Якщо людина хоча б раз питала у штучного інтелекту, як вчинити після сварки з другом, незручної розмови з колегою чи важкого рішення в особистому житті, вона давно не самотня. Для багатьох нейромережі стали чимось подібним до цифрового оракула: вони допомагають розкласти ситуацію по поличках, підібрати слова, заспокоїтися чи відчути впевненість там, де її не вистачає. Критики при цьому все частіше попереджають про інший бік такої звички: людина може почати залежати від чат-бота та шукати у нього відповіді замість живої розмови та власного рішення.
Бажання шукати підказки з’явилося задовго до ChatGPT. Люди зверталися до ворожок, астрологічних карт і таро, коли хотіли отримати підтримку, знак або хоча б відчуття порядку в заплутаній ситуації. Практики, які раніше вважалися маргінальними, поступово увійшли до масової культури. За даними опитування Pew Research за 2025 рік, майже кожен третій американець хоча б раз на рік звертається до астрології, карт таро або схожих практик. Інтерес підігрівають покоління Z та соціальні мережі, де розклади, прогнози та поради про особисте життя давно збирають мільйони переглядів.
Любителі таро все частіше просять нейромережі розбирати розклади, хоча сенс карт зазвичай залежить від питання, обставин та особистого досвіду. До штучного інтелекту звертаються не тільки новачки, яким важко запам’ятати значення 78 карт, а й досвідчені практики, які звикли працювати із символами самостійно.
Дослідження, опубліковане у квітні 2026 року, показує, яку частину практики люди передають штучному інтелекту та як чат-боти впливають на підсумкове трактування. Автори поговорили з 12 практиками таро, які використовували штучний інтелект для особистих розкладів та самоаналізу. Учасники описували суперечливий досвід: нейромережа знімала частину навантаження, допомагала сформулювати думку, але водночас бентежила надто впевненими порадами.
Таро не одразу пов’язували з містикою. Перші колоди з’явилися в Італії епохи Відродження як карткова гра, а пізніше читачі та окультисти додали до карт символіку з кабали, нумерології, єгипетської містики та інших езотеричних традицій. На початку XX століття британське видавництво William Rider & Son випустило колоду Rider-Waite-Smith, яка стала найвідомішою системою таро в англомовному світі.
За останні десятиліття таро перетворилося на велику індустрію. На початку 1970-х виходило лише кілька колод, а зараз у зверненні перебувають тисячі варіантів таро та оракулів. Стандартна колода включає 78 карт, і кожна має свій набір символів і асоціацій. Але розклад тримається не на картинці самій по собі. Людина пов’язує карти з питанням, особистим досвідом, обставинами та емоційним станом.
Одна карта може нести різні висновки. Башта в розкладі на стосунки іноді вказує на хворобливий розрив, а іноді на руйнування хибних очікувань та шанс нарешті побачити проблему без самообману. Значення залежить від сусідніх карт, формулювання питання та життєвої ситуації людини, яка робить розклад.
У цьому місці й виникає конфлікт із генеративним штучним інтелектом. Чат-бот вміє видавати зв’язкову і впевнену відповідь навіть за нестачі даних. Нейромережа не знає подробиць відносин, не розуміє прихованих мотивів і не відчуває емоційного контексту, але все одно пропонує закінчене трактування.
Багато учасників дослідження зверталися до штучного інтелекту саме через неоднозначність розкладів. Автори наводять приклад із Блазнем та Десяткою Жезлів у питанні про зміну роботи. Блазень зазвичай пов’язаний зі стрибком у невідомість та новим етапом, Десятка Жезлів — з перевантаженням та вигорянням. Далі починається важка частина: карти можуть підказувати звільнення з виснажливої роботи, а можуть попереджати, що нова посада принесе не менше навантаження. Замість довгого аналізу частина користувачів просила нейромережу відразу дати готову версію.
В емоційно важких розкладах вплив штучного інтелекту проявлявся особливо помітно. Деякі учасники розповідали, що відповіді чат-бота зміцнювали впевненість у вже вибраному трактуванні. Автори описують цей ефект як схильність системи підтакувати користувачеві: модель частіше підтримує співрозмовника, ніж сперечається з його висновками. Це відбувалося і при роботі з фізичними картами, і в цифрових розкладах, де комбінацію підбирала сама нейромережа.
У спільноті таро такі практики викликають суперечки. Критики побоюються, що постійні підказки від штучного інтелекту послаблюють самостійний аналіз і заважають людині довіряти власній інтуїції. Ризик особливо помітний, коли користувач приходить до нейромережі не за додатковим поглядом, а за остаточною відповіддю.
При цьому частина учасників використала штучний інтелект інакше. Практики просили чат-бота не підтвердити обрану версію, а знайти слабкі місця у трактуванні, запропонувати інший кут зору або вказати на сліпі зони. Потім користувачі порівнювали варіанти та вирішували, яка інтерпретація краще збігається з питанням та обставинами.
Деякі учасники спеціально просили в штучного інтелекту об’єктивний розбір, тому що вважали нейромережу менш залученою емоційно. Для частини людей чат-бот замінив друзів, котрих не хотілося постійно турбувати проханнями про допомогу з розкладом. Розмова із системою давала односторонню підтримку: штучний інтелект завжди доступний, відповідає без роздратування та продовжує діалог. Дослідники пов’язують таку поведінку з парасоціальною взаємодією, коли людина сприймає медійного чи цифрового співрозмовника як значущу фігуру, хоча справжньої взаємності у спілкуванні немає.
Окремо автори відзначили реакцію на помилки штучного інтелекту. Деякі учасники сприймали дивні відповіді, випадкові фрази та галюцинації моделі як значні сигнали. Збій отримував символічну вагу приблизно за тією ж логікою, за якою випадково витягнута карта починає здаватися особистим посланням.
Історія з таро показує ширше зрушення у використанні генеративного штучного інтелекту. За даними іншого опитування, до 87% користувачів звертаються до нейромереж для особистих завдань: порад щодо відносин, емоційної підтримки та питань психічного стану. Іноді чат-боти справді допомагають сформулювати думку чи знизити тривогу. Але науковці все частіше попереджають про залежність від штучного інтелекту, заміну живого спілкування розмовами з системою та ризик посилення маячних переконань у вразливих людей.
Нейромережі вже проникають у професії, де поради та інтерпретації відіграють важливу роль. Штучний інтелект використовують юристи, психотерапевти та священники.
Автори дослідження бачать проблему не в самому штучному інтелекту, а ролі, яку люди віддають системі. Нейромережа може допомогти поглянути на ситуацію під іншим кутом і поставити питання, які людина пропустила. Небезпека починається там, де чат-бот замінює самостійний роздум. Частина любителів таро обрала здоровіший підхід: вони використовують штучний інтелект не як джерело істини, а як співрозмовника, який допомагає сперечатися з власними висновками та перевіряти особисті припущення.
Більше цікавого: