Історія – наука примхлива. Аби довести, що та чи інша подія мала місце, представникам фаху доводиться добряче попрацювати. Звісно, в їх арсеналі – широкий набір інструментів, який, як повідомляє Independent, поповнився ще одним елементом – слідами екологічного забруднення. Більше цікавого – в адаптованому перекладі матеріалу.
Льодовий керн
Лід – лакмусовий папірець забруднення
Розквіт давньогрецької та давньоримської імперій залишив вагомий відбиток в історії Європи, утім, наслідки цього розквіту сягнули ще далі – Арктики. Забруднення від свинцевих шахт, що розрослися під час розширення цих перших великих європейських цивілізацій, перетнуло тисячі кілометрів і дісталося льодовиків Гренландії. Сліди свинцевих викидів збереглися, оскільки сніг, що випадав, зберігав ознаки забруднення атмосфери у шарах льоду, залишаючи сліди прадавніх народів за тисячі кілометрів від місця їх проживання, сліди, які пережили тисячі років.
Аналіз льодових кернів (циліндричних колонок крижаної породи, які отримують у результаті буріння льодовиків), отриманих з крижаного шару Гренландії, розкрив закономірності видобутку свинцю в Стародавній Європі. Видобуті в Гренландії льодові керни надають дослідникам унікальний погляд на історію: оповідачем виступає забруднення, залишене поселенцями Європи від пізнього залізного віку до середньовіччя.
«Ми виявили, що забруднення свинцем у Гренландії дуже тісно дозволяє відстежити відомі епідемії, війни, соціальні заворушення та розростання імперій протягом європейської історії», – говорить доктор Джо Макконнелл (Dr. Joe McConnell), гідролог з Інституту досліджень пустелі (США), який очолив команду, до складу якої ввійшли численні фахівці, від дослідників льодових кернів до економістів та істориків. Ця незвичайно строката група науковців опублікувала результати спільного дослідження в журналі «Праці Національної академії наук» (Proceedings of the National Academy of Sciences). Група точно та детально записала виміри свинцю в льодових кернах, простеживши період з 1100 року до н.е. до раннього середньовіччя. Цей період, зокрема, охоплює розквіт і падіння давньогрецької та давньоримської цивілізацій. «Ми вважаємо, що вперше таке детальне моделювання було використано для інтерпретації збережених у льодових кернах ознак забруднення навколишнього середовища, спричиненого людиною, та для виявлення найбільш імовірного джерела забруднення», – заявив співавтор дослідження, доктор Андреас Штоль (Dr. Andreas Stohl), старший науковий співробітник Норвезького інституту досліджень повітря.
Злети та падіння імперій
Команда використала свої вимірювання для вивчення зв’язків між забрудненням свинцем та основними історичними подіями й тенденціями. Ці вимірювання є особливо значущими, оскільки більшість із забруднювачів на основі свинцю, що зустрічалися в атмосфері в цей період, виникли внаслідок виробництва срібла, яке, у свою чергу, використовувалося для виготовлення грошей.
«– Оскільки більшість викидів протягом цих періодів зумовлено видобутком і плавленням свинцево-срібних руд, викиди свинцю можна розглядати як показник загальної економічної активності», – пояснює доктор Макконнелл.
Перший сплеск забруднення повітря свинцем стався у 900 році до н.е., коли фінікійці (моряки з Близького Сходу) розширили свої торговельні шляхи до західного Середземномор’я. Потім рівень викидів поступово збільшувався, оскільки римляни та карфагеняни Північної Африки збільшили видобуток руд. Пік викидів збігається з періодом найбільшого розквіту Римської імперії. Ці висновки суперечать попереднім теоріям про економічну діяльність протягом цього періоду, зокрема, твердженню про те, що економічна діяльність була активнішою протягом більш раннього періоду Римської республіки. Натомість викиди забруднення свинцем були найвищими протягом так званого періоду «Пакс Романа» – 200-річного етапу відносного миру та стабільності для Римської імперії.
«Майже в чотири рази вищі викиди свинцю протягом перших двох століть існування Римської імперії в порівнянні з останніми десятиліттями Римської республіки вказують на суттєве економічне зростання під імператорським правлінням», – говорить співавтор дослідження, професор Ендрю Уілсон (Andrew Wilson), археолог зі спеціалізацією на Римській імперії в Оксфордському університеті.
Утім, льодові керни не лише відстежують зростання цієї великої імперії, а й розповідають історію її поступового занепаду:
«– Так звана “Велика чума Антоніна” вразила Римську імперію в 165 році н.е. та тривала щонайменше 15 років, – розповідає професор Уілсон. – Високі свинцеві викиди періоду “Пакс Романа” закінчуються саме в той момент і не відновлюються до періоду раннього середньовіччя, більше, ніж 500 років потому».
Варто зазначити, що викиди свинцю вже вивчалися раніше, близько 20 років тому, однак тоді не вдалося досягти переконливих результатів. Під час нового дослідження, проведеного доктором Макконнеллом та його командою, використовувалися найсучасніші симуляції перенесення свинцевого забруднення в атмосфері для розробки масштабу видобутку та плавки в Європі. Ці симуляції спираються більше, ніж на 20 000 точних вимірювань з льодових кернів з метою розробки значно детальнішого запису протягом періоду, який охоплює близько 2000 років.
БІЛЬШЕ ПРО ІСТОРІЮ:
Джерело: Independent, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»