Між двох вогнів: чи доведеться дієтологам обирати між серцем і мозком?

Згідно з даними новітніх наукових досліджень у сфері дієтології деякі корисні для серця продукти можуть шкодити мозку. Що ж робити тим, хто стежить за здоров’ям, – читайте у нашому адаптованому перекладі матеріалу з Bloomberg.

Уникнення інфаркту. Ціна питання

Нещодавно науковці виявили, що вживання олії каноли (олія з виведеного в Канаді різновиду ріпаку, що стала дуже популярною, зокрема, в Північній Америці через низький вміст жирних кислот) може підвищувати ризик захворювання на хворобу Альцгеймера. Ця інформація поставила перед споживачами цікаве запитання: коли справа доходить до здорового харчування, чи доведеться нам обирати між головою та серцем? Іншими словами, чи можливо, що харчові продукти, які сприяють здоров’ю серцево-судинної системи, шкодять мозку? Річ у тім, що існує напрочуд мало інформації про те, чим необхідно харчуватись для забезпечення здоров’я мозку. Більшість досліджень у галузі дієтології спрямована на серце. Учені чомусь не поспішають зосередити увагу на збереженні свідомості, пам’яті, здатності творити, любити, навчатись і радіти, натомість концентруючись на роботі кров’яної помпи. Звісно, захворювання серцево-судинної системи – одна з основних причин смертності у світі. Але розлади функціонування головного мозку можуть спричинити куди більше страждань, а їх кількість постійно зростає. Згідно з новітніми даними, лише у США кількість хворих на хворобу Альцгеймера перевищила 6 млн осіб, а прогноз на 2060 рік обіцяє вже 15 млн. А чи можна вважати повноцінним життя людини зі здоровим серцем, мозок якої відмирає (для наочності згадайте голлівудську драму «Все ще Еліс» (Still Alice))?

Оскільки у більшості з нас відсутня інформація про здоров’я мозку, не дивно, що результати дослідження олії каноли спричинили своєрідну паніку, хоча нині шкідливий ефект був виявлений лише у дослідженнях на мишах, і ще не доведено, що олія діє так само і на людину. Дослідники з Університету Темпл (Temple University) у Філадельфії провели два експерименти, в одному з яких використали оливкову олію, а в іншому – олію каноли, яка сьогодні зустрічається у багатьох оброблених і готових до вживання продуктах. Фахівці використали спеціальних мишей з генетичною схильністю до розвитку хвороби Альцгеймера й давали одній групі кілька крапель оливкової олії щодня. У порівнянні з мишами, які «дотримувались» стандартного мишачого харчування, у мишей, які вживали оливкову олію, були кращі результати тестів на пам’ять, а після розтину в їх мозку було знайдено менше бляшок. Коли той самий дослід провели з олією каноли, було виявлено, що у порівнянні зі «звичайними» мишами, миші, яким давали олію каноли, мали гіршу пам’ять, а в їх мозку утворилось більше бляшок. Ці результати не є достатніми для того, аби відмовитись від олії каноли, але наведене дослідження чітко засвідчує: їжа впливає на мозок.

Омега-3 проти Омега-6

Деякі критики, втім, зазначають, що це дослідження вирване з контексту. Варто зауважити, що контексту, як такого, і не існує. Не так багато вчених спеціалізуються на дієті та мозку. Один з небагатьох – біохімік і психіатр Джозеф Гіббельн (Joseph Hibbeln), який працює в Національному інституті здоров’я США. Його дослідження зосереджені на потенційному позитивному впливі омега-3 жирних кислот, які зустрічаються у морепродуктах і деяких рослинах. Він керував дослідженнями, які свідчать про зв’язок між низьким споживанням омега-3 кислот і численними хворобами, як от схильність до самогубства, насильства й ожиріння. Дрю Ремзі (Drew Ramsey), клінічний психіатр, що спеціалізується на харчуванні, також зазначає, що під час деяких контрольованих клінічних випробувань було виявлено, що омега-3 жирні кислоти позбавляють від симптомів депресії.

Труднощі виникають у біохімічних процесах, тому що, як пояснює Гіббельн, існує хімічна конкуренція між поліненасиченими омега-3 жирними кислотами й іншим родом поліненасичених жирних кислот, нібито корисних для серцево-судинної системи: омега-6, які містяться в бавовняній, соняшниковій, сафлоровій та кукурудзяній оліях, а також у птиці, яку годують кукурудзяним і соєвим кормом (олія каноли й оливкова олія належать до категорії мононенасичених жирних кислот): чим більше омега-6 жирних кислот вживає людина, тим нижчий рівень омега-3 жирних кислот в її крові (при однаковій кількості вживання омега-3 кислот). Це відбувається тому, що обидва види жирних кислот конкурують за фермент, який перетворює їх у форму, що може використовуватись тілом. Отже, виходить, що, якщо особа піклується про те, що їсть, аби зберегти здоровим мозок, варто зберігати споживання високого рівня омега-3 кислот, але не нівелювати його вживанням омега-6.

За останні 75 років співвідношення омега-6 та омега-3 кислот істотно змінилось: вживання омега-6 зросло з приблизно 1% до 10% людської дієти, а рівень омега-3 у крові – знизився. Ще у 2011 році Гіббельн назвав цей процес «найбільшим перетворенням в дієті за всю історії Homo sapiens».

Думки ж щодо користі омега-6 жирних кислот для серця розходяться. Американська кардіологічна асоціація (American Heart Association) продовжує рекламувати всі поліненасичені жири як корисні для здоров’я, водночас демонізуючи усі насичені жири, які містяться в маслі й інших жирних молочних продуктах. Було проведено одне дуже велике контрольоване клінічне випробування, під час якого порівняли вплив типової дієти з тією, у якій більша частина насичених жирів була замінена на багату на омега-6 кислоти кукурудзяну олію. Опублікований минулого року повторний аналіз свідчить, що люди, які вживають кукурудзяну олію, мають нижчий рівень холестерину, але частіше вмирають.

Насичені жирні кислоти стоять осторонь у перетягуванні канату між омега-6 та омега-3 жирними кислотами. Існує багато досліджень, які свідчать про те, що насичені жири шкодять серцю, але більшість з них була проведена на кроликах. Сучасні дослідження на людях ставлять під сумнів такі дані та продовжують викликати полеміку.

То що ж робити людині, яка стежить за своїм харчуванням, коли навіть наука не може дійти висновку? Видається, що єдиними жирами, щодо користі яких існує одностайність, є омега-3 жирні кислоти й оливкова олія. Олія каноли за своїм хімічним складом схожа на оливкову олію, але нові дослідження свідчать, що вони не є взаємозамінними. Як говорить Гіббельн, мозок становить 2% ваги тіла людини й використовує 25% енергії, яку ми споживаємо. Будемо чекати, доки науковці зосередять свою увагу й на цьому органі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Джерело: Bloomberg, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»

Читайте также:

Що змінюється в нашій поведінці, коли за нами спостерігає робот? Дослідження

Чому скорочення робочого тижня може стати відміннім рішенням?

Що якби їжа була квадратною? Як стартап SquarEat створив нову концепцію їжі

Чи зможуть роботи замінити юристів? Дослідження