Венчурний капіталіст Бен Горовітц — про ризики, книги, хіпхоп та підприємництво

Бен Горовітц (Ben Horowitz) — без сумніву один із найвідоміших та найбільш успішних венчурних капіталістів Кремнієвої долини. Можливо, так склалося не лише через його талант ментора та підприємця — але й через його безкомпромісність, відвертість та доброту: рідкісне поєднання вміння говорити напряму та при цьому «не бути козлом». Довкола нього постійно в’ються в пошуках поради підприємці та стартапери усіх мастей, які намагаються пітчити свій проект. Книга Горовітца «The Hard Thing About Hard Things» стала бестселлером (вона, до речі, вже вийшла українською мовою, і незабаром ми зробимо її огляд).

Горовітц дуже часто дає поради, які суперечать загальноприйнятим уявленням про стартап-індустрію. У своїй відомій промові перед студентами Колумбійського університету він раптово заявив:

«— Не йдіть за своїм захопленням. Те, що ви викоремили зі світу і чим захопились, важить набагато менше, ніж те, що ви вкладаєте у цей світ. Слідуйте за власним внеском в життя. Знайдіть те, в чому ви по-справжньому класні, докладайте в цьому спільних зусиль із іншими, та допомагайте зробити світ кращим».

І хоча його поради доволі часто «незручні», манера, в якій Горовітц їх дає, змушує інших дослухатись до нього. Що насправді підкупає, так це його прагнення дійсно покращити підприємницьку культуру та практику роботи стартапів, а не просто заробити на цьому грошей.

Минулого місяця Горовітц спільно із стартап-платформою Product Hunt провів LIVE Chat , під час якого відповів на низку різних питань від підприємців та просто прихильників його діяльності:

— Що би ви порадили фаундерам такого, із чим більшість інвесторів не погодяться чи що вважатимуть божевіллям? 

Ніхто із тих, хто створив видатну компанію, не уникнув соціального тиску, але вони на це не зважали. Якщо ви дієте виключно під впливом того, що про вас думають / говорять, вам не варто ставати підприємцем. Це не означає, що вам не варто дослухатися до сторонньої думки, але всі рішення ви маєте виносити самостійно.

— Хто ваші наставники у житті та роботі? 

На даному етапі мого життя я би радше назвав їх друзями, аніж наставниками. Білл Кемпбелл (Bill Campbell) та Енді Гроу (Andy Grove) — мабуть, двоє людей, від яких я навчився найбільше. Все життя Енді є добрячим уроком мені, як я маю прожити власне. А вміння Білла слухати людей є таким видатним, що я постійно чогось учуся, коли перебуваю поруч із ним. В інших сферах є інші люди, які мене чомусь вчасть. наприклад, репер Nas. У нього є здатність бачити світ у радикально іншій перспективі, і в тій же пісні, що слухаю і я, він може почути 30 речей, які я проігнорую.

— Що входить до тих «золотих 20%» навичок, технік та  складових мислення, котрі дають 80% успіху?

Дуже важливо сфокосувати усю вашу енергію на продукті та ринковій частці, яку він займає. Перейдіть до розробки продукту, який люди досить швидко опанують, чи до того, який ви зможете надійно продавати на повторюваній основі. До певної міри решта — культура, менеджмент та всяке таке — є вторинним. Не спускайте очей з головної винагороди.

— Минулого року видано вашу книгу The Hard Thing About Hard Things. Якби ви друкували її сьогодні, що би ви додали чи змінили? 

Я певно би додав більше історій з війнами. Не знаю, чи сподобалися би вони людям, але певен, що деякі з них точно. Головний сюрприз, який мені принесла ця книжка, — я писав її для досить вузької аудиторії, але схоже, вона припала до смаку усім — від вчителів у школах до пасторів в церквах. Це мене трохи шокувало.

— Дехто говорить про нову «бульбашку», особливо у Долині. Яка ваша думка з цього приводу? Чи йдемо ми тим же шляхом, що й 2001-го?

Я обіймав посаду CEO у 2001-му, і зараз не думаю, що ми хоча би наблизились до того, що відбувалося тоді. Оцінка бізнесу в низці технічних секторів економіки зросла лине на приватних ринках, але вони досить швидко відкоригували стан речей. Наприклад, корпоративне програмне забезпечення стали оцінювати надто високо у приватному секторі, але після того, як низка технологічних компаній вийшли на біржу з оцінкою, нижчою, ніж у попередніх приватних раундах залучення інвестицій, відкориговано було й очікування венчурного ринку, приватного капіталу. Я не бачу на обрії такого масового обвалу, який був передбачуваним 2001-го. Того року акції на NASDAQ втратили 80% своєї вартості. Закладаюся чим завгодно проти будь-кого, хто вірить в «наступну мильну бульбашку», що рівень NASDAQ не впаде на 80% наступні 5 років.

— Стан ринків тривожить чимало людей, і подейкують про негативний вплив на «єдинорогів» та «дека-єдинорогів». Чи вплине спад на стан стартапів на ранній стадії?

Гадаю, інвестування на ранній стадії — за умови, що воно виконане правильним чином — доволі відірване від публічних ринків. Термін «виходу» для середньоринкового показника на ринку венчурного капіталу складає 8 років, тому за цей час на публічних ринках може змінитися чимало. Вже не кажучи про те, що чимало інвесторів, котрі інвестують в якості хобі, одразу спиняться у випадку ринкового обвалу, і це точно ускладнить процедуру залучення капіталу для стартапів. На додачу, якщо ви — венчурний капіталіст і платите ціну «бульбашки» навіть на ранній стадії, вам буде важко від такого оговтатись (і вам як інвестору, і вашій компанії), якщо підприємницький клімат радикально зміниться.

— Який із «єдинорогів», на вашу думку, є найбільш пристосованим, аби пережити «фінансову бурю» на ринку і чому саме цей?

Airbnb, бо вони — класна компанія з класною культурою та значним мережевим ефектом. Брайан Ческі (Brian Chesky) викликає захоплення.

— Який шлях для молодого профі є найкращим, аби увійти до венчурної індустрії? 

Створіть власну компанію чи приєднайтесь до стартапу та навчіться на практиці, як це воно — побудувати компанію. Жодним іншим чином навчитися венчурній індустрії практично неможливо.

— На якому етапі СЕО має поступитись місцем «власника продукту» та сфокусувати увагу на решті бізнесу? 

Про це я написав у власному блозі в статті Why Founders Fail. Я не думаю, що варто відходити від продукту, але як тільки ви вийдете на ринок, ви маєте почати приділяти чимало уваги решті вашої компанії, а не лише продуктові як такому.

— Проектувати фінансові показники є доволі важким завданням, коли усі цифри є суто гіпотетичними. Порадьте методологію для створення фінансових прогнозів, що враховують середовище

Якщо ви працюєте для корпоративного сектору, то найкращим шляхом для вас є скористатися математикою Salesforce. Іншими словами, додайте до розрахунків квоту продуктивності щодо кадрів, які у вас є. Якщо ж ви працюєте у споживацькому секторі, то фінансові показники є зазвичай деривативами від якоїсь іншої метрики. Я був би обережним і робив виключення для кожного конкретного шляху розвитку компанії та її сфери діяльності.

— Якби вам довелося розпочинати кар’єру з нуля, чим би ви почали займатися сьогодні?

Гадаю, я став би біохакером. Комп’ютерна біотехнологія — це найбільш захоплююча річ, яку я коли-небудь бачив. Я із задоволенням працював би в цій царині.

— Підприємцями народжуються чи стають, як ви гадаєте?

Аби бути підприємцем, ви маєте бути готовим до цілковитої вразливості і маєте думати лише про себе. Гадаю, цього можна навчитися, але я не впевнений.

— Це ви ховаєтесь за ніком Startup L. Jackson? 🙂 

Ні, але я дуже люблю цей акаунт. Якщо ви вже, певно, помітили, в мене що в голові, те й на язиці, незалежно від того, на користь це мені чи ні. Так що мені псевдо не потрібне.

— Назвіть три своїх найулюбленіших книги. Чи надихнула котрась із них вас на написання власної?

Книга, що найбільше слугувала джерелом натхнення до написання моєї власної, — це High Output Management. А от скласти список із ТОП-3 книжок непросто. В різних категоріях я люблю ці: The Black Jacobins (C.L.R. James), Fooled By Randomness (Нассім Талеб) та Tuff (Paul Beatty).

— Окрім роботи та написання книжок і статей, як ви розслабляєтесь? Чи є у вас хобі?

Мої захоплення — це хіпхоп, барбекю та макроекономіка. @pmarca краще за мене петрає в макроекономіці, зате я можу розгромити його вщент у приготуванні барбекю та в хіпхопі.

— Тупак Шакур чи Біггі?

Вони обидва класні, але Біггі (Biggie) на мій власний музичний смак є мені ближчим. (Між 2pac та Notorious B.I.G. aka Biggie Smalls тривалий час були ворожі стосунки, що спричинило конкуренцію між їхніми прихильниками після вбивства обох виконавців у так званій «Війні між узбережжями» — прим. перекладача)

Джерело: medium.com/@producthunt