8 нюансів в законі про електронне декларування доходів

Сьогодні Верховна Рада з кількох спроб змогла завершити процедуру прийняття законопроекту про обов’язкове електронне декларування доходів чиновників. Активісти антикорупційних рухів та представники громадських організацій, які виступали адвокатами електронного декларування, не поспішають радіти, на відміну від звичайних громадян. Причин для цього декілька.

По-перше, нардепи до останнього опиралися запровадженню електронного декларування вже цього року, пропонуючи перенести його на рік наступний. Загроза для безвізового режиму з ЄС та вимоги зовнішніх кредиторів до запровадження обов’язкового податкового електронного декларування (а ще тиск найвищих гілок влади та торги за відставку чи збереження діючого уряду Арсенія Яценюка) стали чи не єдиним чинником, який сприяв сьогоднішньому голосуванню.

По-друге, в прямому ефірі усі бажаючі могли спостерігати в YouTube-трансляції чи телеефірі, як вносилися правки «з голосу» перед самим голосуванням. Денис Бігус, один із засновників громадського руху «Канцелярська сотня», який займався дослідженням документів та звітності нардепів, міністрів і чиновників епохи Януковича, зауважує, що найменше 8 правок змінили сутність цього закону — тепер законопроект став не таким «незручним» для потенційних корупціонерів і дав їм можливість уникнути прискіпливого моніторингу в низці ситуацій.

Так, декларування фінансових зобов’язань тепер починається з показника, вдвічі (за паперовою версією) чи втричі (поправка « з голосу») вищого від початкового, за який виступали лобісти електронного декларування — тепер це від 100 чи 150 неоподатковуваних мінімумів відповідно (1 мінімум, або мінімальна заробітня плата, станом на лютий 2016-го складає 1378 грн).

Декларування витрат залишили — але підняли з 20 до 100 мінімумів. Як-то кажуть, відчуйте різницю.

Кажете, депутати та їхні родичі утримують кошти в банках? Вони подбали і про це питання: декларування готівки та банківських коштів підняли з 50 до 100 мінімумів.

Денис Бігус також звертає увагу на переформулювання переліку членів сім’ї, чиє майно теж підлягає декларуванню в електронному вигляді. Залишилися в остаточній редакцій лише чоловіки, дружини та діти. Логічно передбачити, що будинки, гектари землі та дорогі автівки чиновники всіх рівнів включно з депутатами парламенту почнуть переписувати на тещ, зятів, кумів та похресників.

Зникла і вимога зазначати місце фактичного проживання — електронне декларування тепер вимагає лише вказувати місце реєстрації. Натомість з’явилось вкрай «темне» формулювання про можливість не вказувати вартість майна, якщо воно не є джерелом отримання доходів. І найголовніше — кримінальна та адміністративна відповідаьності за ухилення від декларування настає з 2017 року (хто не встиг «сховатися», матиме ще рік).

І останній нюанс: декларування рухомого майна буде, але декларувати треба буде лише ті автівки, мотоцикли та інші транспорті засоби, які буди придбані після старту системи нового електронного декларування. Очікуємо зливу оголошень про продаж «зайвих» позашляховиків та елітних легковиків з шістьма нулями у вартості.

Ось такі підсумки. Здавалося, маємо «перемогу» в черговому етапі розвитку e-government, але зі смаком «зради».

Читайте также:

Чат-бот Bard приходить в Україну: основні доступні функції

9 стартапів представлять Україну на Web Summit 2023

Як видалити російський контент з пошукових систем та соціальних мереж

12 стартапів з України на CES 2023