Нова атомна ера — чи настане вона у 2016-му: точка зору Пітера Тіля

Влітку 2015 року група із 7 країн домовилась про запровадження обмежень, аби запобігти кліматичним змінам. Чого нам насправді бракує у 2016-му, аби вберегти клімат Землі?

Єдине, що насправді треба було нам зробити в першу чергу — це розморозити технології у ядерній енергетиці, вважає підприємець, візіонер та інвестор Пітер Тіль у своїй колонці для The New York Times. Відмова від нафти та газу потребуватиме альтернативного джерела енергії, і або можна безкінечно говорити про те, що ми позбавляємося традиційного палива, або треба перейти до нового джерела енергії.

Ми вже знаємо, ща запасів традиційних паливних ресурсів не вистачить для того, аби у майбутньому зберегти вже існуючий рівень життя, який ми маємо, і досягти нового. Причому це найбільш очевидно в країнах, де мільярди мріють жити так, як живуть у США. Але для таких країн найкоротший шлях до прогресу — спалювати більше вугілля. За минулі років 10 Китай створив більше вугільних енергетичних потужностей, аніж будь-коли було в Америці. Але навіть за таких умов індіанці та китайці використовують на 30% менше електрики, аніж американці, при тому, що повітря, яким вони дихають, є набагато гіршим. І вони заслуговують на щось краще, аніж просто вибір між тотальною бідністю та тотальним забрудненням.

У Америці все ще стурбовані, куди подіти мільярди кубометрів нафти і що стане при цьому із кліматом. З іншого боку, вплив нафти на економіку добре дався взнаки 2008-го — так само, як зараз нафта падає вниз, так вона стрибала то вгору, то вниз тоді; і це спричинило світову фінансову катастрофу.

Ще десятиліття тому потреба у енергетичних альтернативах була очевидна для інвесторів, ось чому з «нульових» стільки грошей було вкинуто у розробки та експерименти довкола «зелених» технологій. Гроші були, а от технології не рухалися; результатом стала серія банкрутств, скандал із виробником сонячних панелей Solyndra у 2011 році, коли федеральна гарантія на сотні мільйонів доларів обернулась пустим звуком. Сонячне світло та вітер виробляють менше 2% світової енергії, і поки що сфера ця нікуди не доросла, якщо порівняти із нафтою та газом.

Що найбільш дивно у цій ситуації, так це те, що ще із 1960-х був практичний план позбавлення від залежності такого типу, що її провокують нафта та газ, але альтернативою мав стати не вітер чи сонце. Але роки експериментів, декілька технічних проблем та голівудський фільм жахів 1979 року під назвою «Китайський синдром», що дивним чином співпав із «інцидентом на Three Mile Island», призвели до того, що сотні майбутніх ядерних реакторів були закриті. Якби темпи будівництва в сфері ядерної енергетики були збережені, світ давно би позбувся залежності від газу, нафти та вугілля.

Втім, катастрофа у Фукусімі 2011 року сколихнула старі побоювання; хоча 16 тис загинули від цунамі та землетрусу, але не від наслідків радіаційного забруднення, і це підтвердили висновки ООН у 2013 р. стосовно цієї катастрофи. Пітер Тіль апелює до того, що навіть Чорнобиль не спричинив страшних жертв; але це твердження є спекулятивним — аварія на ЧАЕС далася взнаки на наступних поколіннях українців та білорусів (про що в NYT, вочевидь, не здогадуються або роблять вигляд, що не знають — прим. ред.)

Пітер Тіль твердить, що в Сполучених Штатах вже готове нове покоління ядерних реакторів — єдиною перешкодою залишається вартість їхнього випуску через використання іноваційних матеріалів; але за його словами, не лише венчурні капіталісти, але й науковці високо оцінюють потенціал цих розробок в якості джерела енергії.

Для усунення перешкод новій ері атомної енергетики потрібні дозволи від влади та погодження національного законодавства і стандартів безпеки із новими технологічними реаліями. На думку Тіля, найкращим способом перевірки нових реакторів стане використання науково-дослідного центру у Айдахо. Відомий венчурний капіталіст покладається на дискусію у Палаті представників та зацікавленість Білого Дому в процесах реформування енергетики на користь ядерної енергії. Але окрім законодавчих актів та розмов, потрібно розробити детальну дорожню карту із випробувань та виробництва нових реакторів, котрі можуть використовуватися як в США, так і в Європі.

Пітер Тіль наводить слова президента США Барака Обами із його промови 2013 року щодо питань зміни клімату: «Наші онуки запитають нас, чи зробили ми усе, що від нас залежало, аби упоратися із цією проблемою». На думку Тіля, відповідь на сьогоднішній день звучить як «ні». Ставлення до ядерної енергетики — це перевірка на здоровий ґлузд у питаннях боротьби із глобальним потеплінням. І поки що від Обами залежить, чи настане нова ера альтернативної енергетики у США, а потім — і в усьому світі. Бо американські науковці до цієї нової ери вже готові.

Читайте также:

Розвиток і зростання Pet Tech

Фешн с умом: украинские маркетплейсы с концептом reuse

Xiaomi Redmi 7A: непростий компроміс

Недобрий знак: показники IQ в розвинених країнах знижуються