Компанія «Intel Україна» провела Overclocking event, на якому представила процесори шостого покоління на базі мікроархітектури Skylake, а також продемонструвала можливості розгону нових Intel Core i7-6700K в реальному змаганні, в якому взяли участь три професійні команди оверклокерів.
Розгін процесорів, або оверклокінг, з’явився ще в кінці 1980-х, в роки розквіту 286-х і 386-х процесорів. Початківці ентузіасти змінювали параметри тактового генератора, що задає тактову частоту шини і тим самим підвищували робочу частоту процесора. Зміна коефіцієнта множення частоти в той час не була передбачена штатними засобами материнської плати, так само як і плавне підвищення напруги, на якому працює процесор. Зазвичай розгін здійснювався за допомогою відповідних перемичок і перемикачів, а у деяких випадках — навіть шляхом заміни самого кварцового резонатора. Тільки пізніше з’явилися відповідні установки в BIOS Setup, що дозволяло збільшувати робочу частоту і розганяти процесор навіть новачкові.
На сьогодні є два основних способи розгону процесора. Перший пов’язаний із збільшенням базової частоти тактового генератора (BCLK), який через коефіцієнт множення задає частоту роботи процесора, пам’яті, шин і мостів. Другий спосіб — зміна коефіцієнту, на який множиться частота BCLK. Можна також використовувати обидва способи одночасно. Другий спосіб більш безпечний, оскільки навіть у разі значного завищення робочої частоти чіп не згорить, в крайньому випадку система просто не запуститися. Але є одне «але»: якщо на процесор при розгоні подати занадто високу напругу (оскільки разом з підвищенням робочої частоти потрібно збільшувати і робочу напругу), все ж з’являється істотний ризик фізичного вигорання мікросхеми, і такі випадки на змаганнях оверклокерів бували не один раз.
Для розгону процесора другим способом необхідно, щоб виробником була дозволена зміна множника у ньому. Спочатку процесори Intel мали відкритий множник, проте в 90-х роках минулого століття недобросовісні постачальники розганяли процесори з низькою частотою, перемарковували їх і продавали за ціною більш швидких. Потім ситуація принципово змінилася, наприклад, Intel спеціально запустила лінійку процесорів для оверклокерів з індексом К, в якій коефіцієнт множення розблокований.
Варто відзначити, що сьогодні розгін процесорів на деяких материнських платах настільки автоматизований, що досить натиснути одну кнопку для отримання оптимального результату. Однак справжні оверклокери все одно працюють вручну, оскільки вважається, що це більш вірний спосіб для виявлення граничних параметрів роботи чіпа.
Нові процесори Intel на базі мікроархітектури Skylake
Представлений Intel новітній процесор Core i7-6700K має 4 апаратних ядра, які виконують обчислення у 8 потоків зі штатною тактовою частотою 4,0 ГГц, і 4,2 ГГц в режимі Turbo Boost 2.0. Чіп має 8МБ кешу 3-го рівня, 2-х канальний контролер пам’яті DDR4 / DDR3L і розблокований множник, та виробляється за 14-нанометровим техпроцесом.
Ще один процесор Intel 6-го покоління — Core i5-6600K — має тільки 6МБ кешу 3-го рівня і підтримує всього 4 потоки обчислень (при 4 апаратних ядрах). Крім того, його робоча частота складає 3,5 ГГц, а максимальна — 3,9 ГГц. В усьому іншому ці дві моделі ідентичні.
У порівнянні з попереднім поколінням нові процесори мають вищу енергоефективність і продуктивність, також вони оснащені апаратною підтримкою нових кодеків x.265, VP9, VP8 і відрізняються покращеною схемою розгону. Разом з першими чіпами Skylake виробник представив суттєво покращений чіпсет Intel Z170 (Sunrise Point), який заточений спеціально під шосте покоління процесорів.
Змагання по оверклокінгу: як розігнати Core i7-6700K
Особливість процесору Intel Core i7-6700K — великий розгінний потенціал. Саме його і повинні були продемонструвати учасники змагання. Всього у заході взяли участь три команди: Gigabyte, MSI і ASUS, кожна використовувала для роботи материнську плату власного виробництва з чіпсетом Intel Z170. Примірник процесора для оверклокінгу для кожної команди розігрувався за жеребом. Тому є просте пояснення: граничні параметри у кожного процесора — різні, навіть якщо мова йде про одну й ту ж модель. Тому й можливості розгону у кожного чіпа неоднакові, причому часом ця різниця дуже суттєва. Процесор, який має дуже великий потенціал для розгону, можна придбати на спеціальних онлайн-ресурсах для оверклокерів, проте коштувати він буде в кілька разів дорожче звичайних. Тим не менше, іноді такі інвестиції виправдані: призовий фонд на змаганнях по оверклокінгу може становити десятки тисяч доларів.
Учасники команди GIGABYTE обговорюють тонкощі розгону нового процесору
Зазвичай кіберспортсмени використовують 2 види охолодження — традиційне повітряне та екстремальне, за допомогою рідкого азоту. Є також варіант водяного охолодження, однак він досить рідко використовується. Повітряне (або водяне) охолодження дозволяє отримати при вдалому підборі параметрів стабільно працюючу розігнану систему, однак в продуктивності вона додасть лише 15-20%. При використанні рідкого азоту процесор можна розігнати набагато більше — в 1,5 ~ 2,5 рази. Рекорд оверклокінгу належить українському ентузіасту, відомому під ніком TiN, який зміг розігнати процесор Intel Celeron 347 (3,06 ГГц) до частоти 8199,5 МГц. Частота шини при цьому склала 365 Мгц, множник — 23, а напруга ядра досягла 2,1 В. Але необхідно розуміти, що на таких екстремальних частотах процесор буде працювати лише до тих пір, поки оверклокер охолоджує його рідким азотом. Як тільки процесор нагріється або охолодиться більше певної температури — система зависне.
Команда MSI оцінює перші результати розгону процесору Core i7-6700K
У змаганні Overclocking event від Intel було дозволено використовувати тільки повітряне охолодження. По-перше, це дозволило показати переваги розгону для підвищення продуктивності комп’ютера, по-друге, захистило від можливих ризиків, пов’язаних із заморожуванням процесора. На розгін, тобто пошук граничних параметрів його роботи на підвищених «обертах» за допомогою утиліти Intel Extreme Tuning Utility (Intel® XTU) було виділено одну годину. Результат оверклокінгу зараховувався лише в тому випадку, якщо система успішно проходила Stress Test на стабільність.
Оверклокер з команди ASUS налаштовує повітряне охолодження системи
Переможцем стала команда ASUS, якій вдалося розігнати Intel Core i7-6700K до 4,81 МГц — на 20% вище стандартної частоти, при цьому температура кристала досягла +96°С. Втім, не варто вважати, що команди Gigabyte та MSI слабкіше — просто в даному випадку їм трохи не пощастило з чіпом, оскільки він не мав достатнього потенціалу для розгону. Так що правильніше буде сказати, що перемогла дружба.
Команді ASUS вдалося розігнати Intel Core i7-6700K до 4,81 МГц — на 20% вище стандартної частоти
«Оверклокінг — це різновид спорту, причому недешевий»
Флеш-інтерв’ю з переможцем конкурсу Intel Overclocking event
Олег Голубович, оверклокер з більш ніж 10-річним стажем почав займатися оверклокінгом ще в ті часи, коли це був простий і доступний засіб для збільшення продуктивності комп’ютера без витрати додаткових грошей. Адже в ті часи комп’ютери були порівняно повільні, гальмували навіть при роботі з офісними програмами. Звичайно, сьогодні ситуація інша — навіть при стандартних налаштуваннях ПК по своїй швидкості задовольняють 90-95% користувачів. Тому основний стимул тодішніх оверклокерів — бажання, не вкладаючи додаткові гроші, витиснути всі ресурси зі свого ПК, розігнати його по максимуму. Але був присутній і звичайний спортивний інтерес, адже оверклокінг — це далеко не проста процедура.
Олег Голубович задоволений отриманим результатом розгону
—Що змінилося в оверклокінгу за останнє десятиліття?
Сьогодні навіть самі звичайні комплектуючі доволі середнього рівня дозволяють нам робити набагато більше, ніж 10 років тому. По-перше, чіпи стали більш продуктивними, по друге, з’явилося більше можливостей для налаштування системи, по-третє, самі розробники спостерігали за тим, що відбувається на оверклокерському фронті і додавали можливостей для розгону. Тому зараз рядові комплектуючі бюджетного рівня дозволяють робити ті самі маніпуляції для розгону, що й найдорожчі компоненти. Єдина відмінність — компоненти преміум-сегменту можна більше розігнати.
Наприклад, зараз майже будь-який виробник материнських плат пропонує 10 варіантів напруги процесора. А свого часу доводилось працювати з програмним забезпеченням, додавати резистори та конденсатори, щоб змінювати вхідну напругу так, як потрібно. Тобто цей процес займав дуже багато часу.
—Чим відрізняється розгон процесора на повітряному охолодженні та за допомогою рідкого азоту?
Алгоритм той самий: треба підтягувати напругу, змінювати частоту шини та коефіцієнт множення. Але при використанні рідкого азоту прирост продуктивності набагато більше — до 150%. В той час як при звичайному охолодженні повітряним кулером цей параметр не перевищує 10-20%. Та на серйозних змаганнях, як правило, використовують тільки рідкий азот.
Не всі процесори навіть однієї серії «розганяються» однаково, тому оверклокінг — це доволі дорогий вид спорту. З тисячі процесорів тільки кілька штук можуть мати значний потенціал для розгону і саме ці екземпляри коштують набагато дорожче у продавців, що розбираються в оверклокінгу. Останнім часом через девальвацію національної валюти оверклокінг значно подорожчав і тому оверклокери часто просто позичають процесори для змагань у друзів.
—На які параметри треба звертати увагу при розгоні процесора?
Як правило, оверклокер не може передбачити, до якого ступеню він розжене процесор. До певного рівня він працює методом перебору параметрів, а коли визначає граничні можливості процесору — то може в будь-який момент запустити систему на максимальній швидкості.
Ключові параметри для розгону — це кілька основних напруг, головна з яких — напруга на процесорному ядрі. Далі треба працювати з частотою системної шини та коефіцієнтом множення. Якщо говорити про розгін відеокарти, то там все простіше, оскільки менше допоміжних напруг, що доступні кіберспортменам. Серед ключових параметрів — напруга на графічне ядро, на відеопам’ять, а також визначення частоти ядра та відеопам’яті.
Дуже важливий чинник — ефективність охолодження. З рідким азотом досить складно працювати, адже температура його кипіння -196°С, а найбільш ефективно процесор працює при температурі +5…+10°С. Разом с тим, при розгоні відеокарти максимальний результат виходить при температурі -80°С…-90°С. Якщо температура буде нижче — система промерзне та вимкнеться. Якщо вище — то можна не досягнути граничного показника продуктивності. Тобто рідкий азот вимагає дуже великої обережності.
—Скільки часу потрібно для успішного розгону системи?
Якщо платформа знайома, відомі всі ключові параметри і все працює нормально (а коли працюєш з рідним азотом, то виникає багато різних форс-мажорних обставин), то потрібно всього кілька годин, щоб знайти граничні показники. А от для нової системи знадобиться декілька днів, щоб на різних температурах охолодження перебрати всі режими оверклокінга.
—Від чого залежить успіх в змаганнях по оверклокінгу?
Багато що залежить не тільки від процесору, але й від оперативної пам’яті та материнської плати. Кожний компонент має власний діапазон відхилень параметрів, і часто він доволі суттєвий. Тому перемога в змаганнях по оверклокінгу складається з двох факторів: по-перше, потрібне знання самої системи, а по-друге — везіння. Адже відомо багато випадків, коли найкращий процесор на змаганнях за кілька хвилин виходив з ладу ще до того, як мав показати максимальний результат. А правила дозволяють замінити чіп тільки один раз.