4 китайські єдинороги, які створюють альтернативу ChatGPT

Повторити успіх OpenAI та Anthropic мріє багато хто — у тому числі й у Китаї. Єдинороги Zhipu AI, Moonshot AI, MiniMax та 01.ai заручилися підтримкою Alibaba та місцевих інвесторів, щоб створити власний генеративний штучний інтелект. Як їм це вдається в умовах санкцій та дефіциту обчислювальних потужностей, читайте у матеріалі.

Понад 260 китайських компаній, які створюють штучний інтелект, намагаються повторити успіх американських OpenAI та Anthropic. Лідери цих перегонів — стартапи Zhipu AI, Moonshot AI, MiniMax і 01.ai, які нещодавно набули статусу єдинорогів. За останні три місяці вони отримали оцінки від $1,2 до $2,5 млрд.

Отримавши серйозну підтримку з боку переважно китайських інвесторів, новоспечені єдинороги намагаються найняти найкращі кадри для розробки найпопулярніших продуктів на базі штучного інтелекту.

«На китайському ринку поки що не визначився переможець серед базових моделей штучного інтелекту. Це лише деякі з претендентів на цей титул», — стверджує Чарлі Дай, віцепрезидент та головний аналітик Forrester.

Американські колеги випереджають китайські стартапи у тому, що стосується технологічного розвитку та загального фінансування. Однак ChatGPT та інші революційні програми на зразок Character.ai недоступні в Китаї, місцеві компанії намагаються створити альтернативу. За оцінкою провайдера даних IT Juzi, зараз у цій галузі працюють 262 стартапи.

Попри зниження інвестицій в інші галузі споживчих технологій, всього за перші 4 місяці року китайські стартапи зібрали 14,3 млрд юанів ($2 млрд). Такі дані наводить IT Juzi.

Однак багато стартапів не розкривають всієї інформації про раунди, воліючи приховати свої бюджети від суперників, щоб встигнути першими найняти талановитих фахівців та успішно конкурувати за обмежені обчислювальні ресурси.

Пекін схвалив для відкритого використання понад 40 великих мовних моделей та пов’язаних із ними додатків на базі штучного інтелекту. Паралельно уряд розробляє нормативно-правові умови, які стимулювали б зростання галузі коштом податкових пільг і субсидій.

Zhipu став найбільшим китайським стартапом за кількістю працівників. Це спінаут престижного пекінського університету Цінхуа, який виховав чимало фахівців у галузі штучного інтелекту. За підсумками останнього збору коштів, що пройшов у березні, Zhipu оцінюється в 18 млрд юанів ($2,5 млрд), повідомляють два інвестори компанії. Вони не розкривають, скільки саме вклали самі.

Moonshot, заснований Ян Чжиліном, колишнім учнем засновника Zhipu, отримав оцінку $2,5 млрд за підсумками лютневого інвестраунду на $1 млрд. Раніше Ян проходив стажування в Google Brain AI та Meta AI й заснував стартап Recurrent AI, який аналізував дзвінки менеджерів з продажу.

Продукти Moonshot, Zhipu та 01.ai призначені для офісних працівників та студентів: чат-боти допомагають обробляти довгі тексти та оптимізувати результати пошуку. Ні Moonshot, ні Zhipu не відповіли на питання про їхнє фінансування.

Чатбот Moonshot Kimi став найближчим конкурентом Ernie Bot, створеного китайською пошуковою системою Baidu. Згідно з провайдером даних Aicpb.com, у березні Kimi мав 12,6 млн відвідувань, а Ernie Bot — 14,9 млн. При цьому Kimi росте набагато швидше за конкурента.

Однак Kimi став жертвою власної популярності. Простий у використанні чат-бот, який славиться своїми стислими переказами та зрозумілими відповідями, отримує занадто багато запитів. У березні у Kimi-бота стався дводенний збій, і компанії навіть довелося просити вибачення.

Зіткнувшись з такою ж проблемою обмежених обчислювальних ресурсів, багато стартапів на базі штучного інтелекту віддали перевагу роботі над аватарами, яким не обов’язково міркувати так само аргументовано, як генеративним чат-ботам. Ці програми навчаються на менших обсягах даних, тому їм потрібно менше обчислювальних ресурсів.

«ChatGPT складно скопіювати. Модель – це продукт. Простіше розробити аватар. Це можна зробити на моделі з відкритим кодом та з обмеженою кількістю ресурсів», — вважає один з науковців зі штучного інтелекту у Китаї.

Zhipu і Minimax мають боти-аватари, орієнтовані на найбільший у світі ігровий ринок. Це персонажі у стилі аніме, з якими можна жартувати та фліртувати. Моделі збирають зворотний зв’язок від користувачів та використовують його для подальших ітерацій.

MiniMax розташований у Шанхаї та оцінюється в $2,5 млрд за підсумками оголошеного в березні раунду фінансування $600 млн.

Компанія 01.ai, заснована піонером штучного інтелекту Кай-Фу Лі, запустила серію моделей з відкритим кодом під назвою Yi, розроблених для китайського ринку та побудованих на основі вільно адаптованої архітектури Llama від Meta.

Компанія Hugging Face, яка відстежує моделі з відкритим кодом, високо оцінила кілька ітерацій моделі Yi, відзначивши логічність міркувань, здатність до математики, програмування та читання. O1.ai також запустила чат-бот для продуктивності Wanzhi.

Стартап нещодавно завершив раунд фінансування на $1,2 млрд, повідомляє людина, яка безпосередньо знайома з обставинами угоди. Крім того, компанія отримує фінансування з власного венчурного фонду Лі. Її також підтримують Sinovation Ventures, Shunwei Capital, Xiaomi та Alibaba Cloud.

Через те, що в Китаї немає явного лідера, користувачі не можуть вибрати продукт, вважає Джеффрі Дін, експерт з китайської екосистеми штучного інтелекту і помічник професора в університеті Джорджа Вашингтона.

«Дуже складно розібратися у всіх цих схожих додатках. Як ви дізнаєтеся, яка компанія буде більш ефективною для вашого конкретного випадку?» — міркує він.

Усі чотири лідери залучили фінансування від Alibaba, який став ключовим спонсором, намагаючись повторити успіх Microsoft, який зробив велику ставку на OpenAI.

Однак пул інвесторів, які підтримують цю групу стартапів, зменшився. Світові технологічні фонди вже не так зацікавлені в цій сфері, як це було з останнім поколінням стартапів, які займаються відеоспостереженням на базі штучного інтелекту, наприклад SenseTime і Megvii.

«Закордонні інвестори здебільшого просто вичікують», — зауважує один з інвесторів у штучний інтелект.

Китайські стартапи отримують не лише достатнє фінансування. Вони мають інженерні таланти, необхідні для запуску конкурентоспроможних продуктів, а також необхідні обчислювальні ресурси для навчання наявних моделей, попри обмеження США на експорт передових чіпів.

Як пояснює працівник стартапу на базі штучного інтелекту, який веде переговори щодо контрактів на хмарні обчислення, китайські компанії встигли закупити достатньо графічних процесорів Nvidia, перш ніж було введено заборону.

Однак два інших джерела заявляють, що орієнтуються на продукти, що вимагають меншої обчислювальної потужності, оскільки галузь адаптується до санкцій США. Через обмеження китайські стартапи використовують моделі з відкритим кодом, а не створюють їх з нуля.

Знижувати витрати допомагають і низькі зарплати: у Китаї інженери одержують менше, ніж у США та Європі. Випускник китайського університету з PhD з інформатики може розраховувати на суму від $80 тисяч до $240 тисяч на рік. У Кремнієвій долині зарплата була б приблизно вчетверо вищою.

«Китайські компанії не надто гарні у фундаментальних технологіях. Однак вони добре відзначають галузеві тренди, підхоплюють вдалі та максимально використовують інженерні таланти, щоб відтворити все, що з’являється в США», — коментує інвестор з Китаю.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: FinancialTimes

Читайте также:

Перша група одержувачів фінансування від Фонду підтримки Google для стартапів в Україні в 2024 році

Чат-бот, який дозволяє спілкуватися з 60-річною версією себе

Онлайн-шахрайство може перетворитися на битву між штучними інтелектами

Y Combinator – творець єдинорогів. У що він вкладає сьогодні?