Між двох вогнів: чи доведеться дієтологам обирати між серцем і мозком?

Згідно з даними новітніх наукових досліджень у сфері дієтології деякі корисні для серця продукти можуть шкодити мозку. Що ж робити тим, хто стежить за здоров’ям, – читайте у нашому адаптованому перекладі матеріалу з Bloomberg.

Уникнення інфаркту. Ціна питання

Нещодавно науковці виявили, що вживання олії каноли (олія з виведеного в Канаді різновиду ріпаку, що стала дуже популярною, зокрема, в Північній Америці через низький вміст жирних кислот) може підвищувати ризик захворювання на хворобу Альцгеймера. Ця інформація поставила перед споживачами цікаве запитання: коли справа доходить до здорового харчування, чи доведеться нам обирати між головою та серцем? Іншими словами, чи можливо, що харчові продукти, які сприяють здоров’ю серцево-судинної системи, шкодять мозку? Річ у тім, що існує напрочуд мало інформації про те, чим необхідно харчуватись для забезпечення здоров’я мозку. Більшість досліджень у галузі дієтології спрямована на серце. Учені чомусь не поспішають зосередити увагу на збереженні свідомості, пам’яті, здатності творити, любити, навчатись і радіти, натомість концентруючись на роботі кров’яної помпи. Звісно, захворювання серцево-судинної системи – одна з основних причин смертності у світі. Але розлади функціонування головного мозку можуть спричинити куди більше страждань, а їх кількість постійно зростає. Згідно з новітніми даними, лише у США кількість хворих на хворобу Альцгеймера перевищила 6 млн осіб, а прогноз на 2060 рік обіцяє вже 15 млн. А чи можна вважати повноцінним життя людини зі здоровим серцем, мозок якої відмирає (для наочності згадайте голлівудську драму «Все ще Еліс» (Still Alice))?

Оскільки у більшості з нас відсутня інформація про здоров’я мозку, не дивно, що результати дослідження олії каноли спричинили своєрідну паніку, хоча нині шкідливий ефект був виявлений лише у дослідженнях на мишах, і ще не доведено, що олія діє так само і на людину. Дослідники з Університету Темпл (Temple University) у Філадельфії провели два експерименти, в одному з яких використали оливкову олію, а в іншому – олію каноли, яка сьогодні зустрічається у багатьох оброблених і готових до вживання продуктах. Фахівці використали спеціальних мишей з генетичною схильністю до розвитку хвороби Альцгеймера й давали одній групі кілька крапель оливкової олії щодня. У порівнянні з мишами, які «дотримувались» стандартного мишачого харчування, у мишей, які вживали оливкову олію, були кращі результати тестів на пам’ять, а після розтину в їх мозку було знайдено менше бляшок. Коли той самий дослід провели з олією каноли, було виявлено, що у порівнянні зі «звичайними» мишами, миші, яким давали олію каноли, мали гіршу пам’ять, а в їх мозку утворилось більше бляшок. Ці результати не є достатніми для того, аби відмовитись від олії каноли, але наведене дослідження чітко засвідчує: їжа впливає на мозок.

Омега-3 проти Омега-6

Деякі критики, втім, зазначають, що це дослідження вирване з контексту. Варто зауважити, що контексту, як такого, і не існує. Не так багато вчених спеціалізуються на дієті та мозку. Один з небагатьох – біохімік і психіатр Джозеф Гіббельн (Joseph Hibbeln), який працює в Національному інституті здоров’я США. Його дослідження зосереджені на потенційному позитивному впливі омега-3 жирних кислот, які зустрічаються у морепродуктах і деяких рослинах. Він керував дослідженнями, які свідчать про зв’язок між низьким споживанням омега-3 кислот і численними хворобами, як от схильність до самогубства, насильства й ожиріння. Дрю Ремзі (Drew Ramsey), клінічний психіатр, що спеціалізується на харчуванні, також зазначає, що під час деяких контрольованих клінічних випробувань було виявлено, що омега-3 жирні кислоти позбавляють від симптомів депресії.

Труднощі виникають у біохімічних процесах, тому що, як пояснює Гіббельн, існує хімічна конкуренція між поліненасиченими омега-3 жирними кислотами й іншим родом поліненасичених жирних кислот, нібито корисних для серцево-судинної системи: омега-6, які містяться в бавовняній, соняшниковій, сафлоровій та кукурудзяній оліях, а також у птиці, яку годують кукурудзяним і соєвим кормом (олія каноли й оливкова олія належать до категорії мононенасичених жирних кислот): чим більше омега-6 жирних кислот вживає людина, тим нижчий рівень омега-3 жирних кислот в її крові (при однаковій кількості вживання омега-3 кислот). Це відбувається тому, що обидва види жирних кислот конкурують за фермент, який перетворює їх у форму, що може використовуватись тілом. Отже, виходить, що, якщо особа піклується про те, що їсть, аби зберегти здоровим мозок, варто зберігати споживання високого рівня омега-3 кислот, але не нівелювати його вживанням омега-6.

За останні 75 років співвідношення омега-6 та омега-3 кислот істотно змінилось: вживання омега-6 зросло з приблизно 1% до 10% людської дієти, а рівень омега-3 у крові – знизився. Ще у 2011 році Гіббельн назвав цей процес «найбільшим перетворенням в дієті за всю історії Homo sapiens».

Думки ж щодо користі омега-6 жирних кислот для серця розходяться. Американська кардіологічна асоціація (American Heart Association) продовжує рекламувати всі поліненасичені жири як корисні для здоров’я, водночас демонізуючи усі насичені жири, які містяться в маслі й інших жирних молочних продуктах. Було проведено одне дуже велике контрольоване клінічне випробування, під час якого порівняли вплив типової дієти з тією, у якій більша частина насичених жирів була замінена на багату на омега-6 кислоти кукурудзяну олію. Опублікований минулого року повторний аналіз свідчить, що люди, які вживають кукурудзяну олію, мають нижчий рівень холестерину, але частіше вмирають.

Насичені жирні кислоти стоять осторонь у перетягуванні канату між омега-6 та омега-3 жирними кислотами. Існує багато досліджень, які свідчать про те, що насичені жири шкодять серцю, але більшість з них була проведена на кроликах. Сучасні дослідження на людях ставлять під сумнів такі дані та продовжують викликати полеміку.

То що ж робити людині, яка стежить за своїм харчуванням, коли навіть наука не може дійти висновку? Видається, що єдиними жирами, щодо користі яких існує одностайність, є омега-3 жирні кислоти й оливкова олія. Олія каноли за своїм хімічним складом схожа на оливкову олію, але нові дослідження свідчать, що вони не є взаємозамінними. Як говорить Гіббельн, мозок становить 2% ваги тіла людини й використовує 25% енергії, яку ми споживаємо. Будемо чекати, доки науковці зосередять свою увагу й на цьому органі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Джерело: Bloomberg, переклад підготувала Ірина Гоял, спеціально для «Блог Imena.UA»