Сміттєві терикони: утилізація не є відповіддю на жахливу ситуацію з електронними відходами

Зазвичай люди позитивно сприймають ідею утилізації відходів, особливо коли мова йде про перероблення електроніки. Згадайте, як ви відчуваєте полегшення і впевненість, що зробили все як треба, коли віддали свій старий комп’ютер чи смартфон на утилізацію.

Хоча перероблення електроніки загалом є позитивною справою, але в останні роки з неї зробили просто панацею у боротьбі з відходами.  Утилізація стала символом «публічної позитивності» — і чимало компаній прагнуть виділитися на цьому фоні, щоб показати, наскільки вони «зелені».

От вам приклад: у 2016 році компанія Apple з великим галасом в ЗМІ запустила робота Liam,  здатного розібрати iPhone всього за 11 секунд. За рік він здатний переробити 1,2 млн. гаджетів. На перший погляд, це звучить вражаюче, але згадайте лише той факт, що за минулий рік Apple продала 231 мільйон нових «айфонів».

Liam, що був урочисто представлений компанією Apple як символ турботи про навколишнє середовище (трохи пізніше Liam був модернізований до версії Daisy, який працював трохи ефективніше), справді є чудовим механізмом для утилізації відходів в галузі високих технологій. Але по суті, це крапля чистої води в океані забруднення, шляхетна та  малоефективна.

Дейзі — найновіший утилізаційний робот від Apple

Дейзі — найновіший утилізаційний робот від Apple

Ажіотаж навколо вторинного перероблення в електронній промисловості все більше вводить в оману. Реальність полягає в тому, що утилізація — це не розв’язання проблеми й вона навряд чи здатна зупинити катастрофу з електронними відходами, що з кожним роком тільки зростає. В даний час ми фактично засипані електронним сміттям і дуже мало робимо для того, щоб зменшити вплив на екологію з боку нашого електронного обладнання.

Історія в цифрах

Згідно з нещодавнім звітом ООН, США кожного року виробляє близько 6,3 млн тонн, або 14% від глобального обсягу електронних відходів. У 2016 році у світі було викинуто на смітник майже 45 мільйонів тонн електроніки. З цих колосальних обсягів електронних відходів лише 20% було якимось чином перероблено. Решта 80% закінчили свій шлях на сміттєвому полігоні, на жаль.

Ваш ніби «утилізований» смартфон насправді може перебувати на сміттєвому полігоні де-небудь у Китаї

Ваш ніби «утилізований» смартфон насправді може перебувати на сміттєвому полігоні де-небудь у Китаї

У США частка утилізації наближається до 25%. Але річ у тому, що більшість населення не розуміє того, що чимало «переробників сміття» насправді просто вивозять більшу частину електронних відходів за кордон, де старі гаджети замість утилізації  просто використовуються в якості джерела запасних частин та вилучення корисних матеріалів. Це не є погано, з одного боку, та з іншого стає причиною величезної шкоди для місцевого населення. Адже методи, що використовуються, майже завжди є небезпечними — в деяких місцях, наприклад, золото вилучають шляхом розчинення електронних схем у ваннах з азотною та соляною кислотами, які потім зливають у річки. Залишок того, що не використано, просто закопують на сміттєвих полігонах. В підсумку ж нинішній рівень відповідального поводження з електронними відходами в країні не перевищує 15,5%.

Технології утилізації не встигають за трендом масового споживання

Однозначно настав час подвоїти зусилля з перероблення старих електронних гаджетів. Однак як впоратись з такими великими обсягами електронних відходів, що, до того ж, продовжують збільшуватися щороку на 4%? Доповідь ООН вказує на те, що, хоча в даний час людство приділяє більше уваги використанню вторинної сировини, ніж у минулому, тим не менше, зусилля по екологічному переробленню використаних пристроїв просто не встигають за ростом масового споживання нових пристроїв.

Сьогодні нікого не дивують такі величезні черги, коли виходить черговий новий iPhone

Сьогодні нікого не дивують такі величезні черги, коли виходить черговий новий iPhone

Ця проблема ускладнюється коротким життєвим циклом мобільних пристроїв, адже виробники постійно виводять на ринок новинки, щоб мотивувати споживачів через кожен рік-два купувати нові пристрої. У звіті зазначається, що в середньому смартфон використовують всього два роки, після чого його замінюють на нову модель.

Головна проблема: надмірне споживання

Перероблення електроніки означає, що ми виключаємо пристрій з обігу, і таким чином, неявно стимулюємо населення виробляти та купувати нові гаджети. Це важливе зауваження, про яке треба пам’ятати. У своєму звіті щодо захисту навколишнього середовища Apple визнає, що 77% викидів вуглецю відбувається під час виробництва їх електроніки, і лише 17% — під час фактичного використання та утилізації. Тому шкода для екології від виробництва нового пристрою залишається значною, навіть якщо цей гаджет потім правильно утилізувати.

Утилізація не повинна розглядатися як панацея від забруднення навколишнього середовища. Хоча утилізація загалом корисна, існує нагальна необхідність визначити межі перероблення електроніки та старанно розглянути причини виникнення подібної катастрофічної ситуації з електронними відходами, яка увесь час погіршується. Це дозволить створити більш ефективні підходи.

Очевидно, що в основі проблеми лежить технологічний сектор, прибуток якого обумовлений плановим коротким життєвим циклом продуктів, що випускаються. До тих пір, поки промисловість не знайде способів отримувати прибуток без необхідності випуску нових моделей електроніки такими шаленими темпами, як зараз — всі процеси екологічного проектування, утилізації та інновацій типу Liam залишаться, в кращому випадку, символічними, а у гіршому — повним обманом.

Мета — скорочення споживання та повторне використання

Тільки продовження терміну експлуатації пристроїв, що знаходяться в обігу, шляхом їх технічного обслуговування, відновлення та повторного використання в тій чи іншій формі здатні забезпечити суттєвий вплив на навколишнє середовище. Боротьба за легкість ремонту — на чолі з такими організаціями, як repair.org, або розробка інновацій, таких як Fairphone, є важливими частинами головоломки. Інший шлях — купівля відремонтованої електроніки замість нового продукту.

Нам не варто покладати занадто великі надії на утилізацію. Щоб справді розв’язати проблему електронних відходів, ми повинні виробляти менше речовин, що забруднюють навколишнє середовище та знайти спосіб зробити це так, щоб не жертвувати нашим сучасним рівнем життя. Збільшення зусиль, спрямованих на подовження терміну служби пристроїв, виведення їх зі сміттєвих полігонів та надання їм другого чи третього життя, є найбільш практичним і правильним підходом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: Medium