Чи потрібний Києву єдиний електронний квиток?

У найближчі тижні влада Києва обіцяє нарешті запустити єдиний електронний квиток. Впровадження системи обійдеться місту в астрономічну суму — понад 400 млн грн. Для порівняння, на ці гроші можна було б купити близько 50 нових тролейбусів «Електрон» або, скажімо, 9 польських трамваїв «Pesa». При цьому доцільність впровадження електронного проїзного квитка викликає сумніви — візуальний контроль закомпостованих квитків в цьому випадку неможливий, робота системи оплати проїзду стає аж надто залежною від безперебійної роботи техніки та телекомунікацій, а вартість квитка при покупці понад 10 поїздок буде нижче нинішніх 8 грн, що лише знижує доходи Київпастрансу. То ж чи буде цей проект корисним для міста та фінансово виправданим?

Що таке електронний квиток і як він працює?

По суті, в Києві будуть впроваджувати 2 типи квитків: по-перше, безконтактну платіжну картку (Е-квиток), яка нагадує нинішній проїзний для метро, по друге — звичайний одноразовий паперовий квиток з QR-кодом.

Вартість безконтактної картки дорівнює 40 грн. Це — разовий платіж, потім картку необхідно поповнити на потрібну кількість поїздок. При купівлі діє дисконтна система аналогічна тій, що в метро, тобто придбання від 10 до 19 поїздок забезпечить знижку 30 копійок на кожній, а якщо купити одразу 50 поїздок — знижка складе вже 1,5 гривні.

На відміну від нинішнього безконтактного проїзного квитка в метро, Е-квиток треба зареєструвати на офіційному порталі КМДА в особистому кабінеті. Це надасть можливість бачити історію платежів і поїздок, баланс на карті, також через портал можна заблокувати Е-квиток у випадку втрати. До речі, всі придбані поїздки в такому випадку не загубляться, їх можна буде перенести на нову карту.

Для використання електронних квитків у громадському транспорті встановлені валідатори. Пасажиру треба прикласти Е-квиток до цього пристрою і таким чином оплатити проїзд. Принцип дії одноразового паперового талона з QR-кодом аналогічний — його потрібно прикласти до валідатора, щоб система «закомпостувала» квиток.

Щоб віртуально «закомпостувати» квиток, треба прикласти картку до валідатора

Щоб віртуально «закомпостувати» квиток, треба прикласти картку до валідатора

І перші, і другі квитки можна придбати у кондукторів у тролейбусах, трамваях і автобусах, в касах метрополітену, в касах Київпастрансу; в спеціальних боксах та кіосках «Преса», «Турінфо» і «Т-кіоск».

Собівартість друку одноразового квитка з QR-кодом дуже низька, на відміну від сучасних паперових квитків, що мають інтегровану захисну голографічну смужку

Собівартість друку одноразового квитка з QR-кодом дуже низька, на відміну від сучасних паперових квитків, що мають захисну голографічну смужку

Кондуктори та контролери отримають спеціальні валідатори — зчитувальні пристрої, за допомогою яких вони зможуть виявити, чи дійсно пасажир сплатив проїзд. У разі несплати за проїзд стягуватиметься штраф. Оскільки це єдиний квиток, то ціна буде однакова для усіх видів транспорту — 8 грн. На відміну від європейського  підходу до оплати, тут потрібно платити за кількість поїздок, а не за час, який пасажир проводить у транспорті.
Перехідний період триватиме до листопада 2019 року: до цього часу можна користуватись як електронним, так і нинішнім звичайним паперовим квитком.

Технологічні тонкощі

Безконтактні платіжні картки оснащені чіпом для оплати по технології PayPass. До складу СЕКОП (система електронного контролю оплати проїзду) входять валідатори, бортовий комп’ютер, який встановлений в кабіні водія, та інтернет-модем для обміну інформацією з центральною хмарною системою, що, у свою чергу, підключена до офіційного порталу КМДА. Кожний валідатор має світлодіодний екран, який інформує пасажира про те, що:

  • пристрій готовий до зчитування електронного квитка;
  • проїзд оплачений;
  • проїзд не сплачено (наприклад, закінчилися поїздки на картці чи термін дії),
  • Е-квиток прикладений повторно;
  • валідатор не працює.

На відміну від турнікетів у метро, технологія єдиного електронного квитка набагато складніша, адже при «компостуванні» вона не просто відмінусовує одну поїздку від залишку придбаних поїздок на картці, а ще й сканує унікальний номер безконтактної картки, зазначає час та дату компостування, і все це, разом з унікальним номером пристроя-валідатора (який прив’язаний, у свою чергу, до певного транспортного засобу чи станції метро) з бортового комп’ютера передається через інтернет в центральне сховище.

При компостуванні одноразового паперового квитка з QR-кодом валідатор зчитує унікальний номер квитка і позначає його в бортовій системі як «закомпостований». Під час чергової інтернет-сесії цей квиток відмічається як «використаний» в усій системі, тобто жодний валідатор в інших транспортних засобах не зможе його віртуально «закомпостувати».

Очевидно, тепер кондуктор не зможе візуально визначити, чи у вас закомпостований квиток. Для цього потрібний валідатор, якщо ж бортовий комп’ютер чи сам валідатор зависне, то не буде працювати і вся система оплати.

З чого складається вартість проекту?

По словах координатору проекту Kyiv Smart City Юрія Назарова, поки що заплановано впровадити електронний квиток тільки в наземному муніципальному транспорті. В серпні минулого року відбувся тендер на закупівлю обладнання, сума контракту склала 365 млн грн. На ці гроші для КП «Київпастранс» було закуплено 1,5 тисячі комплектів валідаторів естонської фірми Ridango, 300 зчитувальних пристроїв для контролерів і програмне забезпечення. Також у вартість увійшли послуги з монтажу обладнання. До того ж спочатку на ці завдання місто було готове витратити 460 млн грн, але завдяки тендеру на Prozorro ціну вдалося значно знизити.

Але це ще не все: комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» провело тендер на придбання 1,5 мільйона безконтактних карток для оплати проїзду. Сума тендеру склала 52,5 млн грн, таким чином собівартість однієї картки дорівнює 35 грн. Правда ці гроші підприємство з часом поверне повністю, адже для киян ціна картки складе 40 грн.

Поки що незрозуміло, чи закінчаться на цьому закупки, оскільки влада наполягає, щоб приватні перевізники також перейшли на єдиний електронний квиток до кінця наступного року. По словах Юрія Назарова, кілька приватних перевізників вже планують купити обладнання за свій кошт.

Втім більшість приватних компаній зовсім не підтримують цю ідею. По-перше, система коштує недешево, якщо її встановити, то треба піднімати вартість проїзду, щоб окупити затрати. По-друге, маршрутки у час пік набиваються під зав’язку і пасажири просто не зможуть дотягнутися до валідатора, щоб віртуально закомпостувати квиток. До того ж, на даний момент система єдиного електронного квитка не зможе обліковувати пільгових пасажирів, кошти за які перевізникам мають повертати з міського бюджету.

То в чому ж перевага для «Київпастрансу»?

Отже, комунальне підприємство «Київпастранс» витратить понад 400 млн грн на впровадження єдиного електронного квитка до того ж, доходи підприємства, на перший погляд, тільки зменшаться. Таке зменшення обумовлене, по-перше, знижками при купівлі від 10 квитків і більше за один раз, по друге, тим фактом, що в тролейбусах чи трамваях зараз їздять в основному пасажири-пільговики, а основна маса платоспроможних пасажирів надає перевагу приватним маршруткам, адже проїзд в них трохи дешевший.

Але подивимося на проблему з іншого боку. Київська влада щорічно дотує транспортну сферу на сотні мільйонів гривень. Наприклад, на 2019 рік виділено 987 млн ​​грн на забезпечення роботи пасажирського транспорту. Разом с тим, навіть ті готівкові гроші, які отримує комунальне підприємство від пасажирів, не завжди «доходять» до каси.  За словами Володимира Омеляна, міністра інфраструктури, готівка від пасажирських перевезень у громадському транспорті — це мільйони гривень в день, значна частина яких зникає невідомо куди.

«Чому Е-квиток — це важливо? Тому що готівка — це поганий облік і великі можливості для зловживань. А ми маємо йти в напрямку нового транспорту, комфорту та безпеки для пасажирів. Електронний квиток — це зручно для пасажира і ефективно для місцевої влади. Приміром, від впровадження електронного квитка в Батумі надходження до бюджету міста з транспортної сфери зросли на 30% і були спрямовані, що логічно, на закупівлю нового транспорту. І так має бути в усіх містах України з перспективою введення єдиного квитка по всій країні».

Отже, головна мета проекту по впровадженню електронного квитка – відмова від готівкового розрахунку та детінізація ринку. Але є й ще один дуже важлива річ — завдяки такій системі місто отримає докладну статистику по використанню пасажирами міського транспортоу і зможе більш ретельно працювати над проблемою оптимізації транспортних шляхів та періодичності руху транспортних засобів. Ця статистика буде більш точною після монетизації пільг, яку обіцяють провести вже з наступного року. Оскільки в цьому випадку платити будуть абсолютно всі, включно з пенсіонерами та інвалідами.

Ще один суттєвий бонус — зниження собівартості друку паперових квитків. Адже зараз КП «Київпастранс» вимушене друкувати квитки з кількома ступенями захисту, в той час як собівартість паперового QR-квитка складає всього кілька копійок.

Чи існують альтернативні та більш дешеві варіанти?

Слід зазначити, що в багатьох країнах світу, причому навіть дуже прогресивних, можна легко заплатити готівкою в наземному транспорті. Наприклад, в Японії в автобусах взагалі не можна оплатити проїзд кредитною карткою, у вас повинні бути готівкові гроші. Разом з тим, системи, аналогічні київському єдиному електронному квитку, також дуже поширені.

Та чи була у «Київпастранс» можливість заощадити 400 млн грн і до того ж таки впровадити безготівковий розрахунок в транспорті? Така можливість була, більш того, ця технологія, наприклад, вже давно реалізована в мобільному додатку  Privat24. Щоб сплатити проїзд за допомогою програмного додатка,  необхідно знайти наклейку з QR-кодом в електротранспорті, відкрити мобільний Privat24 і просканувати QR-код, після чого автоматично завантажиться вкладка «Квиток» (це потрібно зробити тільки при першому користуванні додатком). Далі треба обрати тип проїзного («студентський» чи «стандартний») і вказати кількість квитків, зазначити картку для оплати та підтвердити покупку. Наступний крок — натиснути «Компостувати» і показати квиток кондуктору. Така технологія забезпечує зручний безготівковий спосіб оплати проїзду, сумісний з будь-якою системою, без необхідності купувати спеціалізовані безконтактні картки. До того ж, є можливість оплатити послугу перевізника карткою будь-якого банку.

В деяких містаї України вже почали активно впроваджувати оплату транспортних послуг за допомогою смартфону

В деяких містах України вже почали активно впроваджувати оплату транспортних послуг за допомогою смартфону

Та є одне «але» — широкомасштабне впровадження подібної системи оплати через мобільний додаток неможливо внаслідок низького рівня «смартфонізації» в нашій країні. Крім того, значна кількість українців все ще дуже обережно підходить до безготівкових розрахунків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: