Звіт World Economic Forum: творчість стане однією з трьох головних навичок в роботі

Зі стрімкою зміною світу, глобалізацією, експонентним розвитком технологій та повсюдною комп’ютеризацією стає очевидним, що реформа освіти, як загальної, так і професійної, гостро стоїть не лише в Україні, а й практично у всіх країнах планети. Утім, дехто розпочав адаптацію вже давно, крокуючи у ногу з інноваціями, а от переінакшення освітніх програм інших плентається у самому хвості навчальної еволюції.

Сучасним роботодавцям часто ставлять питання: які навички повинні мати діти, щоб з впевненістю отримати роботу в середовищі повної автоматизації? Більшість відповідає: ключовими є соціально-комунікативні навички – набір атрибутів, що включає налагодження контактів, міжособистісне спілкування, вміння вести переговори, створення команди, колективне вирішення проблем тощо. В основі цих навичок лежить взаємодія дитини з іншими. Чи приділяється достатньо уваги розвитку самих цих умінь у сучасній школі? Чи направлена нинішня реформа на вирішення цього питання? Всесвітній економічний форум (ВЕФ) пропонує трохи статистичних даних зі згаданої тематики, дозволяючи нам краще усвідомити глобальну картину та визначити потенційні орієнтири.

PISA

Цього року Україна вперше долучиться до Програми міжнародного оцінювання учнів PISA (Programme for International Student Assessment), що проводиться Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та має на меті порівняти освітні системи більше, ніж 80 країн світу через вимірювання компетентності учнів з читання, математики та природничих дисциплін, прямо не пов’язаної з оволодінням шкільними програмами. Тестування PISA – це не звична для нас перевірка на кшталт «ЗСЗ – зазубрив, склав, забув», а радше перевірка здатності застосовувати здобуті знання на практиці, їх корисність у повсякденному житті. Крім того, у межах цієї програми увага приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів. Тестування PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року. Перевіряються навички та знання 15-річних учнів. Вважається, що у більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і постають перед вибором професії чи майбутнього життєвого шляху загалом.

За результатами аналізу останнього звіту PISA було укладено перелік країн, у яких діти найкраще вирішують проблеми колективно. На верхніх щаблинах опинилися азіатські держави Сінгапур, Японія та Південна Корея, не відстають від них Канада, Естонія та Фінляндія:

Проект Гамільтона. З думкою про майбутнє

Інша економічна дослідницька група – Проект Гамільтона (Hamilton Project), що є частиною американського аналітичного центру Інститут Брукінгс (Brookings Institution), – цьогоріч підготувала звіт у царині найму персоналу, зазначивши, що менеджери з найму у Сполучених Штатах стурбовані відсутністю як «когнітивних навичок», як-от хорошого розуміння математики та мови, так і «некогнітивних навичок», тобто особистих якостей та навичок міжособистісного спілкування. У звіті пояснюється: «Хоча менше ніж 20% менеджерів з найму заявили, що недавні випускники не мали необхідних для роботи математичних навичок, більш ніж половина зауважила, що випускникам бракувало уваги до деталей. Близько третини менеджерів з найму стверджують, що випускники вищих навчальних закладів не здатні аналізувати дані та не мають навичок роботи з командою».

Проект Гамільтона пов’язує збільшення попиту на добре розвинені когнітивні навички з майбутньою економічною ситуацією, стверджуючи, що люди з розвинутими пізнавальними здібностями мають більше шансів отримати повноцінну роботу, водночас тим, кому цього бракує, доведеться обіймати низькооплачувані позиції, а саме їм у першу чергу загрожує автоматизація. В інфографіці Проект Гамільтона продемонстрував, як з 1980-х років стрімко знизилась потреба у різноробах, та як зросла кількість посад, що потребують добре розвинених соціально-комунікативних навичок.

У звіті зазначено, що хоча деякі соціально-комунікативні навички є певною мірою вродженими, їх також можна навчитися. Чи насправді це так? І якщо так, наскільки це легко?

Професійно-технічні та соціально-комунікативні навички

У звіті «Майбутнє робочих місць» (Future of Jobs) Всесвітнього економічного форуму за 2016 рік стверджувалося, що до 2020 року «Творчість стане однією з трьох основних навичок, необхідних працівникам. Враховуючи лавину нових продуктів, нових технологій та нових способів роботи, [працівникам] доведеться стати більш креативними, щоб скористатися цими змінами». Утім, попри кваліфікацію, досвід або технічні можливості сьогоднішніх кандидатів на робочі місця, роботодавці не обов’язково розраховують на те, що претенденти на вакансію володіють належним рівнем соціально-комунікативних навичок.

Як зазначалося у статті на ресурсі TrainingMag.com: «Іронічно, але професійно-технічні навички здобути легше, ніж соціально-комунікативні». Матеріал пояснював, що «професійно-технічні навички – це конкретні здібності, що охоплюють технічні знання. Них можна навчити. Їх легко визначити й виміряти. Як правило, людина отримуєте диплом, якщо у неї є такі навички, наприклад, програміста, математика, бухгалтера, водія тощо. А соціально-комунікативні навички важче конкретизувати та складніше піддати кількісній оцінці. Не існує диплома, що підтверджує соціально-комунікативні навички. Вони здебільшого вивчаються через життєвий досвід, на роботі, та, зокрема, включають активне слухання, навички міжособистісного спілкування, вміння аналізувати людей та виявляти турботу».

Такі навички краще здобувати у ранньому віці. Аналіз PISA показує, що деякі системи освіти вживають заходів у правильному напрямку. Фінляндія вже перейшла на модель, де співпраця є частиною звичайного навчального плану, а Франція наближається до подібних кроків. Проте компаніям, мабуть, доведеться визнати, що хоча школи та університети повинні навчати основних навичок, тягар забезпечення більшістю довготривалих навичок, необхідних для співробітників, впаде на їх плечі.

Як пише Вішал Сікка (Vishal Sikka), колишній виконавчий директор Infosys, у газеті Financial Times: «Навчальні програми повинні бути модернізовані з метою заохочення творчого пошуку та вирішення проблем, а також навчання шляхом виконання, з обов’язковим вивченням комп’ютерної науки як основи для забезпечення цифрової грамотності. Організаціям також необхідно виділити ресурси для навчання своїх співробітників. Їм доведеться виділити відсоток свого річного доходу для перекваліфікації своїх кадрів».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Джерело: World Economic Forum, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»