Віддалена робота залишається темою для активних дискусій. Чи має вона шанс на широке впровадження? Чи станеться масовий перехід на віддалену форму роботи у галузях, що допускають такий формат, як століття тому підприємства перейшли на 8-годинний робочий день?
Дистанційний досвід
Впродовж останніх п’яти років своєї професійної кар’єри, мені поталанило працювати дистанційно. Спочатку журналістом, потім контент-менеджером, копірайтером. І, нарешті, знову журналістом. Працюючи дистанційно, я маю можливість заробляти безпосередньо вдома (або виконувати робочі завдання в кав’ярні, коворкінгу чи хабі), і уникаю щоденних проблем з дорожнім трафіком. Переваги віддаленої роботи виходять за межі єдиного факту, що мені просто не потрібно їздити в офіс: я економлю час і гроші, у мене знизився рівень стресу і я отримую значно більше задоволення від робочого процесу.
Успішний досвід нашої команди викликає питання: чому б компаніям масово не запровадити віддалену роботу як стандартну форму діяльності? Також цікаво дізнатися: чи стане віддалена робота мейнстримовим явищем у майбутньому? І, найголовніше, чи це дійсно так добре, як я думаю? Журналіст The Next Web Айван Краймер (Ivan Kreimer) також цікавиться цією проблемою, і саме тому віднайшов цікаві дослідження на цю тему, які ми переклали для наших читачів.
Як працівники почуваються на віддаленій роботі
Давайте будемо чесними: навряд чи більшість робітників хочуть облишити свої будинки та подорожувати світом, як це роблять так звані цифрові кочівники. Скоріше за все, більшість людей хочуть мати гнучкий графік роботи, розподіляючи час між офісом та сім’єю, побутовими справами. Згідно з опитуванням, проведеним у 2015 році компанією Modis, яка спеціалізується на технічному обслуговуванні, можливість працювати за гнучким графіком та зі змінним місцем розташування стала однією з найважливіших переваг в очах працівників. Цей попит призвів до розцінювання такої можливості як стандартного (хоча й вельми узгодженого) бонусу. Зацікавленість у налагодженні процесу віддаленої роботи, яку демонструють працівники, пояснює, чому в минулорічному дослідженні, проведеному компанією Gallup, збільшилась кількість людей, які працюють дистанційно принаймні 80% робочого часу.
Незважаючи на посилення впровадження, дистанційна робота вважається роботою на умовах неповної зайнятості, засобом доповнити робочий графік, а не новим типом роботи. Минулого року Організація з управління людськими ресурсами показала, що 77% організацій не дозволяють штатним працівникам підключатися до робочого процесу вдома на постійній основі.
Віддалена робота здається суперечливою темою: співробітники відчувають себе найбільш зацікавленими, коли працюють дистанційно (навіть якщо це робиться на умовах неповного робочого часу), але роботодавці не приймають його повною мірою. Якщо віддалена робота є настільки ефективною у стимулюванні працівників, чи означає це, що вона стане основним способом ведення бізнесу? Чи це лише примха, яка виявиться неефективною?
Читайте про підсумки 6-годинного експерименту з робочим днем в Швеції
Яким компаніям вдалося віддалено працювати
Віддалена робота – не нова концепція, взята з вулиць Кремнієвої долини; більшість великих корпорацій з багатьох галузей та місць розташування прийняли її: Wells Fargo, Amazon і навіть Міністерство сільського господарства США. Їхня політика дозволяє співробітникам працювати принаймні частину робочого тижня з дому. Є багато інших компаній, що впроваджують стратегію віддаленої роботи, і дозволяють працювати поза межами офісу.
Компанії типу Automattic, Buffer і Toptal мають сотні співробітників і були повністю віддалені з моменту їх заснування, показуючи, що можна досягти успіху без того, щоб кожен робітник працював з офісу. Випадок Automattic є символічним, оскільки в минулому році їм довелося закрити свої офіси у Сан-Франциско, тому що небагато хто з їхніх 50 локальних працівників коли-небудь там з’являвся. Ці три компанії змогли безперешкодно розвиватися далі. Autommatic, наприклад, має понад 680 співробітників; за минулий рік Buffer отримав дохід у розмірі $15 млн, а Toptal зумів залучити таких відомих клієнтів, як J.P. Morgan, Airbnb та Pfizer.
Зрозуміло, що віддалена робота може бути ефективною, якщо вона організована належним чином. Однак, схоже, що запровадження такого формату роботи зосереджено переважно в одній галузі.
Віддалена робота й технологічна індустрія
Одна з головних скарг стосовно віддаленої роботи – можливість працювати лише на технічній роботі. І з цим не посперечаєшся; якщо ви подивитеся на найпопулярніші сайти для пошуку віддалених робіт, то побачите, що більшість робочих місць пов’язані з технологіями.
Інший приклад – Indeed, популярний сайт для пошуку роботи, показує, що вакансії з ключовим словом «віддалений» або «дистанційний режим роботи» складають менше 2% від загальної кількості об’яв. Навіть незважаючи на те, що вакансії, знайдені на Indeed, не настільки пов’язані з IT, як ті, що містяться на інших ресурсах. Фокус віддаленої роботи на технологічній галузі має неоднозначний вплив на решту ринку; технічна галузь – це 12% і 2% американської та європейської робочої сили відповідно. Її вплив на галузь працевлаштування не розвивається так швидко, як можна було б очікувати.
Хоча основний фокус припадає на IT, засвоєння дистанційної роботи може бути подібним до інших популярних сьогодні практик. Наприклад, коли Генрі Форд (Henry Ford) збільшив заробітну платню своїм працівникам до $5 на день, його політика приголомшила галузь. Зрештою, більшість підприємств почали збільшувати зарплатню своїм працівникам, оскільки вони хотіли отримати ті самі вигоди, які Форд отримав за власною ініціативою, а саме: збільшення попиту на свою продукцію та більш задоволену і тому продуктивнішу робочу силу. Навіть якщо дистанційна робота тільки починає ставати основною умовою для праці, вона вже зіткнулася з деякими ускладненнями.
Як віддалена робота пройшла свою перевірку?
У минулому році IBM повідомила 2 тисячам своїх американських робітників (близько 2% від загальної кількості працівників), що вони більше не зможуть працювати вдома і повинні повернутися до офісів. Інші провідні IT-компанії пройшли через аналогічні ситуації, включаючи Yahoo, яка попросила 12 тисяч віддалених працівників повернутися в офіси ще 2013-го, Bank of America зробив те саме у 2014 році, і навіть Reddit вчинила аналогічно. Чи означає це, що дистанційна робота не така хороша, як деяким здається? Віддалена робота може дійсно зашкодити співпраці один на один та зменшити відповідальність. Деякі люди не лише хочуть, щоб за ними наглядали, але й переносять це бажання на кожного іншого співробітника, що повертає нас до епохи, коли працівники діяли як гвинтики в машині, а не самостійні індивіди.
Завдяки наявності Slack (програма для корпоративного чату), Zoom (інструмент для відеоконференції), Trello (інструмент управління проектами), суть дистанційної роботи зводиться до правильного налаштування процесів за допомогою спеціальних інструментів. Крім того, деякі компанії, які скоротили відсоток дистанційної роботи, мали багато інших проблем: фінансових, операційних та управлінських. Наприклад, Yahoo прийняла рішення незабаром після того, як компанію очолила Марісса Майєр (Marissa Mayer). Після доволі ганебного продажу Verizon за $4,4 млрд – крихітна частина від $100 млрд, які колись коштувала Yahoo, ми можемо уявити, що зміни, які розпочала нова очільниця (в тому числі, й стосовно віддаленої роботи), були неефективними. Можливо, ліквідація віддаленої роботи завдала більше шкоди, аніж допомагала цим компаніям збільшити «обговорення в холах і кав’ярнях […] та несподівані робочі зустрічі», як зазначила Марісса Майєр у листі, яким повідомила про кінець ери дистанційної робочої перерви.
Той факт, що окремі великі компанії скорочують віддалену роботу, не означає, що вона не є ефективною. Напевно, навпаки: компанія не налагоджує функціонування віддаленої роботи належним чином, оскільки має великі культурні та функціональні прогалини. Тим не менш, ці випадки показують, що віддалена робота може призвести до зворотного результату, якщо очікування від неї не підкріплюються реальними фактами функціонування бізнесу. Компанії, які приймають віддалену роботу, повинні розуміти, навіщо це роблять, яка частина штату буде працювати дистанційно, як віддалена робота вписується в корпоративну культуру тощо. Більше того, вони повинні бути в курсі технологічних бар’єрів та планувати заходи на майбутнє.
Чи стане віддалена робота популярною?
Всі вищезазначені переваги та проблеми підіймають одне важливе питання: чи віддалена робота колись стане популярною і змінить існуючи стандарти? Для початку треба зазначити, що однією з перешкод, які гальмують популяризацію віддаленої роботи, є розрив поколінь між міленіалами – головною аудиторією, яка вимагає дистанційної роботи, і старшим поколінням керівників, які наймають персонал. Існує ймовірність, що коли міленіали стануть основною демографічною категорією у робочій силі, вони надаватимуть перевагу повсюдній віддаленій роботі.
Інша проблема – психологічний бар’єр, який пов’язаний з прийняттям віддаленої роботи як актуальної і ефективної робочої процедури. Важко йти проти чогось настільки очевидного, як особиста робоча культура, яка давно вважається само собою зрозумілою. Коли ще наприкінці ХІХ ст. і на початку 20-х років ХХ ст. компанії запровадили більше прав та привілеїв для робітників (профспілки, 5-денний робочий тиждень та 8-годинний робочий день), вони були змушені робити це з гуманітарних причин, витоки яких походили із загальних прав людини, а не від «непоганої перспективи», як у випадку з дистанційною роботою.
Оскільки все більше компаній починають приймати і отримувати позитивні результати віддаленої роботи, це стане практикою, яку легше прийняти. Врешті-решт, віддалена робота змусить більшу кількість компаній спробувати, поки ми не перейдемо критичну масу, що зробить цей процес стандартом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Джерело: TNW