Кінець січня сколихнув світову наукову спільноту, коли китайські вчені показали відео успішно клонованих ними дитинчат мавпи роду макака – Жонг-Жонг і Хуа-Хуа. Про перспективи цього наукового досягнення та полеміку, що вже розпочалась, – в адаптованому перекладі матеріалу з ресурсу Mashable.
Слідами Доллі
Зараз дві клоновані мавпочки вивчають межі побудованого для немовлят людини інкубатора в дослідницькій лабораторії Китайської академії наук. Приматів клонували й раніше, але вперше мавпочок «дублювали» з використанням тієї ж методики, яку вчені застосували для клонування вівці Доллі в 1996 році, – так званої ядерної передачі соматичних клітин. Окрім наукових досягнень, результати яких були опубліковані в журналі Cell, важливим кроком є те, що ці китайські вчені планують найближчим часом «виробляти» більше клонованих мавпочок і вважають, що вони можуть зробити клонування приматів відносно дешевим. Фахівці наголошують, що ці генетично ідентичні між собою тварини, схожі на ідентичних людських близнюків, повинні використовуватись лише на користь людині, з метою розвитку медицини.
«– Мавпи – це вид приматів, який розвивався паралельно з людським видом, – говорить один зі співавторів дослідження Му-мінг Пу (Mu-ming Poo), директор Інституту неврології Китайської академії наук. – Таким чином, вони є ідеальними моделями для вивчення захворювань людини та розробки медикаментозного лікування».
Сьогодні нові лікарські засоби для людей регулярно тестують на тваринах, приміром, на мишах, або в лабораторних умовах, за межами живих організмів, проте Пу вважає, що клонування тварин, зокрема тих, що є генетично близькими до нас, є необхідним.
«– Я особисто не впевнений, що нині ми можемо виробляти дійсно хороші ліки без тестування на справжніх тваринах», – заявив Пу.
Зараз на двох клонованих мавпочках жіночої статі, різниця у віці яких складає два тижні, не проводять експерименти, оскільки вони ще дуже маленькі (близько трьох місяців) й тендітні. Їх тримають в інкубаторі, що знаходиться під контролем, далі від сурогатних матерів (які виносили клоновані ембріони), оскільки Пу занепокоєний, що сурогатні матері не дбатимуть про малят належним чином.
Перевага клонованих мавпочок (або будь-яких тварин) полягає в тому, що вони мають абсолютно однаковий геном, а це надає дослідникам цілу групу однаковісіньких тварин, на яких можна протестувати нові ліки. Наприклад, якби в лабораторії було 10 клонованих мавпочок, п’яти з них можна було б давати досліджуваний препарат, а іншим – ні (контрольна група). Результати лікування дали б дослідникам чіткішу відповідь на те, наскільки ефективною є така форма лікування.
Гроші та мораль
Інші дослідники не впевнені, що клонування мавп – а це, по суті, дорого й суперечливо з точки зору етики – елемент, без якого не може обійтись сучасна наука.
«– Річ у тім, що подібні дослідження – дуже дорогі. І необхідно дійсно вагоме обґрунтування для клонування 20 мавп, – висловив свою точку зору Ганс-Майкл Кубіш (Hans-Michael Kubish), дослідник-генетик, який раніше керував розведенням макак резусів у Національному дослідницькому центрі приматів в Університеті Тулейна, США. – Дійсно, можуть існувати певні дослідження, для проведення яких було би бажано мати однакових мавпочок, але я вважаю, що це радше винятки».
За оцінками Пу клонування мавпочок може коштувати близько $50 000, але він не пояснив, яким чином вирахував таку суму. І навряд чи вона включатиме витрати на утримання колонії розумних, клонованих істот, які будуть використовуватися для тестування на тваринах.
«Я б стверджувала, що існують й інші придатні види тварин, не такі дорогі, як мавпи», – заявила Керол Кіфер (Carol Keefer), яка досліджує ембріональний розвиток і стовбурові клітини в Університеті штату Меріленд, США. Навіть якби якась добре фінансована державна або університетська лабораторія купила групу клонованих мавпочок у Китайської академії наук, не можна визнати, що це призвело б до створення абсолютно ідеальної лабораторної моделі. «Мавпи ближче [до людини], ніж свині, але навіть ця наближеність не ідеальна», – говорить Кіфер. Вона стверджує, що за допомогою цього методу клонування дослідники можуть дати всім клонам специфічний тип або варіант гена, можливо, той, який викликає невиліковне захворювання, приміром, муковісцидоз. Це дозволить вченим випробувати нові ліки на тварині, щоб побачити, як вони працюють. Проте, штучне наділення інтелектуальних приматів генетичним захворюванням на користь тестування медикаментів для людини викличе безліч суперечок, особливо в США, де вже заборонили біомедичні випробування на шимпанзе.
Пу ж вважає, що західні країни позитивно поставляться до ідеї клонування мавп для медичних досліджень. Він визнав існування «громадських емоцій» щодо використання мавп в Європі та Сполучених Штатах, але висловив сподівання, що західні країни «поступово змінять свій підхід» і сприймуть мавп, як корисний з медичної точки зору вид. Пу також стверджує, що його лабораторія не зацікавлена у клонуванні людей.
Якщо люди таки погодяться з клонуванням приматів, Кіфер наголошує, що такі клони не можуть бути просто медичними «моделями» в лабораторії. Вони повинні бути пацієнтами.
ВАРТО ЧИТАТИ:
- Генномодифіковані люди — світле майбутнє чи гра з вогнем?
- Що робили науковці минулого року: головні досягнення за версією «Цікавої науки»
- Вчені-генетики перехоплюють керування еволюцією
Джерело: Mashable, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»