Головна проблема всіх блогів, або Чому ви ніяк не станете тим, кого цитують ЗМІ

Молоді автори чи початківці, котрі хочуть із копірайтингу перейти до онлайн-журналістики, запитують, як створити успішний блог. Не часто, але періодично трапляється.

Проблема зовсім не в тому, щоби писати епатажний текст. І не в тому, аби знайти того, хто його, той текст, для вас напише. І не в тому, щоби винайняти людину, яка написане відредагує, вичитає на помилки, заллє в адмінку та поширить у соцмережах. І навіть не в тому, щоби в соцмережах цей контент побачили, обматюкали, написали 120 тисяч гнівніх коментів та саркастичних зауважень. І не в тому, що агрегатори крадуть ваш контент і видають за свій, а якийсь безіменний Вася Чортокотило пошматує його на окремі цитати та запостить в своєму пабліку ВКонтакті на 40 тис користувачів.

Більше того: проблема ніяк не полягає в тому, що копірайтерам треба платити, що рекламодавці затримують гроші вкотре, що у вас похмілля, головний редактор пішов у відпустку, а ви — в депресію.

Проблема одна:

Вам. Неясно. Про що. Вести. Свій. Блог

Ну, можна про ІТ ще один завести, що там, писати про ІТ цікаво і навіть весело, і головне повно джерел для інформації та натхнення. І шукати довго не доведеться. От тільки давайте чесно пошепки скажемо собі «казанчик, не вари»: ІТ-блогів у нас вже скільки (англомовні не рахуємо, там ніша заповнена вщерть, придумати щось нове буде вкрай важко).

Ще можна завести блог про кулінарію. Або про лайфхаки. Або про лайфхаки та кулінарію. Байдуже, що ви не вмієте готувати, а лайфхакер з вас такий як із сусідського поросяти підсвинок Петро з трактором із російських коміксів. Завести-то можна. І про моду, І про фітнес, і про (хай йому ґрець) здорове харчування.

Пишіть про те, що цікаво вам. Пишіть, стирайте і пишіть знову. Універсального рецепту успіху немає. Хемінгуей радив писати п’яним, а редагувати тверезим. Мабуть, це єдиний рецепт для вашого блогу (і то — не до кінця впевнений, що із слабкою печінкою можна витримати пораду Старого Хема).

Будьте певні лише в одному: з першого разу у вас нічого не вийде. І з третього. І з десятого. Проблеми будуть завжди, демотивація, прокрастинація і відчай будуть постійними вашими супутницями кожного Божого дня (хоча такі дні радше будуть видаватися вам не божими, а пекельними).

Врешті-решт, якщо набридне бути блогером, завжди можна нарешті знайти собі нормальну людську роботу. До 50 точно не пізно. Або написати книжку про «блогера, який не зміг». Цим можете утішитися на той випадок, якщо за пару років із вас так і не вийшло путнього інтернет-журналіста.

В ІТ-журналістиці автор цих рядків працює із 2010 року, і я не знаю, яким має бути рецепт успіху контентного онлайн-проекту, окрім одного:

Треба. Дуже. Дуже. ДУЖЕ. БАГАТО. ПРАЦЮВАТИ

Робити і переробляти. Помічати тему там, де її на перший погляд немає. Читати колег, конкурентів, ворогів, неприємних вам людей, які проте пишуть краще за вас. Копіювати і перевершувати. Залишати неопублікованими сотні сторінок заради однієї-двох.

Якщо набридне — кидайте і змінюйте сферу. Можливо, аби зрозуміти потім, що журналістика — це ваше, це те, чим ви реально хочете і можете займатися (бажання, самого лише бажання та наполегливості тут недостатньо). Не з кожного блогера буде журналіст, не кожному проекту потрібен взагалі журналіст як такий.

Ростіть в собі фахівця в праці, читанні та поглинанні всього, що вам кажуть ті, хто працює із вами та керує вами.

І можливо років за 5 ви скажете: «О, я зробив пару непоганих матеріалів, мені за них не соромно». Це буде лише момент для того, аби працювати далі із подвійним ентузіазмом.

За матеріалами: medium.com/in-ukrainian