SpaceX уклала контракт із німецькою Singulus Technologies на виробництво сонячних елементів для орбітальних дата-центрів Starmind. Перша виробнича лінія обійдеться більш ніж 60 млн євро, а в перспективі компанія Ілона Маска розраховує вийти на потужності 100 ГВт щорічно.
Згідно з угодою від 10 листопада 2026 року, Singulus поставить SpaceX готову виробничу лінію для випуску високоефективних сонячних елементів за технологією HJT. Устаткування має надійти у першій половині 2027 року. Контракт передбачає подальше розширення виробництва, проте кількість додаткових ліній, їх вартість та строки постачання поки що не розкриваються.
Ілон Маск оцінив масштаб проєкту у 100 ГВт виробничої потужності на рік та пов’язав замовлення зі створенням Starmind, яку назвав «розумним сонцем». Маск стверджує, що обладнання такого масштабу вже замовлено, хоча офіційне повідомлення Singulus підтверджує вартість та строки лише першої лінії. Виробник також не уточнив, коли підприємство зможе досягти заявленої потужності.
Йдеться про потужність сонячних елементів, а не про кількість електрики, яку супутники вже виробляють на орбіті. Показник 100 ГВт означає, що підприємство потенційно зможе щорічно виробляти елементи із сукупною номінальною потужністю 100 мільярдів ватів за стандартних умов випробувань. Фактичне вироблення у космосі залежатиме від освітленості, температури, орієнтації панелей та інших чинників.
Для нового виробництва обрали технологію HJT або гетероперехідних сонячних елементів. В основі лежить пластина кристалічного кремнію, на яку наносять тонкі шари аморфного кремнію. Подібна конструкція зменшує втрати електричних зарядів на поверхні матеріалу та підвищує ефективність перетворення сонячного світла на електрику. Для супутників, де маса та площа сонячних батарей обмежені, висока ефективність особливо важлива.
Singulus спеціалізується на обладнанні для обробки поверхонь та нанесення тонких покриттів. Виробництво HJT-елементів включає очищення кремнієвих пластин, формування тонких плівок та температурну обробку. Німецька компанія використовує технології вакуумного осадження PVD та PECVD, що дозволяють створювати покриття з контрольованою товщиною та властивостями. Обладнання розраховане на масове виробництво, але ефективність майбутніх елементів для SpaceX поки не оголошено.
Випуск сонячних елементів планують організувати на підприємстві SpaceX у Бастропі, штат Техас. Там компанія має намір нарощувати виробництво супутників Starmind, призначених для виконання обчислень штучного інтелекту безпосередньо на орбіті. Віцепрезидент SpaceX за напрямком Starlink Майк Ніколлс підтвердив, що співпраця з Singulus має забезпечити виробничу базу для енергетичних систем нових апаратів.
Згідно з характеристиками AI1, перспективний супутник Starmind після розгортання досягатиме 30 метрів у висоту та 75 метрів у розмаху конструкції. Пікова споживана потужність обчислювальної апаратури становитиме до 250 кВт, середня — 175 кВт. Для порівняння, подібне енергоспоживання значно перевищує потреби звичайних невеликих супутників зв’язку. Тому сонячні батареї стають одним із визначальних елементів усієї конструкції.
SpaceX розраховує розміщувати обчислювальні апарати на сонячно-синхронних орбітах, де умови освітлення дозволяють отримувати значну кількість сонячної енергії. Обробляти запити штучного інтелекту супутники повинні самостійно, а результати передавати Землю через лазерні канали зв’язку, інтегровані з угрупуванням Starlink. Така архітектура дозволить виконувати частину обчислень поза наземних дата-центрів.
У довгостроковій перспективі SpaceX розглядає можливість щорічного виведення на орбіту обчислювальних систем із загальною електричною потужністю до 100 ГВт. Реалізація настільки масштабної програми вимагатиме тисяч запусків на рік та суттєвого збільшення виробництва космічної техніки. При цьому компанія допускає створення комерційно життєздатного бізнесу за значно менших темпів розгортання.
Висока доступність сонячної енергії не усуває головних інженерних складнощів орбітальних дата-центрів. Потужні процесори виділяють велику кількість тепла, що у вакуумі доводиться відводити переважно за допомогою радіаторів. Додаткові обмеження створюють космічна радіація, вартість запусків та необхідність обслуговування апаратури. Тому виробничі потужності в 100 ГВт самі собою ще не гарантують появи порівняльної обчислювальної інфраструктури на орбіті.
Співпраця SpaceX та Singulus почалася задовго до контракту. Компанії уклали стратегічне партнерство у березні 2026 року, тоді ж SpaceX надала німецькому виробнику суттєве фінансування. Додаткові кошти надійшли у жовтні у рамках забезпеченої субординованої позики. Таким чином, американська компанія заздалегідь вклалася у розвиток постачальника, від якого тепер залежить виробництво енергетичних компонентів Starmind.
Проєкт продовжує ширшу стратегію SpaceX щодо перенесення обчислювальної інфраструктури до космосу. Маск розраховує використовувати можливості Starship для масового виведення важких супутників та сонячну енергію для живлення їх процесорів. Однак до промислового розгортання Starmind передує підтвердження працездатності великих обчислювальних апаратів, налагодження їхнього серійного виробництва і доведення економічної доцільності орбітальних обчислень.
Більше цікавого:
- Starshield для Пентагону або як Ілон Маск став монополістом військового космосу США
- Ілон Маск представив перший космічний дата-центр – супутник AI1
- Браунсвілл, у нас проблеми. Або як живе місто, яке знаходиться поруч зі SpaceX
Джерело: Singulus