видів, замість створення одного складного робота для всіх завдань.
Команда Університету Квінсленду раніше експериментувала з жуками-кіборгами, здатними керовано дертися по поверхнях. Більші таргани дають інженерам додаткову вантажність для камер, датчиків та медичних механізмів. Перед установкою електродів та мікрочипів комах анестезують. Після зняття обладнання тривалість життя, за даними дослідників, залишається порівнянною із тривалістю життя звичайних представників виду.
Розробники розглядають Paraborg як додатковий інструмент для рятувальних служб, а не заміну людям. У перспективі кіборги зможуть першими проникати у небезпечні зони, передавати зображення, знаходити постраждалих та доставляти обмежений набір засобів екстреної допомоги до появи безпечного доступу для рятувальників. Дослідники сподіваються побачити подібні системи в реальних рятувальних операціях протягом п’яти-десяти років, проте перехід від лабораторних випробувань до практичного застосування вимагатиме подальшої розробки та польових тестів.
Більше цікавого:
- Мотоцикли, пожежі та телята: як прогресують агротех-стартапи в Бразилії
- Боротьба з вірусом Зіка — про успіхи в лабораторії Гарварду
- Еволюція мислення чи еволюційне мислення? Або як для нас поступово зникає реальний світ
Джерело: The University of Queensland