Одне з найкращих уявлень про роль продуктивності у XXI столітті було надане ще у 1890 році у першому томі «Принципів психології» (The Principles of Psychology) Вільяма Джеймса (William James): «Моє життя залежить від того, на що я звертаю увагу». Зміст цього висловлювання полягає у тому, що увага людини визначає те, що діється у її житті, тобто окреслює світ, у якому людина живе. Іншими словами: щоб керувати власним життям, необхідно керувати тим, на що ви звертаєте увагу. Це особливо актуально сьогодні, коли одночасно відбувається так багато речей: ми працюємо з дому (поїзда, літака чи кафе), в офісі спостерігаємо за дітьми через встановлену вдома камеру, і відволікаємось, просто торкнувшись пальцем екрану телефона. Деталі – в адаптованому перекладі практичних порад з ресурсу Harvard Business Review.
Управління увагою
Бажаєте завжди лишатися продуктивними і краще справлятися зі стресами? Зміцнюйте навички управління увагою.
Управління увагою – це практика контролю над відволіканнями, повна присутність і включення у моменті, пошук потоку, максимізація фокусу з метою розкриття власного потенціалу. Навчитися робити певні дії навмисно й усвідомлено, а не як автоматичну реакцію на зовнішній подразник. Здатність визнати, що щось відволікає вашу увагу (чи потенційно може відволікти увагу), і натомість зосереджуватись на свідомо обраній діяльності. Замість того, щоб відволікатися, ви вирішуєте, куди направити увагу в будь-який момент, на основі розуміння пріоритетів і цілей.
Підвищення уваги призводить до підвищення продуктивності, а це – не просто послідовне виконання завдань зі складеного списку. Кінцевим результатом є здатність створювати власне життя на власний вибір, свідомо зосереджуючись на тому, що для вас важливо. Це більше, ніж просто фокус, це повернення контролю над часом і пріоритетами.
Прагнення проти реальності
Багато керівників говорять, що вірять у силу наставництва та тренування членів своєї команди, що головна роль будь-якого лідера – підтримувати підлеглих і заохочувати їх зростання. Однак, досвід свідчить, що більшість їх робочого часу витрачається зовсім не на досягнення цієї поставленої мети, а на численні електронні листи чи розв’язання термінових задач. Початок року знаменується планом тренування команди, який з тріском провалюється через інші невідкладні справи, а особисті розмови з підлеглими відбуваються значно рідше, ніж необхідно.
З невідповідністю прагнень і реалій стикаються представники будь-яких професій будь-якого рівня. Чому ж на практиці ми не отримуємо запланованого? Чому існує розрив тим, чого ми бажаємо досягти, і тим, як витрачаємо власний час?
Джеймс міркував над цим ще у XIX столітті, тож конфлікт між цілями й цінностями з одного боку та принадою відволікань з іншого не можна вважати віянням часу. Авжеж, відволікання сьогодення дуже відрізняються від відволікань 1890-х років: тоді телефонний зв’язок був новинкою, а сьогодні панує інтернет, обсяг інформації та комунікації в рази перевищує те, що Джеймс міг навіть уявити. Конкуренція за увагу збільшилась. Повернімося до прикладу з наставництва та тренінгу. Можна починати кожен день з метою зосередитись на власній команді, проте ці наміри можуть швидко зникнути у круговерті інших щоденних вимог. Доводиться кожного дня обирати, на чому зосередити увагу, і таким чином творити свою реальність.
Усвідомлене зосередження уваги
Управління увагою пропонує практичні рішення повернення контролю, боротьби з відволіканнями, створення можливостей для підтримки пріоритетів. Отже, перш за все, необхідно керувати зовнішніми факторами:
- Контролюйте технології. Пам’ятайте, технології призначені служити вам, а не навпаки. Вимкніть автоматичні повідомлення електронної пошти, сайтів і соціальних мереж, які розроблені спеціально для того, щоб «красти» вашу увагу. По можливості, тримайте телефон якомога далі від себе чи хоча б вимикайте звук. Перевіряйте їх у перервах між роботою. Це дозволить краще концентруватися на виконуваному завданні.
- Контролюйте середовище. Встановіть кордони з іншими особами, особливо в умовах відкритого офісу. Наприклад, використовуйте навушники або використовуйте знак «Не турбувати», коли потрібно зосередитись. Якщо це не працює, спробуйте перейти до іншої частини офісу чи навіть іншого поверху будівлі. Також можна спробувати співпрацювати з колегами, визначивши певний час доби або день тижня, коли певного співробітника не можна відволікати від роботи.
Часто ми ігноруємо істину: наша продуктивність страждає не тільки тому, що нас відволікають зовнішні фактори, а через власний розум. Наприклад, проблема полягає не лише в тому, що електронні листи переривають вашу роботу. Оскільки ви прив’язані до своєї поштової скриньки, ви очікуєте, що вас перериватимуть кожні кілька хвилин, а це впливає на рівень концентрації уваги. Або існує страх забути зробити невелике завдання, наприклад, відправити лист або переслати документ, тож людина робить подібні дії, як тільки про них згадає, відволікаючись від іншого виконуваного завдання. Навіть більше, знаючи, що у вас є каталог усіх знань в усьому світі завдяки інтернету на смартфоні, важко змиритися з думкою «я не знаю» і уникнути відволікання «дізнатись просто зараз». Отже, також необхідно навчитися контролювати внутрішні чинники:
- Контролюйте власну поведінку. Використовуйте ті моменти, коли вам вдалося «приборкати» технології та встановити знак «Не турбувати» для однозадачності: відкривайте лише одне вікно на екрані комп’ютера, приділяйте повну увагу виконанню одного завдання. Влаштовуйте перерви, під час яких ви відходите від комп’ютера. Спробуйте повністю уникати технологій під час таких перерв. Почніть з 15-20 хвилин і поступово збільшуйте ці проміжки.
- Контролюйте власні думки. Для багатьох з нас це найважче завдання. Думки мають тенденцію «літати». Практикуйте помічати, коли вони «йдуть» у своєму власному напрямку та спокійно «повертайте» їх туди, куди вам треба. Якщо вам спало на думку якесь важливе завдання, поки ви працюєте над іншою вагомою справою, запишіть його у блокнот і поверніться до нього пізніше. Це стосується й інформації, яку треба шукати в інтернеті.
Управління увагою не усуває відволікань, але коли людина починає розпізнавати, що вона відволікається, розвиває свій «м’яз уваги» завдяки вищевказаним звичкам, вона поступово відновлює своє життя та присвячує більше часу тому, що дійсно важливо. Не допускайте, щоб відволікання перешкоджало вашим устремлінням і намірам. Замість цього, контролюйте свою увагу, щоб керувати своїм життям.
ЧИТАЙТЕ ПРО ПРОДУКТИВНІСТЬ:
Джерело: Harvard Business Review, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»