Зростання ролі технологій та новітньої інфраструктури у містах призводить до того, що екологічний стан водойм, особливо річок, стає дедалі гіршим. А якщо йдеться про великі міста, проблему субурбанізації та погіршення екологічної ситуації через промислові, побутові викиди та занепад традиційних шляхів водного сполучення, то потреба в захисті річок — одна із найбільш актуальних для сучасного міста.
Втім, технологічний прогрес може не лише шкодити екології водних ресурсів, але й сприяти їхній ревіталізації. Перед вами — 10 прикладів того, як великі міста у різних країнах світу змінили або продовжують змінювати ставлення до річок в межах міської агломерації. Якщо врахувати, що крізь нашу столицю та більшість обласних центрів протікають свої ріки, цей закордонний досвід може бути корисним для відродження водойм в Україні та зміни ролі річок у житті сучасних городян.
Cеул, Південна Корея — проект Cheonggyecheon River від SeoAhn Total Landscape (завершено 2005 року)
Річка Чонджічон у Сеулі до 2005 року не була місцем громадського відпочинку чи туристичною атракцією — це був вузький засмічений канал із брудною водою посеред багатоповерхової забудови, що ділив місто на частини. 11 км цього каналу було повністю перебудовано, стихійну забудову знесено — так змінився не лише ландшафт довкола ріки, але й спосіб її сприйняття та використання:
Завдяки рішучим архітектурним змінам та переосмисленню самої ролі цієї річки у міському просторі район перетворився на сповнений активностей осередок життя для пішоходів та туристів. Окрім використання перепаду рівнів річки, нове «обличчя» Чонджічон має ще й ідеологічний підтекст: прагнення до майбутнього возз’єднання двох Корей — Південної та Північної.
Любляна, Словенія — проект регенерації річки Любляниці від BB arhitekti, Atelier arhitekti, Urbi, Atelje Vozlič, Dans arhitekti, Trije arhitekti та Boris Podrecca (завершено 2011 року)
На початку ХХ століття береги цієї річки занепали через старіння інфраструктури та спорудження парковок, а річище почало розмивати береги. Це загрожувало не лише місту, але й самій річці. Саме тому керівництво міста прийняло рішення інвестувати 20 млн євро у ревіталізацію берегів та простору довкола ріки. В результаті було не лише реконструйовано береги, але й створено низку публічних просторів, пов’язаних із річкою та можливостями організації громадського життя довкола неї.
Мадрид, Іспанія — ріка Манзанарес, проект RIO Madrid від West 8 (завершено 2011-го)
Доступ до цієї ріки для громадян було блоковано через те, що поруч збудували швидкісне шосе, а береги було забетоновано чи заасфальтовано через потребу розвитку транспортної інфраструктури. Щоби повернути річку в місто та дати до неї доступ, проект RIO Madrid запропонував низку рішучих змін. Вартість відновлення склала 280 млн євро — в результаті шосе було фактично «поховано», а на місце дорожньої розв’язки прийшли парки, мости, громадські простори та рекреаційна зона для мешканців Мадриду.
Париж — трансформація берегів Сени, проект «Berges de seine»
Специфіка паризької Сени — у тому, що на її берегах розташовано низку об’єктів, включених до культурної спадщини ЮНЕСКО. У 60-х роках ХХ століття вздовж Сени проляг автомобільний коридор — так на узбережжі з’явилась безліч машин. До 2001 року у Парижі все належало автомобілям — і лише тоді влада міста вирішила повернути річку городянам. Ревіталізація ріки відбулася за рахунок створення пляжів, галявин та закриття ділянок на березі Сени, які замість автостоянок та доріг перетворили 2012 року на місця відпочинку.
Річка Танже, провінція Хебей, Китай — парк The Red Ribbon, проект від Turenscape (завершено 2008 року)
В цьому випадку береги річки не постраждали від технологій та розростання міста — але потребували мінімального упорядкування та надання нового змісту цій водоймі. Так було створено Red Ribbon Park — місце, де можна було би відпочивати і місцевим жителям, і туристам. До трансформації це був досить небезпечний та непристосований район для громадської активності, відпочинку чи прогулянок. Тут виникло стихійне звалище сміття, а згодом розрослися нетрі.
Дизайнери створили проект парку із центральним елементом у вигляді червоної стрічки, котра проходить через весь район — є тематичне освітлення, місця для відпочинку, тротуар, набережна та лавки утворюють єдиний комплекс.
Бордо, Франція — відновлення лівого берегу Гаронни від Мішеля Куражуда (Michel Courajoud) (завершено 2009 року)
Промисловість та порт на берегах цієї річки з часом змінилися паркувальними місцями. До 2005 року колишні склади, паркувальні майданчики та пірси занепали — виникла необхідність у переосмисленні та відродженні берегів. З’явилася ідея поєднати елементи старого річкового порту із сучасними форматами відпочинку та ландшафтним дизайном, який би став логічним продовженням плеса ріки.
Ліон, Франція — ріка Рона, проект від In Situ Architectes Paysagistes (завершено 2007 року)
Історія цієї річки багато в чому схожа на Гаронну в плані інтенсивної забудови берегів та засилля автівок. 2003 року влада міста запустила конкурс щодо упорядкування ріки та створення на її берегах природнього середовища. Так 5 км парковок отримали шанс на нове життя — замість диктату автомобілів на цій території було створено прокатні велостанції, місця для риболовлі, парк, публічні простори, місця для відпочинку громадян та оглядову терасу. Рух автомобілів було повністю заборонено; а велодоріжка включена до складу Європейської велодороги, що тягнеться від Женевського озера аж до Середземноморського узбережжя.
Москва, Росія — Москва-ріка, проект Meganom (2015 рік)
Російський мегаполіс теж висловив власне бачення того, як можна змінити практики використання Москви-ріки та переосмислити паркувальні майданчики, дороги та причали, набережну і навіть використання міських активностей і перфомансів в якості інструментів ревіталізації.
Щоправда, весь цей проект започатковували за участі міжнародних фахівців ще до чергового витка санкцій проти керівництва РФ — тому наразі подальша доля проекту залишається під питанням.
Сингапур, ріка Калланг — проект Bishan Park від Atelier Dreiseitl (завершено 2012-го)
Проект трансформації ріки Калланг виник через потребу збільшити місткість річища та гармонізувати використання дренажних каналів. Технологічна інфраструктура довкола ріки почала змінюватися — і треба було не лише очистити воду ріки, але й гармонізувати нові інфраструктурні споруди та традиційне використання ріки.
Було закрито канал довжиною у 2,7 км — а на місце цієї споруди прийшов оглядовий майданчик, переосмислене середовище та новий парк на узбережжі.
Нью-Йорк, ріка Гудзон — проект Rebuild by Design, the Dryline (BIG U) від BIG (в процесі реалізації)
Причиною переосмислення ролі річки Гудзон у житті Нью-Йорка стала не лише близькість міста до води та важлива роль водойми у житті городян, але й зміни клімату, які вперше дали знати про себе після урагану «Сенді». 2014 року гурт дизайнерів та архітекторів почав шукати спільне технологічне, архітектурне та містопланувальне рішення, яке би не допустило повторення негативних подій такого плану у місті.
Пропозиція в рамках цього проекту передбачає контроль за підтопленням міста та можливим перепадом рівня води у річці Гудзон. Соціальна інфраструктура загальною протяжністю у 12 км створює простір для діяльності та активності громадян, а також для захисту міста від розмиття та ймовірного впливу води під час стихійних лих.
Стрічка у формі літери U огинає Мангеттен у вигляді серії пов’язаних ландшафтних рішень таким чином, що природньо допомагає контролювати рівень води у річці та навколишньому середовищі. Якщо місто зможе в рамках свого бюджету реалізувати проект до кінця, то захист від повеней та дощових підтоплень допоможе вирішити проблему зростання рівня моря у місті та змінити характер взаємодії мегаполісу та річкового середовища.
Перераховані вище міста — лише декілька прикладів того, як сучасні мегаполіси можуть переосмислити рекреаційну, технологічну та екологічну роль річок у сучасному міському просторі, перетворивши їх на місця відпочинку, туризму та нової економіки для городян. Залишається сподіватися, що такі проекти можуть стати гарним прикладом для українських активістів, чиновників, урбаністів та архітекторів, які хочуть змінити роль та стан річок у наших містах у відповідності до сучасних реалій.
Джерело: LandArchs