Уявіть програму доставки їжі, в якій не можна нічого замовити. Звучить безглуздо, але саме такі «дофамінові програми» почали набирати популярності у Південній Кореї. Про що ця дивна історія і що вона говорить про цифрові звички сучасної людини?
Програми без результату
Нові корейські сервіси копіюють інтерфейси популярних додатків доставки їжі та маркетплейсів. Користувач бачить знайомий дизайн, картки товарів, рекомендації, кошик та кнопки оформлення замовлення. Але замовити нічого не можна. Доставка не приїжджає. Купівля не відбувається. Гроші не списуються. Програма існує виключно заради самого процесу взаємодії. Саме тому їх називають «дофаміновими».
Навіщо користуватись ними?
Подумайте, що ми зазвичай отримуємо від шопінгу. Не лише їжу і не лише товари. Ми отримуємо задоволення від пошуку, вибору, порівняння варіантів, відчуття контролю та передчуття результату. У багатьох випадках сам процес виявляється емоційно не менш важливим, ніж покупка. Нові програми фактично залишають тільки цю частину.
Можливо, ми недооцінюємо роль інтерфейсів та вибору. Довгий час вважалося, що інтерфейс це просто інструмент. Щось на зразок дороги до мети. Потрібно замовити їжу – відкриваємо додаток, потрібно купити товар – йдемо у маркетплейс. Але популярність подібних сервісів натякає на іншу думку. Можливо, інтерфейс сам собою вже став продуктом. Людям подобається взаємодіяти із добре знайомими цифровими сценаріями. Скролити (що відомий факт). Вибирати. Додавати у кошик. Отримувати рекомендації. Навіть якщо за цим не слідує реальна дія. Це шопінг без наслідків.
Економіка уваги робить несподіваний поворот
Останні роки технологічні компанії змагалися за увагу користувачів. Чим довше людина залишається у додатку, тим краще. Але корейські дофамінові додатки показують цікаву еволюцію цієї ідеї. Тепер увага утримується навіть без кінцевої корисності. Фактично, користувач приходить не за послугою, а за відчуттям, яке створює інтерфейс. Це нагадує відеоігри. Ми ж не дивуємось, що людина може годинами будувати віртуальне місто чи збирати віртуальну ферму. Можливо, деякі цифрові послуги починають рухатися в схожу сторону. Найцікавіше питання тут навіть не технологічне, а психологічне. Чому вибір сам по собі приносить задоволення?
Ймовірно, тому що мозок винагороджує не лише отримання результату, а і його очікування. Ми відчуваємо позитивні емоції не тільки від того, що отримали бажане, а й від процесу наближення до нього. Тому кошик із товарами може викликати приємні відчуття навіть без оформлення замовлення. А перегляд меню – приносити задоволення навіть без доставлення їжі.
Сучасні програми добре продають емоції, не тільки товари. Відчуття контролю. Відчуття вибору. Передчуття. Комфорт знайомих дій. Якщо це так, то в майбутньому розробники софту проєктуватимуть не тільки шлях користувача до результату, а й емоційний досвід самого процесу.
Більше цікавого:
- Найкращі додатки та сервіси для ведення конспектів
- Технології для віри: як додатки та гаджети змінюють традиційні духовні практики
- Самі незвичайні AR додатки для смартфона
Джерело: The Korea Times