«Людина космічна» або чи може редагування генів зробити космічні подорожі безпечнішими?

Подорожі до космосу дуже небезпечні. Радіація, невагомість, перебування в замкнутому просторі, нарешті, травми від предметів, що літають по капсулі, — це дорога ціна за шанс залишити рідну планету. Але космічний туризм уже став реальністю, і зараз вчені мізкують, як зробити його безпечнішим.

Ілон Маск заявив, що протягом двох років відправить на Марс безпілотні місії, а протягом чотирьох, якщо все пройде успішно, і космонавтів. SpaceX має амбітні плани щодо космічного туризму. І вона не самотня.

  • NASA називає Марс «метою горизонту в освоєнні космосу людиною».
  • Китай раніше повідомив, що відправить місію з людьми вже у 2033 році, і на два роки переніс план повернення зразків без участі пілотів.
  • В ОАЕ розробили план на 100 років щодо створення населеної спільноти на Марсі до 2117 року.

У цього є важка ціна. Тривалі подорожі до космосу можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Це радіація та невагомість, а також психологічні витрати – ізоляція та перебування у замкнутому просторі. Дослідження ідентичних близнюків-астронавтів показали, що мають місце генетичні зміни. Вони виникають, коли людина проводить у космосі рік.

Ось чому деякі фахівці в галузі біоетики вивчають ідею радикального лікування майбутніх космонавтів. На думку вчених, як тільки ми дізнаємося про всі наслідки польоту для організму, варто заздалегідь редагувати геном людини перед запуском, щоб забезпечити найкращий захист. Є думка, що це призведе до створення абсолютно нового виду — Homo spatialis, «людина космічна».

Все це скидається на наукову фантастику, і не дарма — бо поки що це справді фантастика. Але ми вже маємо технології, здатні допомогти космічним туристам.

Подорожі до космосу небезпечні. Якщо вже на те пішло, для запуску, по суті, потрібно помістити людей усередині капсули та підірвати під нею бомбу, розмірковує Пол Рут Вольпе, який 15 років був старшим фахівцем з біоетики в NASA.

Опинившись у космосі, людина стикається з набагато серйознішою радіацією, ніж можна виявити на Землі. Занадто висока доза може підвищити ризик виникнення раку та неврологічних захворювань. А ще радіація шкідлива для тканин тіла і може призвести до катаракти чи хвороби травної системи. Саме тому існують гранично допустимі дози опромінення.

Ще одна проблема – невагомість. Наші тіла адаптувалися до земного тяжіння, і без нього можуть статися дивні речі. Наприклад, внутрішні рідини почнуть накопичуватися у верхній частині тіла. У невагомості м’язам не доводиться так сильно працювати, і тому космонавти часто стикаються із втратою м’язової та кісткової маси.

П’ять років тому вчені, які працюють з NASA, опублікували результати революційного дослідження, в якому порівнювали двох ідентичних близнюків — один із них провів рік у космосі, а другий залишився на Землі. Це були Марк і Скотт Келлі, обидва професійні космонавти. І оскільки вони мали один набір генів, науковці змогли порівняти їх і оцінити, як тривале перебування у космосі впливає на роботу генів.

За цей період науковці виявили зміни в обох, проте характер цих змін був різним. У близнюка, який довго перебував у космосі, деякі ефекти спостерігалися понад шість місяців. Вважається, що це була реакція на політ і, можливо, на пошкодження ДНК, спричинені космічною радіацією.

Є й інші ризики — втрата ваги, незворотні ушкодження очей, спричинені нейроокулярним синдромом, та психологічний стрес через розлуку з близькими та друзями.

Зрештою, розповідає Вольпе, нині — засновник та директор Центру побудови миру та трансформації конфліктів при Університеті Еморі, під час космічних місій регулярно трапляються травми. У невагомості інструменти та обладнання можуть літати, врізаючись у людей, а еластичні троси лопатися.

«Йдеться, що астронавти весь час носять захисні окуляри, але вони цього не роблять, — каже Вольпе. — Список травм дуже довгий… напрочуд, скільки всього вони переносять на космічній станції».

У разі комерційних польотів небезпеки ще більше. Донедавна до космосу потрапляли лише ті, хто пройшов серйозні випробування здоров’я та навчальну програму під наглядом національних відомств. З приватними поїздками все інакше, а правила залежать від конкретної компанії.

Космонавтів обстежують, щоб виявити поширені проблеми на кшталт гіпертонії та діабету. А туристи можуть не проходити перевірку. Говорячи про вплив космічного туризму на здоров’я, ми ще вивчаємо основи. Ми гадки не маємо, як це може вплинути на людину з медичними проблемами, яка приймає кілька ліків.

Чи зможе редагування генів захистити від потенційних проблем? Ті, хто адаптувався до життя високо в горах Землі, відрізняються генетичними факторами, що дозволяють вижити за низького вмісту кисню в середовищі. Що якщо ми зможемо передати ці фактори астронавтам? І якщо вже на те пішло, чому б не внести до генів ще зміни — наприклад, ті, що убезпечать від втрати м’язової чи кісткової маси?

Саме тут ми виходимо на територію «людини космічної» — ідеї про новий вид, який буде краще пристосований до життя в космосі чи іншій планеті.

Поки що це не варіант – нині немає генної терапії для космічних туристів. Але, можливо, одного разу «в інтересах самих астронавтів пройде через деяке генетичне втручання, як редагування геному, щоб убезпечити себе, — вважає Росаріо Ісасі, фахівець з біоетики з Університету Майамі. — Це може стати не просто обов’язком, а умовою для польоту на ці місії».

Вольпе не надто схвалює цю ідею.

«Є певна цілісність у тому, щоб бути людиною, у людському тілі, яку не можна порушувати. — каже він. — Модифікації такого роду… спричинять катастрофи».

Ісасі також сподівається, що потреба в зміні геному піде в минуле завдяки досягненням у прецизійній медицині, яка дозволяє запропонувати пацієнтові індивідуальне лікування.

Поки що, вважає Вольпе, генетичне тестування може стати у пригоді й космонавтам, і туристам. Наприклад, деякі тканини тіла більш уразливі перед радіацією, і для того, хто замислюється над польотом у космос, буде корисний тест, що вказує на ризик розвитку раку щитоподібної залози.

Неважливо, як людина відправляється в космос, — турист, працівник, учений чи піддослідний — життєво важливо зрозуміти, як зробити політ безпечним. Зрештою, космічний туризм зовсім не схожий на звичайний.

«Ви поміщаєте людей у ​​ситуацію, для якої наше тіло не пристосоване» — говорить Вольпе.

Більше цікавого:

Джерело: MITtechnologyreview

Читайте также:

Трамп хоче на Марс до 2029: Наскільки близька реальність до мрій?

Десять найбільших міфів людства щодо космічного простору

У Японії створюють місячне поселення зі штучною гравітацією

Що таке магнітна буря: просте пояснення явища з космосу