Головний редактор журналу «Винахідник і Раціоналізатор»: «Пишемо просто про складне, цікаво про важливе»

Сучасна українська науково-популярна періодика існує скоріше наперекір, аніж завдяки. Власне, як і вся наукова галузь – ні для кого не секрет, що фінансування наукових розробок лягає на плечі самих розробників, або ж приватних спонсорів. Навіть в електронному просторі знайти кваліфіковані ресурси про українські наукові проекти нелегко, а ряди друкованих видань не дуже стрункі.

Однак, все не безнадійно – є і ентузіасти, і якісні видання про науку та технології в Україні. Один з таких прикладів – журнал «Винахідник і Раціоналізатор», очолюваний Миколою Китаєвим. Ми поспілкувались з головним редактором про будні всеукраїнського науково-популярного журналу, що пережив вже не одну економічну кризу.

фото 2 май 2015.

Микола Китаєв, головред всеукраїнського науково-популярного журналу

– Яка зараз ситуація на ринку науково-популярної періодики, чи є конкуренція видань, чи мають вони своїх читачів?

По-перше, іншого науково-популярного видання, спеціалізованого на висвітленні проблем у винахідницькій та інноваційній діяльності з питань захисту промислової власності такого, як наш журнал «Винахідник і Раціоналізатор» в Україні немає.

По-друге, все що друкується на шпальтах комерційних і не комерційних (грантових) видань у ЗМІ носить не професійний і випадковий характер.

І по-третє, в Україні видаються десятки технічних комерційних журналів, які в першу чергу обслуговують інтереси окремих фірм за окремими видами діяльності. Серед них переважають видання, присвячені охоронним системам, будівництву, комп’ютерній техніці, технологіям, маркетингу різних товарних груп. Ці видання інформують споживачів з метою стимуляції збуту та реклами своєї продукції. При цьому, жодне з них не висвітлює процес продажу інтелектуального продукту у чистому вигляді.

– Розкажіть про свій журнал “Винахідник і раціоналізатор”: яка історія журналу і сучасний стан?

Засновником журналу є Українська академія наук. Перший номер вийшов в 1997 році. Протягом всього існування журнал працює на самофінансуванні. До 2009 року журнал виходив щомісячно, але економічна криза в державі негативно вплинула не тільки на фінансовий стан УАН, але і спричинила зниження платоспроможності передплатників журналу.

На сьогоднішній день журнал «ВіР» виходить один раз в квартал, але він чітко виконує свої функції і подобається читачам.

– Ви публікуєте повністю оригінальні тексти, чи також передруковуєте закордонні видання?

Ні в якому разі ми нічого не передруковуємо! Усі матеріали надруковані в журналі є оригінальними, носять ексклюзивний авторський характер і напрямок вирішення наявних проблем людини і суспільства.

– Хто міг би стати автором статей для вашого журналу? Чи важко знайти авторів для написання матеріалів?

Автором статей може бути кожна талановита людина, винахідник, фахівець, вчений, новатор. Особливу увагу ми приділяємо матеріалам талановитої молоді.

Головним критерієм до розміщення інформації є поширення успішного досвіду, який сприяє найскорішому впровадженню здобутків розробників і авторів плідних наукових ідей у широке виробництво та покращення стану життя людини.

Матеріалів для публікації вдосталь, але редакція журналу ретельно працює над їх відбором та систематизацією.
VIR-2-2015-cover1

– Чи має ваш журнал електронний аналог, якщо ні – чи плануєте запускати супутній до видання електронний ресурс?

Пишаємось, що з квітня цього року є сайт журналу і всі бажаючі можуть ним користуватись.

– Що, на Вашу думку, треба в першу чергу змінити щоб розвивати науково-популярні видання в Україні?

За інші видання не буду говорити. За журнал «ВіР» скажу наступне. Для здобуття популярності ми орієнтуємося на всі вікові категорії, на всі соціальні верстви населення. Ми стараємося подати привабливий інтелектуальний продукт у доступній простій формі. А складні явища, процеси і проблеми науки – у науково-популярній формі.

Таким чином додержуємося основних принципів:

  • зрозуміло слюсарю, цікаво професору;
  • просто про складне, цікаво про важливе.

Ми доносимо журнал, як то кажуть у маси, приймаємо участь у виставках, фестивалях, форумах, тощо. На таких заходах особисто спілкуємося з усіма бажаючими, роз’яснюємо і відповідаємо на всі запитання. На мою думку, це гарний спосіб пропаганди творчості та розширення кола читачів і майбутніх авторів журналу.

– Дайте поради ентузіастам, які прагнуть розвивати наукову галузь України, і літературу зокрема

Порада одна – треба бути зацікавленою людиною, щодо розвитку суспільства за допомогою інноваційних технологій. Цей напрямок повинен впливати перед усім на покращення життя кожного громадянина своєї держави. А літератором не народжуються, це насамперед, бажання і щоденна клопітка праця.