Пацієнт із бічним аміотрофічним склерозом (БАС) вперше зміг силою думки керувати роботизованою рукою, використовуючи нейроімплант Neuralink. Експеримент проводиться в рамках клінічної програми CONVOY, схваленої FDA та спрямованої на повернення базових рухових функцій людям із тяжкими порушеннями моторики.
Нейроінтерфейс Neuralink вживили Ніку Рею — одному з учасників клінічного дослідження. Після операції він розпочав навчання з управління зовнішніми пристроями без участі рук. За три восьмигодинні сеанси Рей навчився виконувати повсякденні дії: одягати головний убір, користуватися мікрохвильовою піччю, відкривати холодильник. Імплант, розміщений у корі головного мозку, фіксує активність нейронів і передає команди підключеної техніки з Bluetooth в режимі реального часу.
Під час демонстрації механічна рука акуратно піднесла склянку та дозволила пацієнтові зробити ковток води. В інших тестах Рей пройшов перевірку моторики, що застосовується в реабілітації після інсульту: за п’ять хвилин він перемістив 39 циліндрів і виконав вправу з п’ятьма дрібними штирями, яка потребує точної координації. В окремому сеансі він вперше зрушив з місця свій інвалідний візок, керуючи нею виключно мозковими сигналами. Один з епізодів, який він назвав «абсурдним трюком», поки не опубліковано, але має з’явитися у наступних відеозаписах.
Hi everyone! Sorry for the late update. I’ll try to get back to Sundays.
TL;DR: !!!!!
This was truly a week for the books. I can’t remember the last time I put in a solid 8 hour work day and last week I put in 3 in a row. It was one of the most incredible experiences of my life… pic.twitter.com/7jtU5qVEdo
— Nick Wray (@Telepath_8) October 6, 2025
Імплант Neuralink моделі N1 за розміром можна порівняти з монетою. У його конструкції 128 надтонких ниток — тонше за людське волосся — і близько тисячі електродів, впроваджених у мозкову тканину. Сенсори вловлюють нейронні імпульси та перетворюють їх на цифрові сигнали, дозволяючи користувачеві керувати курсором, друкувати текст або взаємодіяти з різними пристроями.
Першою людиною, якій встановили цей чіп, був Ноланд Арбо з Аризони. Після імплантації він швидко показав, що може керувати комп’ютером та грати у відеоігри, використовуючи лише думки. Пізніше виник технічний збій: близько 85% ниток відійшли від мозкової тканини. Neuralink не стала видаляти пристрій, а випустила оновлення програмного забезпечення, перерозподіливши навантаження між каналами, що залишилися. За даними компанії, удосконалені алгоритми зберегли функціональність імпланту без повторної операції.
Надалі такі нейроінтерфейси можуть лягти в основу управління колясками, протезами та цифровими системами без участі м’язів та мови. Програма CONVOY продовжується і поступово розширюється: у серпні 2025 року Neuralink розпочала клінічний етап у Великій Британії та відкрила набір нових учасників з паралічем. Все це може стати відправною точкою нового етапу розвитку нейротехнологій.
Більше цікавого:
- Як працює нейроинтерфейс Neuralink Ілона Маска
- Не тільки Neuralink: 4 конкуренти Ілона Маска в галузі нейроінтерфейсів
- Що нас чекає в майбутньому: від кнопок до думок – еволюція інтерфейсів
Джерело: PCmag