Що таке ЕКМО та чим вона відрізняється від ШВЛ

Ситуація з поширенням нового коронавірусу SARS-Cov-2 вимагає прийняття екстрених заходів. Однак європейські та американські системи охорони здоров’я не витримують різкого напливу пацієнтів, для яких життєво важливо підключення до апарату штучної вентиляції легенів. Це необхідно, щоб допомогти пацієнту дихати, через те, що коронавірус викликає атипову пневмонію, в результаті якої мембрани легень виявляються заблоковані та наповнюються рідиною, після чого настає смерть. Щоб цього не допустити може знадобитися екстракорпоральна мембранна оксигенація (extracorporeal membrane oxygenation – ECMO). Але що таке ЕКМО і чим відрізняється від ШВЛ (штучна вентиляція легень)?

Як працює ЕКМО?

Саме слово екстракорпоральний означає «поза організмом/тілом». У загальному і цілому ЕКМО — це система штучного кровообігу — апарат перекачує і насичує киснем кров пацієнта поза його тілом. Ця процедура проводиться в тих випадках, коли всі інші види лікування вже випробувані. Коли людина підключена до ЕКМО, то кров за допомогою помпи надходить до штучних легень — оксигенатору. Технічно, оксигенатор — це пристрій, який насичує кров киснем і видаляє вуглекислий газ. Коли пацієнт виходить з критичного стану, його відключають від ЕКМО.

Простими словами якщо ШВЛ нагнітає в легені чистий сухий кисень і забирає вуглекислий газ з них, то ЕКМО бере на себе всі функції легень по насиченню крові киснем і видалення вуглекислого газу з них. Кров забирається у пацієнта (через вени), потрапляє в апарат ЕКМО, відчищається від вуглекислого газу, насичується киснем і повертається пацієнту.

В яких випадках використовується апарат ЕКМО?

ЕКМО потрібна пацієнтам із серцевою недостатністю, легеневою недостатністю та тим, хто недавно переніс операцію на серці. Також ЕКМО використовують, щоб оцінити стан інших органів, таких як нирки або мозок, перш ніж приступати до операції на серці або легенях. Крім цього, апарат застосовують для підтримки організму пацієнтів, які стоять в черзі на пересадку легенів — метод екстракорпоральної оксигенації допомагає підтримувати тканини добре насиченими киснем, що робить пацієнта найкращим кандидатом для трансплантації.

Сьогодні, в умовах пандемії нового коронавірусу SARS-CoV-2 (COVID-19), ЕКМО потрібна великій кількості пацієнтів. У Китаї екстракорпоральна оксигенація дозволила істотно знизити смертність. Але складність полягає в тому, що далеко не у всіх країнах проводять цю процедуру, до того ж, ситуація з кількістю апаратів ЕКМО така ж, як і з кількістю апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ). При цьому дуже часто пацієнтів підключають відразу і до ЕКМО і ШВЛ, через те, що це допомагає загоєнню головного органу дихання — легень.

Чим ЕКМО відрізняється від ШВЛ?

Як пише UCSF Health, метод екстракорпоральної оксигенації кардинально відрізняється від ШВЛ. Річ у тому, що ЕКМО впливає безпосередньо на кров, не зачіпаючи органи. Більш того, пацієнти можуть бути підключені до апарату екстракорпоральної оксигенації тривалий час. А безпосередньо після підключення, людині не потрібна їжа, через те, що всі вітаміни та поживні речовини надходять внутрішньовенно — через катетер.

Апарати ШВЛ призначені для подачі суміші кисню та стисненого повітря в легені. Завдяки ШВЛ легкі насичуються киснем, а вуглекислий газ видаляється. Підключають пацієнтів через інтубаційну трубку, яку вводять в дихальні шляхи, але існує і підключення через маску.

Апарати ШВЛ рятують багато життів, проте їх кількість сильно обмежена в усьому світі. Але апаратів ЕКМО в десятки разів менше, ніж апаратів ШВЛ. Та й вартість в ЕКМО в рази більше.

Ще одією важливою відмінністю ЕКМО від ШВЛ є хірургічна процедура, яка найчастіше проводиться в палаті пацієнта. Пацієнту дають заспокійливе і знеболювальні препарати, а щоб звести до мінімуму згортання крові, призначають антикоагулянти. Хірург і команда операційної вводить катетери ЕКМО або в артерію, або в вени. Потім робиться рентгенівський знімок — це необхідно для того, щоб переконатися, що трубки знаходяться в потрібному місці. Після підключення апарату, харчування пацієнта буде забезпечуватися або внутрішньовенно, або через носоглоткову трубку.

Також під час екстракорпоральної оксигенації пацієнтам дають певні ліки, в тому числі: гепарин для запобігання утворення тромбів; антибіотики для запобігання інфекції; седативні засоби для мінімізації рухів і поліпшення сну та ін. Щоб відключити пацієнта від апарату і видалити трубки, потрібна хірургічна процедура. Перед припиненням ЕКМО-терапії зазвичай проводиться кілька тестів, щоб підтвердити, що серце і легені готові до самостійної роботи. Потім — на цей раз вже операційній — лікар накладає невеликі шви для захисту місця приєднання трубки. Однак навіть якщо пацієнта відключили від ЕКМО, йому все одно може знадобитися ШВЛ.

Які ризики ЕКМО існують?

На жаль, попри високу ефективність, процедура ЕКМО дійсно несе в собі ризики, в тому числі:

  • Кровотеча через ліки для запобігання згортання крові;
  • Інфекція в місцях приєднання апарату;
  • Можуть виникнути проблеми з переливанням крові;
  • У трубці утворюються невеликі згустки або бульбашки повітря;
  • Підвищується ймовірність інсульту.

Будемо сподіватися, що підключення до апаратів ЕКМО і ШВЛ буде потрібна якомога меншій кількості людей, а поширення нового коронавірусу вдасться стримати. Будьте здорові та намагайтеся якомога рідше виходити з дому.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читайте также:

Як робот-хірург Yomi допомагає встановлювати зубні імпланти

Штучниій інтелект допоміг людям з деменцією візуалізувати спогади з дитинства

Загадковий стартап довголіття в який інвестує Сем Альтман

Як VR-анестезія допоможе впоратися з реальним болем