Яка ціль місіі Artemis 1 та чому у подорож відправляются не люди

NASA 29 серпня мала запустити першу місію на Місяць за останні пів століття, але старт скасували через несправність одного з двигунів. Наступні «вікна» запуску – 2 та 5 вересня або вже через місяць, якщо проблему з двигуном не встигнуть ліквідувати. Розповімо детальніше про місію та її цілі.

Програма під назвою Artemis («Артеміда») має на меті повернути людську присутність на Місяць. А саме перша місія відкриє шлях до наступних польотів на супутник та до посадки у 2025-2026 роках.

За грецькою міфологією, Артеміда – це сестра Аполлона. Саме його імʼям була названа перша місячна програма NASA у 1960-1970-х роках.

Хоча головна мета Artemis – знову зробити можливими кроки людей на Місяці, програма має ще кілька наукових експериментів на борту.

Дослідження впливу космосу на людей

Цього разу капсула Orion стартуватиме порожньою. На її борту не буде екіпажу – лише манекени та прилади для проведення експериментів. Вони мають дослідити вплив космосу на людей та мікроорганізми. Основний чинник цього впливу – радіація.

Загалом на борту місії Artemis 1 буде розміщено 10 експериментальних кубсатів. Це невеликі супутники, три з яких вивчатимуть радіаційний вплив у космосі. Перший – це «космічна метеостанція», призначена для вимірювання частинок та магнітних полів. Другий – пристрій для вимірювання випромінювання у плазмосфері Землі, який буде розгорнуто у точці Лагранжа між Землею та Місяцем. Третій – станція дослідження впливу радіації на одноклітинні дріжджі.

Решта пристроїв досліджуватимуть місячні полюси на наявність води та приповерхневого водню. Робитимуть вони це за допомогою інфрачервоних камер. І ще один мінісупутник під назвою NEA Scout відокремиться від Orion та протягом двох років за допомогою сонячних вітрил досліджуватиме астероїд 2020 GE. Це небесне тіло завширшки менш як 18 метрів знаходиться на орбіті біля Землі.

Манекени та випробування скафандра

У командирському кріслі капсули Orion замість начальника екіпажу сидітиме манекен «Командир Кампос», названий на честь Артуро Кампоса, інженера електроживлення місячного модуля «Аполлон-13». У 1970 році він допоміг безпечно повернути корабель на Землю, коли сталася аварія.

Манекен «Кампос» оснащений двома внутрішніми датчиками випромінювання, а у сидіння під ним вбудовані датчики вимірювання вібрації та прискорення.

На «командирі» – новий скафандр NASA під назвою Orion Crew Survival System. Його помаранчевий колір нагадує костюми, які носили астронавти на шатлах. Але скафандр Orion має безліч оновлень. В інтерв’ю Space.com Кірстін Джонсон, заступниця керівника команди нового скафандру Orion у космічному центрі Джонсона у Х’юстоні, розповіла, що нового зʼявилося у цих костюмах.

За словами Джонсон, дизайн скафандра підлаштований під системи життєзабезпечення та конструкцію космічного корабля. Скафандр Orion призначений для носіння на термін до шести днів. До того ж астронавтам буде зручніше обідати – новий скафандр забезпечує доступ до трубки для харчування на шоломі. Щоб поїсти, вже не потрібно буде скидати тиск всередині космічного одягу.

Помаранчевий колір, як стверджує фахівчиня, має допомогти шукати астронавтів у космосі у разі надзвичайної ситуації. Скафандри на манекенах створені саме для «ляльок». А от коли за програмою Artemis на Місяць полетять справжні астронавти, скафандри сконструюють для кожного з них індивідуально. Цим дані костюми відрізняються від скафандрів епохи шатлів.

Два інших манекени – Хельга та Зохар – зроблені з матеріалів, які імітують людські кістки, тканини та жіночі органи (тканина молочної залози та яєчники), чутливі до радіації. Зохар одягнений у жилет AstroRad, який дозволяє астронавтам залишатися у безпеці під прямим сонячним опроміненням у відкритому космосі.

Обидва манекени оснащені понад 6000 детекторами пасивного випромінювання та 34 детекторами активного випромінювання кожен. Ця пара – Хельга та Зохар – частина радіаційного експерименту Matroshka AstroRad Radiation Experiment (MARE), міжнародного дослідницького партнерства між Німецьким аерокосмічним центром, Ізраїльським космічним агентством і NASA.

Про космічний корабель Orion

Сам космічний корабель Orion також оснащений кількома детекторами радіації. Один з них, монітор радіаційної зони, має шість датчиків, які реєструватимуть загальне радіаційне опромінення до завершення місії. Ще пʼять активних дозиметрів розмістила по всьому кораблю Європейська космічна агенція.

Для чого потрібно вимірювати радіацію на кораблі

Радіація у глибокому космосі впливає не лише на людей. На борту Orion розміщено біологічний експеримент, який містить чотири дослідження впливу радіації на рослини та гриби.

За словами біолога Є Чжана, дослідження на борту місії Artemis мають допомогти у створенні стійких до радіації культур та у забезпеченні здоровʼя та продуктивності екіпажу кораблів.

Біологічний експеримент буде зосереджений на змінах харчової цінності насіння, на тому, як гриби відновлюють свою ДНК, а також на вивченні адаптивності дріжджів та експресії генів водоростей. Мається на увазі процес, коли спадкова інформація генів використовується для синтезу білка або РНК.

Кінцева мета цих експериментів – адаптація людей до космосу. Як сподіваються дослідники, проведення експериментів та спостереження за різними біологічними системами у незвичайних умовах допоможе у майбутньому більш ефективно пристосувати людей до життя на Місяці та Марсі.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: NASA

Читайте также:

Artemis I: найцікавіше про найочікуванішу місію NASA до Місяця

Велике прибирання: як захистити орбіту та Землю від космічного сміття

NASA відтворило звук із чорної діри… і він наводить на страх

Дві компанії приєднались до SpaceX у перегонах з колонізаціі Марсу