Влітку цього року українська команда New Cave Media долучилася до конкурсу від Google News Lab і отримала грант на розвиток проекту Aftermath VR. Контент, який створюють в New Cave Media — це сферичні ролики (або 360° відео), вони набувають все більшої популярності серед електронних видань, компаній та брендів Європи й США. Україна повільно, та все ж долучається до світового тренду. Ми поцікавилися у переможців про участь в конкурсі, технічні особливості підготовки сферичних відео та їх місце в українських медіа. На запитання відповідав виконавчий продюсер New Cave Media, керівник проекту Aftermath VR Олексій Фурман.
— Спочатку ЗМІ проголосили курс на відеоконтент, а тепер переходять на сферичні ролики?
Я би не погодився, що сьогодні електронні видання роблять головний акцент на сферичному відео. Так, цей інструмент ледь не щодня використовується такими ньюзрумами як The New York Times, BBC, CNN, Euronews тощо, і для них — це вже сьогодення. Але я не думаю, що в нього найближчим часом, та й взагалі коли-небудь, є шанс повністю замінити звичайне відео. Це, все ж таки, специфічний контент.
До того ж, і це важливо знати читачам, варто розділяти 360° відео і справжню віртуальну реальність. Якщо сферичне відео є просто записом будь-чого у реальному житті у 360°, то віртуальна реальність створюється за допомогою 3D-моделювання і є чимось на зразок комп’ютерною гри, яку ти «переживаєш» в окулярах віртуальної реальності.
Наша команда New Cave Media знімає 360° відео вже протягом року, що для такої нової сфери є досить тривалим часом. Більшість членів команди є фотожурналістами, відеографами, які знають, як розповідати візуальні історії. У кожного з нас — своя історія зацікавленості у 360°/VR: коли я навчався в США восени 2015-го, мені пощастило стати одним з мільйона отримувачів окулярів віртуальної реальності Google Cardboard, які The New York Times розсилала своїм передплатникам по всій країні. Тоді в додатку NYT VR для смартфонів був всього один 360° фільм — The Displaced, в якому одна з трьох історій була знята в Україні. Це надихнуло мене спробувати знімати такий контент, а влітку 2016 року фотожурналіст Сергій Полежака запропонував мені долучитися до команди, яку він збирав. Сьогодні Сергій — СЕО в New Cave Media.
— Як потрапили на Journalism 360 Challenge?
Дуже просто — подали заявку! Насправді, усі ми в команді щодня читаємо новини світу VR, дивимося різні проекти, надихаємося побаченим. Коли в когось із нас виникає ідея, то ми ділимося нею один з одним. Багато обговорюємо, влаштовуємо такий собі інтелектуальний «пінг-понг». Часто сперечаємось теж. Так було і цього разу — з ідеї, яку одного разу висловив Сергій, народилася концепція додатку, який отримав грант Journalism 360 Challenge.
Трішки передісторії — Google News Lab, Knight Foundation та Online News Association вирішили об’єднати журналістів, які працюють з так званим «імерсивним сторітелінгом» — тобто розповідають історії за допомогою 360° відео та VR. У вересні 2016 року було засновано платформу Journalism 360, в рамках неї і було проведено грант Journalism 360 Challenge. Ми слідкували за платформою Journalism 360 з самого першого дня.
— Які висновки зробили після конкурсу?
Я думаю, найголовніше, що ми зрозуміли — не варто боятися або соромитися подавати власні ідеї на великі міжнародні конкурси і гранти. Наша маленька команда, в якій ми вже протягом року зростаємо як професіонали завдяки один одному, стала однією з 11 команд з усього світу, які взяли цей грант. Наші колеги — американці і європейці, представники таких великих медійних організацій як The Washington Post, USA Today та NPR, які мають непорівнянно більший доступ до різного роду ресурсів. Та наша ідея зацікавила піонерів 360° відео і віртуальної реальності, які були в журі, і це значить, що ми мислимо на рівні з нашими закордонними колегами.
Приклад сферичного відео New Cave Media. Місце зйомок — архіпелаг Свабальд (Svalbard) у Північному Льодовитому океані
— Що таке проект Aftermath VR?
Це журналістський додаток у віртуальній реальності, в якому у глядачів буде можливість пройтися вулицею Інститутською в Києві й дізнатися більше про трагічні події, що сталися там 20 лютого 2014 року, за допомогою архівних фотографій, відео та аудіо. Для нас це дуже особистий проект — частина команди, включаючи мене, була на Інститутській того страшного ранку.
Вулицю Інститутську ми будемо відтворювати завдяки фотограметрії — це сканування території (об’єктів) за допомогою фотокамер та/або дронів, з подальшим перетворенням її на 3D-модель. В Європі та США фотограметрію вже певний час використовують у журналістських цілях, але прикладів перетворення «відфотограметричених» об’єктів у віртуальну реальність не так вже й багато. Один з них — це проект польської GameDev компанії Farm 51, що називається Chernobyl VR. Його вже можна завантажити під VR-окуляри Oculus Rift та мобільні VR-окуляри Samsung Gear VR. Він дає змогу пройтися різними локаціями в Чорнобильській зоні відчуження.
Наш додаток надійде у вільний доступ під Samsung Gear VR та Google Daydream у другій половині 2018 року. Зазначу, що це — некомерційний проект, протягом роботи над яким ми будемо шукати й інші грантові можливості, але заробляти на ньому не плануємо.
— Яку техніку використовуєте для 360° відео ?
Журналістські історії ми знімаємо на консьюмерські камери Samsung Gear 360, Nikon Keymission 360 та Ricoh Theta S. Їхня якість далека від фантастичної, але вони дуже зручні у використанні: ними можна управляти з мобільного телефону і пост-продакшн доволі швидкий. На Samsung Gear 360, до речі, знімають свої історії ті ж The New York Times та Euronews.
Для комерційних зйомок використовуємо ріг на 7 камер GoPro, відео з яких потім зводимо у сферичний формат за допомогою Autopano Video Pro. Монтуємо в Adobe Premiere Pro, ця програма вже досить давно підтримує VR.
— Як розвивається 360° відео в українському медіапросторі?
Ситуація в Україні мені дещо нагадує те, що я бачив у США два роки тому. Як у брендів, так і в ЗМІ є цікаві ідеї та бажання спробувати, але є побоювання, що це не працює. І якщо за кордоном компанії дбають про свій інноваційний імідж (це одна з причин, чому The New York Times так активно просуває цей напрям), то кількість українських компаній або ЗМІ, які взяли цей інструмент на озброєння, можна перерахувати на пальцях двох рук. І вони, на мою думку, роблять надзвичайну мудру річ, адже розповідають про свої бренди або розповідають журналістські історії абсолютно по-новому; завойовують аудиторію, поки їхні конкуренти тільки оцінюють ризики.
— Що порадите початківцям?
Занурюйтесь у цей світ прямо зараз — обіцяємо, далі буде тільки цікавіше!
Доменний реєстратор №1 в Україні imena.ua
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: