Віталій Пилипенко, ентузіаст розвитку вітроенергетики: «Викиньте патенти з голови, спочатку шукайте інвестора»

«Зелені» технології активно розвиваються в Україні, незважаючи на пасивність державного механізму у цих процесах. Сьогодні в нашій тематичній рубриці — команда українських винахідників, яка поширює серед підприємців енергоефективну вітроенергетичну установку (ВЕУ) власного виробництва.

Декілька тижнів тому український сегмент Facebook бурхливо відреагував на допис українського інженера і конструктора про вітряки вітчизняного виробництва з прогресивними технічними показниками (наприклад, вони генерують енергію навіть при потужності вітру 0,5 м/c, витримують і -60°С, і +40°С, мають строк придатності 30 років тощо). Ми в редакції блогу Imena.ua не змогли оминути увагою таку популярну тему і розпитали про українські «зелені» технології сервісного інженера та консультанта проекту ВЕУ Віталія Пилипенка.

– Наскільки я розумію, Ви займаєтесь саме встановленням вітряків. Розкажіть будь ласка, взагалі про себе та свою роботу, про людей, які вигадали та розробили вітряки українського виробництва

Так, дійсно. Наше науково-виробниче підприємство «Укртермосервіс» займається проектуванням, підбором, монтажем, налагодженням, ремонтом та вдосконаленням промислового обладнання. Основний вид нашої діяльності – будівництво котелень.

З розробниками цих вітряків я познайомився 7 років тому на науковому ґрунті. Вони займались розробками найефективніших електрогенераторів. Ми ж мали лабораторію, в якій досліджували системи кардинального здешевлення споживання котельними газу. В той час ми поставили задачу здешевити мінімум в 10 разів вартість 1 кВт тепла — і досягли певних позитивних результатів. Але криза 2009 року змусила нас закрити нашу лабораторію.

Як бачимо, наші енергетичні колеги продовжили працювати над своїми генераторами, і в результаті вийшов такий красивий вітряк. Два роки ці вітряки виготовлялись лише одиничними екземплярами і встановлювались друзям та знайомим. Зараз, коли вітряки пройшли всі випробування та був отриманий патент, починається робота над здешевленням виробу та підготовкою до серійного виробництва.

– Як ви потрапили у цю команду?

Оскільки маємо певний виробничий досвід, наукові та виробничі можливості, взяли на себе зобов’язання здешевити певні конструкції виробу та вдосконалити технологічний процес виробництва. А від виконання проектно-кошторисної документації та монтажно- пусконалагоджувальних робіт ми ніколи й не відмовлялись. Маємо на це все всі необхідні дозволи та ліцензію.

Витяг з паспорту вітроенергетичної установки UAXIS-3.0/1

Витяг з паспорту вітроенергетичної установки UAXIS-3.0/1

– Якщо говорити в грошовому еквіваленті для пересічних читачів: скільки можна зекономити, встановивши такі вітряки? Чи підійдуть для звичайних приватних домогосподарств, багатоквартирних будинків, чи виключно для підприємств?

Ці вітряки призначені, в першу чергу, для забезпечення електроенергією невеликих промислових споживачів та тих будівель, що не мають можливості підключення до мережі електропостачання, чи вартість такого підключення занадто висока.

Витяг з паспорту вітроенергетичної установки UAXIS-3.0/1

Витяг з паспорту вітроенергетичної установки UAXIS-3.0/1

– Які взаємини вашого проекту з державними органами: чи були спроби полегшити вам оформлення дозволів та патентів, прискорити реєстрацію тощо чи навпаки?

Система нашої держави і «спрощення, полегшення» – речі не сумісні. Хочу наголосити, це не люди такі там погані. Це система не дозволяє нічого впроваджувати. І якщо змінити лише прізвища (навіть, на грузинські :)), нічого кардинально не зміниться.

– Які складнощі було подолати найважче? Що забирало більше зусиль та часу: безпосередньо технічна робота чи реєстрація та отримання дозволів?

Найбільше гальмували розвиток недостатнє фінансування та складнощі у підборі та виробництві деяких комплектуючих.

Окрім патенту – всі папери «куплені» повністю чи частково. Більшість же державних документів або обходяться, або «купуються». Зараз займаємося міжнародною сертифікацією. Усе так само. Хтось за гроші напише багато розумних паперів. Їх (папери) за кордоном розглянуть на відповідність якимось стандартам написання і надрукують на кольоровому принтері папірець, котрий ми, попередньо засканувавши, помістимо в красиву рамочку з «Епіцентру».

– Дякуємо, що поділилися непростими реаліями роботи винахідників. Наостанок хотілося би почути побажання для наших читачів, які можливо прямо зараз працюють над власною green-tech ідеєю, але не знають, з чого почати реалізацію проекту

Шановні читачі! Беріть і робіть! Якщо ви маєте чудову ідею – виготовляйте виріб і встановлюйте. Не сподівайтесь на «державу».

Якщо ви щось винайшли, чи вдосконалили і вважаєте, що це можливо поширити і це може принести значні результати, виготовляйте мініатюрний недорогий зразок і шукайте з ним інвестора.

Якщо ви вважаєте, що вашу ідею хтось вкраде і заробить на ній купу грошей, то перечитайте те, що написано нижче, декілька разів.

Не женіться за паперами та патентами. У світі запатентовані мільйони виробів, а лише сотні принесли власникам гроші та визнання. Якщо комусь треба буде вкрасти – украдуть легко.
Відкрию пару секретів:

  1. Після патентування виробу в Україні ніщо не заважає, при бажанні, запатентувати це саме в Грузії, Туреччині чи Зімбабве і продавати це як «іноземну розробку» в сусідньому магазині.
  2. Патент необхідно підтримувати. Тобто, щорічно продовжувати – платити гроші. Якщо не подали папірець вчасно і не заплатили, хтось інший легко запатентує ваш винахід під своїм ім’ям.
  3. Докрутивши до вашого виробу якийсь гвинтик, я запатентую його як свій, оскільки це вже «інша конструкція».

Будь-ласка, викиньте ці патенти з голови на початковому етапі. Більшість винахідників отримують патент одноразово і вішають його на стінку для підтримки своєї самооцінки та іміджу. Коли вже продасте кілька виробів і з’явиться час та гроші – запатентуєте «ШОБ БУЛО».

На початковому етапі знайдіть інвестора. Інвестор — це підприємець. Їх за статистикою — 3,5% в країнах колишнього СРСР і 5% у світі. Підприємці — це єдині люди, котрі зможуть допомогти запустити ваш винахід в маси.

Важливо не вигадати щось, а продати. Науково-дослідні інститути мають безліч винаходів та рацпропозицій, які сумують, залишаючись лежати на полицях, припадаючи пилом.

Двадцять років тому я почув вислів Шрі Чінмоя: «Не обговорюй, не думай, просто дій». Цей вислів став девізом усього мого життя. Дійте, не зважаючи на перешкоди!