До 90-річчя найвідомішого українця сучасності — від Пласту до Давосу

Богдана Гаврилишина без перебільшення можна назвати найвідомішим українцем сучасності, діячем світового масштабу. Як спікер і голова наукових конференцій він побував у 89 країнах світу, вплинувши на подальший розвиток деяких із них. Його по праву вважають хрещеним батьком економічного форуму в Давосі, засновником Міжнародного інституту менеджменту в Індії та Україні. Нині він є представником Римського клубу, Світової Академії Мистецтва та Науки, Міжнародної Академії Менеджменту, Фонду Жана Моне для Європи, Швейцарського Форуму Міжнародної Політики, Національної академії наук України та багатьох інших світових та українських організацій та об’єднань. Хто ж він, українець, котрому днями виповнилося 90 років, і кого привітали найвідоміші видання не лише в Україні, але й за кордоном?

Богдан Гаврилишин є резидентом Швейцарії і має паспорт Канади, чимало країн вважають його «своїм». Втім, Богдан Дмитрович залишається українцем і головну місію свого життя пов’язує саме з Україною, вкладаючи і сьогодні усі сили та власні кошти в її розвиток. І саме в Україні 19 жовтня 2016-го він відсвяткував своє 90-річчя, разом із рідними, друзями, колегами.

Народився Богдан Гаврилишин у селі Коропець Тернопільської області 19 жовтня 1926 року. Перед кінцем Другої світової війни потрапив до Німеччини, а згодом, в таборі біженців, отримав середню освіту. В 1947 році виїхав до Канади, де спочатку працював лісорубом, потім офіціантом і був першим з повоєнних емігрантів, який вступив до Університету Торонто. У 1952 року отримав диплом інженера, а у 1954-му — диплом магістра. Пропрацювавши в міжнародній компанії три роки, був направлений на навчання до Міжнародного інституту менеджменту у Швейцарії.

У 1960 року розпочалася багаторічна педагогічна діяльність пана Гаврилишина. Вісім років він керує навчальними програмами в Міжнародному інституті менеджменту в Женеві, викладає курси з економічного розвитку, світового бізнесового середовища, керування міжнародними операціями та державного управління. У 1968 році Богдан Дмитрович стає директором цього навчального закладу й керує ним вісімнадцять років. За час роботи в МІМ-Женева Богдан Гаврилишин виростив цілу плеяду спеціалістів вищої кваліфікації для сотень компаній в усьому світі.

Водночас Богдан Гаврилишин провадив наукову роботу та плідну громадську діяльність. У 1972 році його обирають членом Римського клубу, у 1973— членом Міжнародної академії менеджменту, 1975 року — членом Світової академії мистецтва та науки. У 1976 році пану Гаврилишину присвоєно ступінь доктора економіки Університету Женеви, почесного доктора права Йоркського університету (Канада) 1984 року та Університету Альберти (Канада) в 1986 році. Згодом доктор Гаврилишин отримує почесну відзнаку (Engeneering Hall of Distinction) Університету Торонто (Канада). Про високий міжнародний авторитет Богдана Дмитровича свідчить те, що він є знаним консультантом з питань державного управління та міжнародного бізнесу, виступає доповідачем, модератором і головою на міжнародних наукових конференціях та семінарах у понад 70 країнах світу.

В науковому доробку вченого понад 100 статей з проблем менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовищ. Його перу належать дві книги, причому одна з них — «Дороговкази в майбутнє — до найбільш ефективних суспільств» — набула світового визнання і видана в перекладі вісьмома мовами. У 2009 році книга «До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє» втретє перевидана в Україні із доповненнями.

З кінця 1988 року доктор Гаврилишин присвячує свою подальшу діяльність Україні. Він ініціює заснування Академією наук України та МІМ-Женева спільного підприємства — Міжнародного інституту менеджменту в Києві (МІМ-Київ), який першим в колишньому СРСР почав готувати магістрів бізнес-адміністрування, і до 2013 року очолював Наглядову раду Міжнародного інституту менеджменту.

За активної участі та організаційної допомоги Богдана Гаврилишина в 1989 році в Україні було створено Міжнародний благодійний фонд «Відродження», що фінансується Джорджем Соросом. З початку діяльності фонду і до 1998 року Богдан Дмитрович очолював Наглядову раду цієї громадської організації, головною метою якої став розвиток в Україні засад громадянського суспільства в культурній, освітній, науковій та соціальній сферах.

У 1991 році доктор Гаврилишин створив і очолив Консультативно-дорадчу раду при Президії Верховної Ради України, яка діяла протягом наступних семи років, був членом Американо-українського дорадчого комітету, радником першого Президента України, чотирьох голів Верховної Ради та трьох Прем‘єр-Міністрів України, почесним головою Крайової Пластової Ради (Національної Скаутської Організації України). Сьогодні Богдан Гаврилишин — член Ради Світової Академії мистецтва та науки, член Швейцарського форуму з міжнародної політики. Він також сприяв створенню Міжнародного центру перспективних досліджень і був головою його Наглядової Ради до 2006 року.

За матеріалами БФ Богдана Гаврилишина | Матеріал підготовано в рамках проекту «25 історій про Україну»

Читайте также:

5 дуже незвичайних прогнозів від IBM Research

Як відчувати себе на 11 років молодшими? Результати дослідження Lenovo

Олександр Павленко, ChoiZY: про легший шлях до професії

Дослідження індустрії MarTech в Україні