Віртуальна реальність, як нове майбутнє атракціонів для любителів гострих відчуттів

Хочеться полоскотати нерви, виплеснути адреналін, але не стає духу витнути щось екстремальне? Не біда. Про концепцію страху в розвагах та її втілення у життя завдяки віртуальній реальності – у адаптованому перекладі матеріалу з ресурсу Engadget.

unnamed

Поїзд-привид

У 2016 році парк розваг Thorpe Park (Лондон, Великобританія), що славиться, як притулок для шукачів гострих відчуттів, відкрив новий атракціон під назвою «Поїзд-привид» (Ghost Train). Його унікальність у тому, що розробкою займався відомий британський шоумен і майстер психологічних маніпуляцій Деррен Браун (Derren Brown). А ще – це один з найбільш амбітних проектів з використанням віртуальної реальності, що поєднує гарнітуру віртуальної реальності HTC Vive, захопливий театр і складну інженерію.

Бажаючі випробувати міцність власної нервової системи шикуються всередині складу, аби зайти до потягу вікторіанської епохи, причепленого до стелі залізними ланцюгами. Крок всередину – і їх зустрічає вагон сучасного лондонського метро, «охорона» роздає гарнітуру віртуальної реальності, дизайн якої нагадує протигаз. Після короткого, моторошного перебування у віртуальній реальності «пасажири» виходять на майданчик, який виглядає, як сучасна станція метро. Склад, ланцюги – все зникає. Лишається тільки підвищене серцебиття та спітнілі долоні.

Нема межі досконалості

У першої версії атракціону були деякі проблеми, зокрема, зі звуком, тож цього року його вдосконалили, назвавши нову версію «Поїзд-привид. Повстання демона» (Ghost Train. Rise of the Demon). Саймон Ревлі (Simon Reveley), виконавчий директор, пояснює:

«— Головний висновок минулорічного сезону — якщо люди чують слова “віртуальна реальність”, вони очікують справді реальних відчуттів».

Розробляючи концепцію, Браун прагнув, щоб люди боялися, але сам атракціон мав лишитися розвагою. Тож у новій версії відсутній фінал у голлівудському стилі, натомість присутні більш атмосферні сцени з тими, хто вижив, та їх реакція на монстрів. Для візуальних ефектів команда розробників використовувала комбінацію відео на 360°, знятого всередині вагона поїзда за допомогою камери Nokia Ozo, та LIDAR-сканування — ця технологія створює 3D-зображення або сітку оточення.

unnamed23

Перехід від CG-анімаційного ролика до сферичного кіно — зухвалий крок. Ці два формати сильно відрізняються і мають власні недоліки та переваги. Середовище відеогри може бути менш правдоподібне, але його легше налаштовувати, і воно дозволяє користувачеві пересуватися абсолютно вільно. 360-відео, звичайно, більш реалістичне, але змушує глядача стояти або сидіти в одному місці, де встановлені камера та штатив. Останнє, однак, не стало проблемою на поїзді-привиді. Адже за самою концепцією учасник атракціону сидить у вагоні разом з іншими пасажирами. Гарнітура віртуальної реальності кріпиться за допомогою різних кабелів до стіни, тож глядач не може ворухнутися так, щоб зіпсувати стрім віртуальної реальності.

Ідея нової версії прийшла після спостережень за реакцією учасників першого атракціону. Розробники були вражені тим, як люди реагують на сегменти віртуальної реальності. Крик, вереск, жести додавалися до страху та хаосу, спричиненого самою поїздкою. Проблема полягала в тому, що люди могли чути, але не бачили реакцію інших. Так виникла ідея додати реакцію інших пасажирів на те, що відбувається.

«— Замість того, щоб витягнути людей з реальності, ми вирішили дати їм можливість дослідити те, що відбувається навколо них. У цьому випадку — це страх інших», — говорить Колін Арнольд (Colin Arnold), один з розробників.

Проблема надійного майбутнього

Другим викликом для парку розваг стало забезпечення надійності цього атракціону. З огляду на унікальність конструкції поїзда-привида, коли у людей виникає фізична ілюзія, що вони заходять у вагон на складі, а виходять на станції метро, існує багато проблемних аспектів. Необхідний не лише високий рівень віртуальної реальності, а й використання надзвичайно складних інженерних систем.

Більшість атракціонів у парках розваг не оновлюються протягом першого року. Поїзд-привид став виключенням, але зміни збалансовані, адже головна концепція лишилася. Поїзд-привід зображає світ, у якому людство зайшло занадто далеко у своїй жадобі володіти енергією. Шкідливий газ, який виходить з надр планети та його вплив на громадськість, може, й не оригінальна концепція, але більш амбітна, ніж пересічний будинок з привидами або гірки. Проте, використані технології роблять поїздку унікальною, адже віртуальна реальність і досвід не перериваються ні на секунду.

У розробників є безліч ідей, як можна удосконалити атракціон. Звісно, оновити віртуальну реальність легше та дешевше, ніж побудувати нову гірку. Майбутні оновлення цього атракціону залежатимуть, перш за все, від реакції користувачів, популярності розваги, що означає – наявності коштів для його оновлення. Чи став потяг-привид принадою парку? Чи приїздять люди саме заради цього атракціону? Відповіді на ці та подібні запитання відіграють важливу роль. Незмінним лишається одне – мета реальності. Забезпечити учасникам атракціону досвід, що відрізняється від відеоігор, кіно, театру.

Джерело: Engadget, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»