Цьогорічний Sikorsky Challenge — від 500+ млн гривень інвестицій до перемоги десятикласника з Ужгорода

У Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» відбувся IV Фестиваль інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2015», а також конкурси «Intel-Техно Україна 2015-2016» і CRDF Global (Фонду цивільних досліджень та розвитку, США). Дані події об’єднали винахідників, експериментаторів та всіх людей, що захоплюються інноваційною науково-технічною діяльністю. Якщо «Sikorsky Challenge 2015» орієнтований на людей будь-якого віку (найстаршому учаснику виповнилося 78 років), то «Intel-Техно Україна 2015-2016» розрахований саме на учнів загальноосвітніх шкіл України (наймолодшому учаснику – 11 років).

Як відзначив ректор НТУУ «КПІ» академік НАН України Михайло Згуровський, мета фестивалю — пошук інноваційних проектів у різних галузях техніки, їх комерціалізація з подальшим створенням стартапів та виведенням на національний та міжнародний ринки.

«Якщо зараз високотехнологічний експорт України становить лише 3,5% від ВВП, то за прогнозами наших експертів, у разі впровадження пропонованої нами моделі будівництва нової економіки, вже до 2020 року долю високотехнологічного експорту України можна буде підняти до 20%».

Організатори зазначили, що планують проводити подібні конкурси не тільки централізовано в Києві, але й в регіонах, на базі місцевих шкіл

Організатори зазначили, що планують проводити подібні конкурси не тільки централізовано в Києві, але й в регіонах, на базі місцевих шкіл

На фестивалі минулого року було близько 100, в фінал вийшло 30, з яких 14 отримали інвестиції на загальну суму в $2 млн. Серед найбільш відомих проектів-переможців — розробка та запуск власного космічного наносупутника, а також проект розвідувального БПЛА «Spectator», який отримав інвестиції в сумі понад 13 млн грн. На сьогодні він пройшов усі необхідні випробування, його поставлено на озброєння Збройних Сил України і розпочато серійний випуск.

Кількість поданих проектів в цьому році складає 274, в фінал потрапило 56. В фестивалі прийняли участь винахідники майже з усіх регіонів, окрім Чернівців та Луганська, – були представники навіть з Криму. Як відзначила директор з корпоративних справ Intel Тетяна Нанаєва, організатори хотіли б прийняти більшу кількість учасників, однак вони обмежені фізичними можливостями по їх розселенню. Тому на майбутнє вони планують проводити подібні конкурси не тільки централізовано в Києві, але й в регіонах, на базі місцевих шкіл.

Підсумки конкурсу

Обсяг інвестицій в реалізацію проектів-переможців в цьому році виявився рекордним: понад 573 млн грн. Саме на таку суму уклали угоди з венчурними, інвестиційними та благодійними фондами лауреати IV Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2015». Від участі в заході виграли всі, навіть ті, що не потрапили до фіналу. Адже на конкурсі молодих розробників навчали, в тому числі, продавати свій проект потенційному інвестору, що дуже важливо для створення майбутнього стартапу.

Абсолютним рекордсменом по обсягу інвестицій став проект автономного теплопостачання «Власне тепло». ТОВ «Технології природи» має наміри вкласти в реалізацію цього проекту близько 260 млн грн. Це цілком логічно, адже при нинішніх цінах на опалення подібні проекти є надзвичайно актуальними.

Декілька цікавих проектів планує проінвестувати Фонд науково-технічного розвитку України ім. В. С. Михалевича. Так, 70 млн 620 тис грн планується вкласти в розробку «Ліпосомальні форми біологічно-активних речовин (БАР)». Нагадаємо, що основними функціями БАР є клітинний обмін речовин в організмі, синтез та перетворення речовин, каталізація біореакцій в організмі. За допомогою БАР можливо лікувати різні вірусні захворювання.

Також 33 млн грн фонд виділив для роботи над проектом «Гідрогелеві пов’язки». Гідрогелі призначені для лікування ран та опіків, в тому числі, для застосування в польових умовах в зоні АТО. Серед переваг матеріалів – миттєвий ефект знеболення, оскільки вода, з якої на 90-95% складається гідрогель, миттєво охолоджує рану і зупиняє руйнування тканин. Гелеві пов’язки є стерильними та мають властивість антисептика, не прилипають до рани, тому їх можна безболісно зняти.

Близько 35 млн інвестицій виділяється на розробки в сфері безпеки:

  • «Система Антіфрода АПК «РАТИБОР LAN MAX» з аналітичним кореляційним фільтром» – 16,5 млн грн;
  • «АПК «Центуріон» комплекс аудиту бездротових і дротових мереж» – 18,7 млн грн;
  • розробка «Штурмової гвинтівки» – близько 2,5 млн.
Інвестфонди зацікавилися розробкою «Штурмової гвинтівки» для збройних сил

Інвестфонди зацікавилися розробкою «Штурмової гвинтівки» для збройних сил

Центр антикризових ініціатив інвестує 55 млн грн в проект «Інструментальна платформа форсайту складних соціоекономічних систем». Системи форсайту відповідають за довгострокове прогнозування, спосіб побудови узгодженого, зваженого і відповідального образу майбутнього. У його основі лежать технології роботи з великими експертними панелями.

Наостанок відбулося оголошення переможців конкурсу «Intel-Техно Україна 2015-2016», що є національним етапом міжнародного конкурсу Intel® ISEF. На конкурсі були представлені 179 проектів з усіх регіонів України. Кожен учасник мав можливість представити свій проект в таких категоріях: Математика, Фізика і Астрономія, Інженерія, Енергія, Комп’ютерні науки. За умовами конкурсу представлені проекти повинні мати реальні перспективи практичного застосування, вирішувати актуальні проблеми і мати високий потенціал для подальшого розвитку.

Електростанції на базі використання енергії хвиль можуть мати потужність до 1 МВт

Електростанції на базі використання енергії хвиль можуть мати потужність до 1 МВт

Переможцями конкурсу цього року стали:

  • у категорії «Математика» – Чан Фіонг Ань (Одна задача про фігурні числа. Черкаський фізико-математичний ліцей);
  • у категорії «Комп’ютерні науки» – Ткаченко Артем, Жолнер Іван («Злом пароля смартфона, використовуючи фізику його датчиків», Київський природничо-науковий ліцей № 145);
  • у категорії «Фізика і астрономія» – Галунька Марина («Дослідження нововідкритих подвійних зірок», Одеська Маріїнська гімназія);
  • у категорії «Енергетика» – Тищенко Валерія («Вироблення електроенергії за допомогою хвиль на поверхні води», Херсонський фізико-технічний ліцей Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті);
  • у категорії «Інженерія» – Безбах Володимир («Система безпеки при перевезенні вантажів», Києво-Печерський ліцей №171 “Лідер”, м. Київ); Чичилова Марта («Універсальний дистрактор для ветеринарної хірургії у ссавців», школа 37, м. Київ);
  • «Робототехніка та інтелектуальні машини» – Дробнич Марк («Платформа для створення інтелектуальних персональних роботів із змінною будовою тіла», Ужгородська класична гімназія, Закарпатська область).

Тільки три проекти переможців будуть представляти Україну на Всесвітньому фіналі конкурсу «Intel ISEF» в США. Які це будуть рішення, стане відомо в лютому. Поки що суперфіналісти конкурсу «Intel-Техно Україна 2015» зможуть удосконалити свої розробки з науковцями в лабораторіях НТУУ «КПІ» та інститутів НАН України.

Українець відкриває нові горизонти для робототехніки

Чимало уваги журі та рядових відвідувачів фестивалю привернула розробка Марка Дробнича, десятикласника Ужгородської класичної гімназії. Деякі експерти вважають, що при умові належного розвитку проекту в найближчі місяці саме він поїде представляти Україну на Всесвітньому фіналі конкурсу «Intel ISEF». Редакції блогу Imena.ua вдалося поспілкуватися з юним винахідником:

Марк Дробнич має намір спростити створення та використання роботів для власних потреб

Марк Дробнич має намір спростити створення та використання роботів для власних потреб

— Марку, як тобі прийшла в голову ідея створити такого робота?

Я займався роботами з дитинства. Мета мого проекту – надати можливість займатися робототехнікою не тільки програмістам та інженерам з великим багажем знань, а взагалі будь-кому. Тому ми пропонуємо платформу, на базі якої можна створювати роботів будь-якого виду, дизайну і з різними функціями.

— Це твоя перша розробка?

Ні, це вже моя третя розробка, але участь в конкурсі «Intel ISEF» я беру вперше.

— Розкажи більш детально про двох роботів, представлених на конкурсі?

Перший вміє за голосовою командою малювати різні геометричні фігури, а другий містить 10 моторних приводів, і тому має набагато ширші можливості. Наприклад, він може виконувати різні рухи руками. Керування обома роботами відбувається за допомогою голосу. Спочатку застосовується функція Face Detection, щоб робот зрозумів, що у нього є співрозмовник, а далі завдяки технології Voice Recognition він виконує команди, які йому промовляють. Наприклад, якщо сказати: «Show me a hexagon», він намалює шестикутник. Поки що підтримується тільки англійська мова.

У відповідності до голосової команди, робот малює різні геометричні фігури

У відповідності до голосової команди, робот малює різні геометричні фігури

В моїх розробках є шаблони програмування, які можуть використовувати навіть дуже юні програмісти. Щоб робот увійшов в стан програмування треба задати команду Program. Після цього можна записувати програму. Наприклад, якщо ви кажете йому — Move forward — він їде на 10 см вперед, потім Turn right — і він повертає направо і таке інше. В результаті записується програма, яку робот може потім виконувати. Таким чином, навіть малі діти зможуть побачити, що роботи — це дуже прості в керуванні системи.

Робот створений на базі апаратної платформи Lego, а його «мозок» — планшет на базі Android

Робот створений на базі апаратної платформи Lego, а його «мозок» — планшет на базі Android

Скажу відверто, ці дві розробки — лише вершина айсбергу, адже ми представляємо цілу платформу.

— І на чому базується ваша платформа? В чому її особливості?

Апаратна платформа — Lego, програмна — система Android. Сам код написаний на мові Java, але функції для моторів створені на базі середовища Lego. Планшет або смартфон на базі Android під’єднується через Bluetooth до контролерів Lego. Взагалі можна долучити різні платформи, такі як Arduino, а сам каркас може бути побудований як з компонентів Lego, так і TETRIX Robotics. Створення даної розробки зайняло півроку.

— Чому ти обрав саме платформу Lego?

Тому що дітям найлегше з нею комунікувати. І програмне середовище не настільки складне.

— Яке комерційне застосування ти бачиш для свого продукту?

Ми плануємо розповсюдити даний проект на великі маси. Мені здається, настав час входити в нову еру робототехніки. Поки що роботи коштують дуже дорого і їх мало. За допомогою нашої платформи кожний зможе створити своїх домашніх роботів під власні потреби.

— Розкажи, які ти бачиш перспективи розвитку свого проекту?

Перш за все — перейти на платформу Arduino, а також додати різні мови. Також важливо, що ми розробляємо RoboMarket – магазин програмних продуктів для застосування в робототехніці, на кшталт Google Play. Ми будемо надавати API для зацікавлених програмістів і вони зможуть писати код саме для роботів і публікувати його на RoboMarket. Можна буде просто завантажити «мозок» робота з RoboMarket на планшет і отримати нову функціональність для нього. Створення такого магазину в планах на наступні півроку. Плануємо також організувати спільноту розробників.