7 досить дивних експериментів у космосі

Людство займається вивченням космосу з давніх-давен, але вперше вийти в космічний простір нам вдалося тільки в другій половині XX століття. Причому на той момент вчені точно не знали, як організм людини поведеться в космосі. Також їм не було відомо, як поведуться вогонь, рослини, черв’яки та багато інших земних об’єктів і явищ. Звичайно, науковці могли теоретично уявити, що з ними має статися. Але щоб переконатися в цьому повністю, довелося провести низку дуже ризикованих і подекуди дивних наукових експериментів. Зрозуміло, що вони проводилися в космічному просторі. У рамках цієї статті пропоную з’ясувати, на які незвичайні експерименти довелося піти вченим у пошуку відповідей на актуальні питання.

Найнезвичайніший супутник

У деяких фільмах про космос нам показують страшну картину, де астронавт випадково відлітає у нескінченну темряву космосу. Ви тільки уявіть, що вас забирає у темряву, яка може ніколи не закінчитися. Це справжній жах! В інтернеті є відео, де під час робіт за межами Міжнародної космічної станції одна людина раптово виявляється саме в такій ситуації. Але насправді лякатися нема чого — насправді це не людина, а наповнений старим одягом космічний костюм.

Він був викинутий у космос 3 лютого 2006 року космонавтом Валерієм Токарєвим та астронавтом Вільямом МакАртуром (William McArthur). Крім старих ганчірок, усередині скафандра знаходилися три батареї, датчики для вимірювання температури та радіопередавач. У рамках проєкту «РадіоСкаф» вчені хотіли з’ясувати, чи можна як штучні супутники використовувати старі скафандри. Адже це дуже зручно та економічно, бо для супутників не треба було б будувати корпуси. Втиснув електроніку всередину непотрібного костюма і викинув у космос — хай працює. Але ідея виявилася не найкращою, тому що «супутник» передавав сигнали максимум два тижні, а потім згорів в атмосфері Землі.

Молоток та перо на Місяці

Декілька століть тому італійський фізик Галілео Галілей припустив, що якби опору повітря не існувало, всі об’єкти незалежно від форми та маси падали б на землю з однаковою швидкістю. Щоб перевірити це, він скинув із Пізанської вежі дві кулі однакового розміру, але з різною масою. В результаті він побачив, що обидві кулі досягли землі одночасно. Але багато істориків не вірять у це, тому що у земних умовах провести такий експеримент дуже складно.

Зате Місяць, на якому немає повітря, — ідеальне для цього місце. У 1971 році учасник місії «Аполлон-15» Девід Скотт (David Scott) упустив на місячну поверхню важкий молоток та легке перо. Припущення Галілео Галілея виявилося вірним, тому що обидва предмети впали на поверхню Місяця в один і той самий час. Принцип еквівалентності сил гравітації та інерції було доведено. Отже, прискорення, що діє на тіло з боку сил гравітації, не залежить від його форми, маси та інших властивостей.

Експерименти з водою у космосі

Якщо в умовах невагомості випустити зі шланга воду, утвориться куля, яка літатиме по простору. Це дивовижне видовище та екіпаж Міжнародної космічної станції часто балувались із цим явищем. Наприклад, одного разу вони створили велику водяну кулю і помістили в ній камеру GoPro. Але найкрасивіший експеримент із водою у 2015 році поставив астронавт Скотт Келлі (Scott Kelly). Він пофарбував водяну кульку харчовим барвником і засунув усередину неї шипучу пігулку. У воді з’явилися бульбашки й вся ця краса була знята на 4K-камеру.

Пожежа на станції «Мир»

У разі невагомості незвичайним чином поводиться як вода, так й вогонь. У лютому 1997 року на орбітальній станції «Мир» сталася пожежа. Вогонь виник через несправність у системі подачі кисню. На щастя, до станції було пристиковано два кораблі «Союз ТМ», тому екіпаж із шести осіб було успішно евакуйовано. Звичайно, це не експеримент і тим більше не кумедний випадок. Але подія дозволила зрозуміти, як людям треба діяти під час пожежі в космосі. Отримані знання будуть особливо корисними під час майбутніх польотів на Місяць та Марс.

Експеримент з павуками у космосі

У другій половині XX століття вченим вдалося з’ясувати, як космічні умови впливають на собак, мавп та людей. Дослідники продовжують вивчати поведінку живих створінь в умовах невагомості й донині. У 2011 році відправили на Міжнародну космічну станцію двох павуків-ткачів (Trichonephila clavipes) із кличками Есмеральда та Гледіс. Вони були поміщені в тераріуми, в яких було відтворено денні та нічні умови. На подив, павуки швидко звикли до нових умов. Тільки павутиння вони плели трохи інші — вони стали круглішими. Через 45 днів вони повернулися на Землю. Тільки потім з’ясувалося, що Гледіс був самцем, тому йому було надано нове прізвисько Гладстон.

Тварини у космосі

На початку вересня 1968 року на борту радянського космічного корабля «Зонд-5» до космосу було відправлено мух, черв’яків, бактерії та рослини. Але головними космічними мандрівниками виявились дві безіменні черепахи. Дослідники хотіли з’ясувати, як наближення до Місяця впливає на живі організми. Перед вирушенням до космосу земноводні створення нічого не їли. Загалом вони провели без їжі 39 днів. Після повернення на Землю вчені з’ясували, що всі зміни в їхніх організмах відбулися через голодування, а космічні умови на них не вплинули. Це досить жорстокий експеримент, адже тварин по суті морили голодом. На жаль, такі експерименти з черепахами проводилися ще кілька разів.

Місячні дерева

У другій половині XX століття вчені відправляли до космосу як тварин, так й рослини. 1971 року, під час місії «Аполлон-14», у космос разом з астронавтами полетів вантаж який вміщав 500 насінин. Але ніхто не збирався їх садити на місячній поверхні. Насіння просто побували в космосі, тому що вчені хотіли дізнатися, чи дерева, що виростуть з насіння які побували в  космосі чимось відрізнятимуться від тих, насінин яких ніколи не залишали Землю. Так звані Місячні дерева були посаджені в різних куточках нашої планети й точне географічне місце більшості з них невідоме.

Діти біля одного з «місячних дерев» у штаті Індіана

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: Science Alert

Читайте также:

Orbital Reef – космічна станція від Blue Origin яка може замінити МКС

Спрайти, джети та ельфи — які бувають висотні блискавки та чим вони відрізняються?

Ластівки низько літають — буде дощ. Або чи варто довіряти прогнозу погоди?

Браунсвілл, у нас проблеми. Або як живе місто, яке знаходиться поруч зі SpaceX