Чи можна довіряти акаунтам у соцмережах, як боротися із пропагандою, у чому головна проблема української журналістики — про це та багато іншого розповідав під час зустрічі зі студентами знаний український тележурналіст Роман Вінтонів, більше відомий глядачам як «канадійський репортер» Майкл Щур. Пропонуємо вам короткий конспект почутого і побаченого.
Головне, що варто знати про Майкла Щура
3 жовтня 2012 року на YouTube було створено канал «Телебачення Торонто», де Роман Вінтонів з’явився в образі канадського журналіста Майкла Щура. У березні 2013 року почала виходити програма «Але є одне але» (АЄОА) зі Щуром в ролі ведучого. Також в часи Революції Гідності Майкл Щур запам’ятався своїм хітом «Гітарний перебор» («Це перебор, Віктор»), котрий було представлено 7 грудня 2013 року і присвячено тодішньому очільнику влади Віктору Януковичу. Кліп було знято 1 кадром на початку Євромайдану:
А 26 квітня 2014 року, за місяць до президентських виборів 2014 року в Україні, Роман Вінтонів спільно із «Громадським телебаченням» почав знімати програму «Вйо до Трону», в якій він в образі Майкла Щура розглядав кандидатів на пост Президента України. Після виборів, починаючи з 3 червня 2014, вийшло ще чотири випуски програми під зміненою назвою — «Вже на Троні».
18 жовтня 2014 року на «Першому національному» відбулась прем’єра нового щотижневого сатиричного дайджесту новин «Утеодин» із ведучим Романом Вінтонівим в образі Майкла Щура. 25 липня 2015 року вийшов останній, 35-й, випуск цієї передачі у сезоні, оскільки Роман Вінтонів мав взяти участь у проекті «Embedded Journalism», на меті якого було налагодження співпраці військових і журналістів. Сукупно провів у армії близько 444 днів. Демобілізувався 18 жовтня 2016 року (за даними Вікіпедії — прим.ред.).
6 листопада 2016 року вийшов перший випуск нової програми «#@)₴?$0» («Ґрати, песик, дужка, гривня, знак питання, долар, нуль»), яку Роман Вінтонів веде у ролі Майкла Щура. Співавтор програми — креативний продюсер «Громадського» Євген Самойленко. Нова програма виходить щонеділі на трьох мовниках — «UA:Першому», каналі «24» та «Громадському». Деякий час Роман Вінтонів називав свої творчі методи «дурналістикою» та «хулналістикою» (хуліганською журналістикою).
Про реакцію на будь-яку інформацію у соцмережах
Акаунт у соцмережах не завжди дорівнює поняттю «реальна людина» — ось головна тема семінару «БЖД у соцмережах». Роман Вінтонів наполягає, що перш ніж реагувати на коментарі власників невідомих вам акаунтів, варто подумати: «чи впевнений я, що ця людина реальна?» Поставивши собі це питання і маючи (чи не маючи) відповідь на нього, ви зможете критично оцінювати прочитане.
Майкл Щур наголошує:
«—За деякими підрахунками, на 100% користувачів соцмережі лише 30-40% є реальними людьми, решта — неактивні або періодично активні. І кількість тих акаунтів, які використовують для реклами та інформаційних потоків, невідома».
Про факти
Також журналіст вказав на відмінності висвітлення інформації у соціальних мережах та інтернет-ЗМІ, підкреслюючи важливість фактів. «Факти – це вєшчь. (Вєталь)», — картинка із зображенням вуличного хулігана, використана у його презентації, отримала прогнозований сміх від аудиторії . Натомість Майкл Щур запропонував своїм слухачам «Гру у факти», що спровокувала їх на роздуми про те, чи є побачене, а потім висвітлене ними, — це беззаперечний факт.
Майкл Щур виділяє 2 основних проблеми сучасної журналістики: узагальнення та «переписування» редактором журналістських матеріалів. Узагальнення, на його думку, дуже спрощують роботу журналіста:
«—Тут не обов’язково копатися у деталях і з’ясовувати правду. Ти приходиш дивишся і записуєш: «на лекцію Майкла Щура не прийшли хлопці — у Вінниці журналістикою цікавляться лише дівчата». Хіба це об’єктивно?»
Що ж до переписування, зауважує: автором тексту має бути журналіст і відповідальність за зміст повинен нести також він, а не редактор чи видання в цілому.
5 головних порад від Майкла Щура
- Не довіряти українським телеканалам, бо серед них (на думку гостя) немає «жодного нормального».
- Не долучатися до хору тих, хто кричить «ганьба!», «зрада!» чи поширює будь-яку «масову» інформацію в соцмережах, котра слугує триґером потужних негативних емоцій чи масового обурення / істерії / цькування.
- Постійно підвищувати рівень того, над чим ви працюєте як журналіст, блогер чи оглядач — і розуміти, що під цим контентом стоїть у першу чергу ваше ім’я, а вже потім логотип каналу чи видання.
- Прагнути до об’єктивності, але не забувати, що 100% об’єктивна журналістика — це міф і утопія, бо власне «я» і погляд автора роблять матеріал живим і цікавим, просто треба знати міру у всьому.
- Не забувати, що диплом журналіста — загалом «непотрібна штука», і що ваш фаховий розвиток та подальша кар’єра ніяким чином не залежитаме від престижності вишу, де ви отримали «корочку».
На завершення Майкл Щур відповів на запитання присутніх (зустріч проходила у стінах одного із вінницьких вишів — прим. ред.) щодо пропаганди на просторах українського телебачення, наголосивши, що вона процвітатиме й надалі, допоки журналісти не почнуть ставитися до своєї роботи відповідальніше, спираюсись виключно на факти.
Матеріал для редакції підготувала Тетяна Щегловська