Це не картинка з фотостоку, це — вчений Карлхайнц Бранденбург (Karlheinz Brandenburg). Саме йому можна дякувати за те, що в «нульові» ми могли завантажити всі альбоми Емінема в новенький iPod. Розповідаємо історію появи самого популярного розширення аудіофайлів.
25 років тому, в липні 1995 року, представники німецького Інституту інтегральних мікросхем Фраунгофера (Fraunhofer-Institut für Integrierte Schaltungen, скорочено Fraunhofer IIS, FIIS) прийняли важливе рішення: використовувати розширення .mp3 для позначення нового стандарту кодування даних. Дату цієї події заведено вважати днем народження MP3.
Формат був створений для передачі аудіофайлів по повільних мережах комунікацій, спочатку — телефонних. У 1995 році існували й інші стандарти, але з їх допомогою звукові файли не можна було стискати настільки ж ефективно, як це дозволяв робити MP3. Він уможливив бурхливий розвиток медіаіндустрії, включаючи розробку цифрових плеєрів.
Коли гори були високими, а комп’ютери повільними…
Насправді, 25 років тому з’явилося саме розширення для файлів, закодованих за новим стандартом. А ось його розробка стартувала набагато раніше.
У 1977 році молодий вчений Карлхайнц Бранденбург з інституту Ерланґена-Нюрнберга ім. Фрідріха-Олександра (Friedrich Alexander Universität, або FAU) зайнявся пошуком методів стиснення аудіо. Через п’ять років його науковий керівник попросив допомогти запатентувати технологію передачі музичних даних через телефонні лінії. Зараз це звучить дивно, але в патентному бюро їм відмовили, пояснивши відмову неможливістю реалізації технології.
Ще через три роки інститут, де працював вчений, отримав потужні комп’ютери. І у дослідників, які мали доступ до цих машин, з’явилася можливість проводити складні обчислення, включаючи експерименти зі звуком. Бранденбург досяг певних успіхів в стисненні звуку і в результаті отримав патент на свій винахід.
За розповідями самого Бранденбурга, він експериментував з однією і тією ж піснею – «Tom’s Diner» Сюзанни Веги. Це була його улюблена композиція, яка залишилася такою навіть після прослуховування треку близько 1000 разів. В результаті вдалося знайти прийнятний спосіб стиснення аудіо, викинувши все те, що людське вухо просто не здатне сприйняти. Якість від цього страждає не сильно, а ось файл на виході виходить дуже невеликим проти результатів інших способів стиснення.
Шлях до успіху
У 1992 році технологія MPEG Layer 3 все ще не була популярною. Проте, її підготували до комерційного використання, вона також стала стандартом ISO. На той момент в ходу був MPEG Layer 2, який вважали відмінною технологією. Бізнес не розглядав MP3 як перспективну альтернативу наявним рішенням.
Для того, щоб розв’язати цю проблему і звернути увагу користувачів на новий стандарт, творець MP3 з колегами вирішив провести експеримент по передачі аудіофайлу інтернетом. Була розроблена технологія передачі, і експеримент пройшов вдало. В експерименті взяла участь компанія Telos Systems з Клівленда.
Але, як виявилося, все це були дрібниці. Справжній успіх прийшов пізніше, після того як розробники виклали кодувальник в мережу. Він дозволяв закодувати в MP3 аудіо тривалістю всього в декілька хвилин. Але один з ентузіастів, які звантажили кодувальник, зміг зламати утиліту й отримав можливість стискати аудіо будь-якої довжини.
Після цього MP3 дуже швидко став популярним форматом, оскільки він дозволяв інтернет-спільноті передавати композиції по dial-up. Потім з’явився Napster, а разом з ним — так зване цифрове піратство. Музиканти стали поширювати свої записи мережею, любителі музики безперешкодно обмінювалися будь-якою музикою в будь-якому обсязі, скільки дозволяла мережа. У 2001 році Стів Джобс представив iPod, який був здатний зберігати рекордні 1000 музичних композицій.
Після цього музична індустрія стала боротися з вільним обміном музикою, що спровокувало зростання популярності стрімінгових музичних сервісів. І все це стало можливим завдяки винаходу Карлхайнца Бранденбурга і його колег.
Чим займається Бранденбург зараз?
Після 20 років роботи у своєму інституті Карлхайнц Бранденбург пішов на пенсію. Дослідник не закинув улюблену справу, він продовжує працювати зі звуком, тільки напрямок змінив. Вчений заснував компанію Brandenburg Labs і працює над створенням нової технології PARty.
За словами розробників, вона дозволяє глушити певні звукові частоти для того, щоб користувач краще чув інші. Це схоже на розумне шумопоглинання, коли людина, яка знаходиться поруч з джерелом шуму, може без проблем зателефонувати іншій та не кричати в трубку — буде чутно як її, так і співрозмовника. Можливо, через рік-другий ми почуємо про нову проривну технологію винахідника MP3.
БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО: