Сільське господарство та «інтернет речей» — перспективи на майбутнє

Обсяг венчурних інвестицій у стартапи в сфері сільського господарства за перше півріччя 2015-го сягнув $2,06 млрд. Згідно із дослідженням аналітичної компанії Gartner, все більшу частку і в сільськогосподарській сфері, і в ІТ загалом складає «інтернет речей». Використання гаджетів та сенсорів із підключенням до інтернету може стати мультитрільйонною індустрією, стверджують і автори науково-аналітичного дослідження від McKinsey Global Institute.

В серпні поточного року у Каліфорнії відбувся дводенний воркшоп за підтримки National Science Foundation та National Consortium for Data Science. Декілька десятків академіків, технологів великих корпорацій та представників уряду США зустрілись обговорити технологічні та юридичні нюанси у використанні «інтернету речей» в тому числі і в сфері сільського господарства. Головний «камінь спотикання» — створення «дорожньої карти» та документів, які б регламентували питання безпеки та стандарти використання даних і пристроїв в сфері ІоТ.

Безпека як основна складова

Безпека в світі «розумних» речей — питання не останнє за значенням. Достатньо пригадати недавній випадок, коли двоє фахівців із мережевих технологій зуміли зламати смарт-систему керування автомобілем Jeep Cherokee і заблокувати рульову колонку та скинути авто в кювет. Результатом стали відкликання 1,4 млн автівок по всьому світові — та черговий виток дискусій навколо того, чи є «інтернет речей» достатньо безпечним.

Якщо урядовців цікавить стратегічна безпека, то представники Кремнієвої Долини зосереджені на потенціалі соціально значущих технологій — зокрема, на використанні «інтернету речей» для потреб сільського господарства.

Бушелі та байти: ферма майбутнього

Серед представлених доповідей був виступ Ленса Донні (Lance Donny), засновника сільськогосподарського технологічного стартапу OnFarm Systems. Він говорив про використання «розумних» сенсорів та «хмарних» технологій для обробки масиву даних і контролю за врожайністю культур та іншими важливими для фермерів показниками. Його позицію поділяє чимало венчурних капіталістів. У першому півріччі поточного року було укладено близько 228 угод на суму $2,06 млрд — і всі вони були підписані із стартапами в сфері сільського господарства.

Окрім надання капіталів від окремих інвесторів, у сільськогосподарських проектів вже з’явився навіть власний майданчик із колективного фінансування під назвою AgFunder.

Технологічно фермерство можна поділити на три стадії: від дохристиянських часів до 1920 року (коли основною запорукою врожаю була праця до сьомого поту на невеличких ділянках); від 1920 до 2010 року (поява тракторів, комбайнів, хімікатів та добрив, зростання сільськогосподарських площ); та після 2010-го — цей період фахівці ще називають «Ag 3.0».

Останній період включає в себе використання значного обсягу інформації від сенсорів, квадрокоптерів, технологічних датчиків, супутникових прогнозів погоди та наземних трекерів. До речі, нещодавно ми розглядали, як в Україні використовують безпілотники у сільському господарстві — і хоч ми поки що відстаємо від Сполучених Штатів, певний прогрес в цьому питанні є вже й у нас.

Перспективи технологій у сільському господарстві

Окрім потреби самих фермерів у «великих даних» та сучасних комунікаційних технологіях, вичерпна інформація та прозорість роботи фермерських господарств все більше цікавить і споживачів сільськогосподарської продукції. Покупець хоче знати, в яких умовах і з використанням яких кормів, ліків чи технологій вирощувалися городина, фрукти чи яловичина, які він купує на ринку. Збір, систематизація та надання загальнодоступних даних — єдиний спосіб уніфікації цього процесу та перетворення його на зручний для споживача.

Найбільш перспективним може стати ринок сільськогосподарських технологій за межами США. До 2050 року очікується, що населення нашої планети складатиме близько 9 млрд осіб (зараз на Землі живе близько 7,3 млрд). Найбільшими споживачами та замовниками сільськогосподарських технологій стануть Китай та Індія.

Для задоволення зростаючої потреби в продуктах харчування великим та середнім сільгоспвиробникам доведеться збільшити врожайність майже втричі. При цьому технологічні рішення мають враховувати той факт, що в країнах Африки, наприклад, середня площа фермерського господарства є в 20 разів меншою за таку ж площу в США. В таких невеликих господарствах немає сенсу купувати великі трактори та комбайни; натомість нікуди не зникає потреба в метеорологічних даних та датчиках температури і вологості для ґрунту.

За матеріалами: bits.blogs.nytimes.com | Фото: Pixabay