Платформа контролю публічних фінансів «Є-Дата» — як це працює

Пам’ятаєте новину про запуск онлайн-платформи «Є-Дата» для контролю за напрямками бюджетних витрат? Саме час розібратися, як це працює. А допоможе в цьому авторська колонка керівника проекту Олександра Щелокова:

— Команда проекту «Є-дата», створена заступником міністра фінансів Оксаною Маркаровою, розпочала свою роботу в липні 2015 року. І вже за 2 місяці показала результат: створила портал, де відображались усі транзакції Держказначейства. 15 вересня 2015-го продукт презентовано всій Україні, портал з першого дня був наповнений реальними даними, які не оприлюднювали раніше в такому вигляді. Проект «Є-Дата» має декілька модулів, які буде реалізовано через єдиний веб-портал.

Перша складова — це реалізація Закону «Про відкритість використання публічних коштів». Цей модуль має два етапи.

Перший — оприлюднення трансакцій Державного казначейства. Щоденно завдяки спільній роботі з казначейською службою на порталі можна знайти всі трансакції за минулий день: яке відомство кому платило, яку суму, яке призначення платежу. Для контролю активною громадськістю грошових потоків держави чи для журналістських розслідувань — це чи не найкращий інструмент. Розділ активний, ми маємо щоденно понад 2 тисячі користувачів, які цей сервіс використовують регулярно.

Другий етап — це створення «службових кабінетів» для розпорядників, одержувачів, цільових державних фондів, державних та комунальних підприємств. Власники кабінетів створюють на порталі персональний профіль, до якого вносять інформацію про використання публічних коштів, а саме зберігають свою звітність, базу договорів та актів, мають доступ до трансакцій та аналітики. Цей розділ — один із найскладніших. Дуже невелика частина бюджетних організацій має автоматизовані бухгалтерські системи чи електронний документообіг. Частина регіонів взагалі не має доступу до інтернету або веде звітність на паперових носіях — це понад 25% розпорядників та одержувачів коштів. Крім того, дуже короткі терміни не дали змогу провести повноцінне тестування «службових кабінетів»; як наслідок, зараз ми спільними зусиллями з розпорядниками доопрацьовуємо функціональність, виправляємо помилки, автоматизуємо процеси.

Але це тимчасові труднощі, і ми знаємо, як їх подолати. Впевнений, що в грудні цього року отримаємо якісні, наповнені кабінети. Якщо в перший день відкриття службової функціональності було зареєстровано 280 кабінетів розпорядників, то зараз в день реєструється 4,5 тис профілів. За актуальними даними в базу внесено понад 100 тис договорів, актів та звітів. Це найбільша на тепер база відкритої інформації такого типу в Україні.

Головна мета «службових кабінетів» — надати розпорядникам сервіс. Згодом це має бути інтегрована єдина точка входу для роботи з Міністерством фінансів, Державним казначейством, ДФС та Prozorro (державні закупівлі). Через кабінет буде спрощено процедури планування та звітності, отримання та контролю фінансування. Тимчасові складності, «ручна робота» бухгалтерів на місцях, неймовірно стислі терміни — все це варте очікуваного результату.

На сьогодні найбільше питань маємо від наповнювачів сайту про можливі штрафні санкції у разі неподання чи несвоєчасного оприлюднення інформації. Штрафні санкції на етапі тестування застосовуватись не будуть. Цей період триває до 31 січня 2016 року. Тому маємо оперативно, але в спокійному режимі реєструвати кабінети, допрацьовувати функціональність і виправляти помилки.

Подібні проекти не можна робити роками. Вони є революційними по суті. Поки є політична воля, підтримка, бажання влади і команда, яка це може втілити, маємо робити все можливе і неможливе. Спитайте в авторів, скільки часу та зусиль вони витратили на те, щоб Закон «Про відкритість використання публічних коштів» було прийнято.

Ми не можемо повернутися у 90-ті. Країна інша. Рівень IT-технологій радикально інший. Питання — чи інша корупційна складова? Процес змін залежить від кожного, і кожен може до нього долучитися. Завдяки взаємодії волонтерів, державних службовців, бухгалтерів реалізуємо ідею прозорості.

Важливо тримати баланс, — не тільки вимагати від бюджетних організацій інформації, звітів, роз’яснень, а й надати їм змогу розвиватись, автоматизувати свої процеси, надати сервіс підтримки. Таким є перший модуль.

Друга складова проекту «Є-Data» — створення інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет». Система поєднуватиме напрацювання першого модулю «використання публічних коштів» з процесами бюджетування та дохідною частиною бюджету.

Третя складова — управління ліквідністю на рівні держави. Цей модуль поєднає рух грошових коштів, KPI та ефективність системи управління державними фінансами.

Роботи багато. Ми знаємо, як це реалізувати. Найважливіше — об’єднати людей навколо ідеї. Не тільки активістів чи розпорядників. Важлива участь і громадян як власників публічних фінансів, а саме їх контроль за розподілом коштів. Моніторинг за допомогою порталу «Є-Data» є потужним та потрібним інструментом — користуйтеся.

 

Джерело: «Дело.UA»