Чи можна буде переписуватись із померлим другом так само легко, як і раніше, просто відкривши його сторінку в соціальній мережі? Патент корпорації Meta допускає саме такий сценарій, і цього тижня він спричинив бурхливу реакцію.
Йдеться про систему, яка після смерті користувача зможе імітувати його активність у Facebook чи Instagram. Передбачається, що мовна модель відтворюватиме стиль спілкування людини, публікуватиме повідомлення і відповідатиме в чаті так, ніби він як і раніше живий. Компанія подала заявку на патент ще у 2023 році, проте увагу до документа привернули лише зараз через його похмурі наслідки. У Meta заявили, що не мають наміру реалізовувати описаний приклад, але сама ідея вже стала приводом для серйозної дискусії.
Науковці з Hebrew University of Jerusalem та Leipzig University у нещодавній науковій роботі пишуть, що технології так званого «воскресіння» за допомогою штучного інтелекту стрімко поширюються. Вони вивчили понад 50 випадків у США, Європі, на Близькому Сході та у Східній Азії, коли за допомогою алгоритмів відтворювали голос, зовнішність та манеру поведінки померлих людей. На їхню думку, це ставить гострі юридичні та етичні питання про право на дані, контроль та посмертне використання особистості.
Автори виділили три основні сценарії. Перший пов’язаний із цифровим поверненням знаменитостей заради шоу та розваг. Наприклад, гастрольний тур за участю віртуальної Вітні Х’юстон. Другий стосується політичних та суспільних цілей, коли технології використовують для «пожвавлення» жертв злочинів чи несправедливості. Третій, і той, що найшвидше, розвивається на побутовому рівні, коли люди створюють чат-боти або синтетичні образи померлих батьків, партнерів або дітей, щоб продовжувати з ними щоденне спілкування.
Науковці звертають увагу, що раніше подібні проєкти частіше запускали сім’ї, музеї чи невеликі компанії, і вони мали точковий характер. Пропозиція Meta відрізняється масштабом. Компанія фактично розглядає можливість вбудувати посмертну імітацію особистості в саму інфраструктуру соціальної мережі. Це вже не окремий додаток за бажанням, а потенційна частина повсякденного цифрового середовища.
Автори роботи запроваджують поняття «примарної праці». Під ним вони розуміють ситуацію, коли дані померлої людини продовжують приносити платформі залучення і дохід. Якщо такі механізми стануть масовими, сторінки покійних можуть перетворитися на постійне джерело контенту та активності. Виникає питання, чи зможуть люди наперед визначити межі свого цифрового існування після смерті. І чи в них буде право сказати системі «не воскрешати».
Наразі законодавство у більшості країн розглядає цифрову спадщину або як майно, яке можна передати спадкоємцям, або як об’єкт захисту приватного життя. Генеративні моделі змінюють картину, тому що вони роблять ці дані інтерактивними та здатні використовувати їх для отримання прибутку вже зараз. Науковці вважають, що необхідно закріпити чітку та усвідомлену згоду людини за життя на подібну імітацію після смерті. Без такої згоди мовчання може перетворитися на фактичний дозвіл.
Технології, що стирають кордон між життям та його цифровим продовженням, розвиваються швидше, ніж норми права. Патент Meta став сигналом того, що розмова про цифрове безсмертя більше не виглядає фантастикою. І питання тепер не в тому, чи це можливо технічно, а в тому, хто і на яких умовах буде розпоряджатися нашою особистістю після того, як нас не стане.
Більше цікавого:
- Цифрова смерть: що станеться з користувачем, коли він піде з інтернету
- Цифрове безсмертя: у Китаї можна замовити аватар близької людини
- Кібер версія людини — утопія чи реальність?
Джерело: Business Insider