Як відкрити дивовижну силу вашого мозку і стати кращим студентом

Вчитися на відмінно в будь-якому університеті достатньо непросто. Більшість з нас не визнають всього нашого потенціалу, навчаючись в університеті. Ось список стратегій та тактичних кроків, які поможуть розкрити дивовижні здібності нашого мозку та навчать нас навчальному процесу.

Керування часом, як конкурентна перевага

Навички тайм-менеджменту – це критично важливий актив, але багато студентів не вміють ними користуватися. Навчання в університеті розбите на нерівні одиниці часу: лекції, час до наступного екзамену або здачі проектів, семестри, триместри, академічні роки й тому подібне. Проаналізувавши семестр, можна побачити, що в вашому розпорядженні зовсім мало часу, аби ознайомитись з предметом та успішно закінчити курс.

У ці перерви дуже важливо інвестувати свої зусилля в ефективний процес навчання, що принесе вам реальні та довгострокові знання. Ціль кожного семестру – отримати максимальну користь з часу, що залишився. Як результат ваші оцінки швидко підвищаться. До того ж, при правильному підході ви не забудете всю інформацію після закінчення курсу та зможете використовувати отриманні знання за основу для майбутнього навчання та кар’єри.

Ось декілька порад, як досягти правильних результатів.

Не відвідуйте лекції, якщо це не обов’язково

Багато професорів вимагають обов’язкового відвідування своїх лекцій. Але це не дуже ефективне проведення часу. Ви не можете контролювати темп заняття. Професор сам обирає, з якою швидкістю передавати вам знання. Чи не виникало у вас бажання пришвидшити темп лекції? Додайте ще до цього час, витрачений на дорогу.

По закінченню заняття у вас на руках будуть ваші конспекти. Але ви нічому не навчитесь. Якщо ви будете відвідувати лише лекції та більше нічого не робити, чи отримаєте ви «відмінно»? Чи будете ви пам’ятати всю інформацію через рік після екзамену? 99 відсотків студентів скажуть «ні».


Якщо у вас є можливість попросити конспекти в одногрупників або якщо професор публікує в мережу записи лекцій та свої презентації, розгляньте можливість не ходити на заняття, якщо це є не обов’язковим.

По можливості читайте матеріал лише раз

Перечитування конспектів та книг декілька разів – одна з найстандартніших практик навчання. Студенти також люблять виділяти маркером абзаци та продивлятися їх по декілька разів. Ми переконали себе у тому, що перечитування інформації спонукає до запам’ятовування. Але хоча читання дійсно допомагає навчанню, його переваги не настільки великі. Перечитування – не найкорисніша стратегія навчання. Те ж стосується і виділення тексту.

Що ж робити замість цього? По-перше, замініть перечитування інтервальним повторенням. По-друге, ознайомтесь з іншими матеріалами: книгами, науковими статтями та відеолекціями інших професорів. Розвивайте знання, вивчаючи різноманітні точки зору. Ваш професор та підручник – не єдині джерела інформації по предмету, який вас цікавить.

Аби запам’ятати матеріал, використовуйте інтервальне повторення та картки

Інтервальне повторення – техніка утримання в пам’яті, що полягає в повторенні навчального матеріалу по певних, постійно збільшуваних інтервалах. В ідеалі воно працює краще за все, коли ви читаєте питання та намагаєтесь знайти відповідь на питання у своїй голові без зайвої допомоги. Питання відкритого типу складніше простих тестів або питань з відповідями «так чи ні», котрі засновані не на знанні матеріалу, а скоріш за все на удачу. Проте, вони дуже корисні, якщо ви серйозно налаштовані на ефективне навчання.

Ми дуже часто не розуміємо, коли ми чогось не знаємо. Ми дуримо себе та віримо в те, що нам завжди все відомо. Таким чином, інтервальне повторення надає нам якісний зворотний зв’язок та не дозволяє обводити себе кругом пальця та думати, що ми добре знайомі з якоюсь темою.

Під час читання створюйте картки з питаннями та відповідями для всіх основних концепцій, які ви хочете запам’ятати, та повторюйте їх з різними інтервалами. Одна з переваг таких карток полягає в тому, що коли ви перевертаєте їх іншою стороною, ви бачите правильну відповідь та зіштовхуєтесь з реальністю. Ще один плюс полягає в тому що ми можемо перевіряти себе в будь-який час, незалежно від інших. Такі картки повинні тестувати лише один факт чи концепцію.

Протилежністю до інтервального повторення являється зубріння. Багато хто вважає такий спосіб ефективною стратегією: відкласти підготовку на останні дні перед екзаменом, аби точно пам’ятати те, що вам потрібно.

Так, дійсно, під час контрольної роботи ви, скоріш за все, будете пам’ятати все, але цей метод не працює в довгостроковій перспективі. Якщо ваша єдина ціль – отримати «відмінно» та все забути, можете застосувати цю стратегію, але чи не нашкодите ви собі потім? З іншої сторони, інтервали дозволяють засвоїти матеріал на відмінно.

Техніка інтервального повторення має декілька переваг. По-перше, вона ефективна. Ви можете навчатися по великій колекції карток та прекрасно засвоювати матеріал. По-друге, вона отримує вигоду з «Кривої забування». Цей принцип знайшов німецький психолог Герман Еббінгауз в 1880-х внаслідок експериментального вивчення пам’яті. У рамках свого дослідження він завчав випадкові склади, що складалися з двох приголосних та однієї голосної між ними та не пов’язаних якимось сенсом між собою. Внаслідок чого, він прийшов до висновку, що забудькуватість це природна ознака людської пам’яті.

Було доказано, що використовуючи тактику інтервального повторення, ви можете скорочувати тенденцією забування та навчитись згадувати концепції та факти через довгий проміжок часу. Також було підтверджено, що найбільш ефективна вона тоді, коли ви намагаєтесь згадати факт, який ви вже майже забули. Можна відноситись до цього заняття як до заняття спортом. Чим складніші вправи, тим кращий буде результат.

Інші стратегії навчання

Чергування, варіація, рефлексія, генерація та розробка – також дуже ефективні техніки навчання.

Чергування

Суть чергування полягає у частій зміні предметів під час сесій навчання. Кожного разу, коли ми намагаємось засвоїти якусь інформацію, нам потрібно пов’язати її з вже знаннями, що вже існують. Все, про що нам відомо, якимось чином пов’язано з тим, що ми зберігаємо у пам’яті. Наприклад, коли ви подумаєте про піцу, ви, скоріш за все, згадаєте її запах або вечір, коли ви замовили її додому та весело провели час з друзями.

Наша пам’ять влаштована на інфраструктурі подібних асоціацій. Змінюючи предмети, ви налаштовуєте більше асоціацій та шляхів між різними концепціями та фактами та таким чином краще їх запам’ятовуєте.

У нашому мозку завжди є місце для нової інформації. Проблема забування пов’язана скоріш за все з добуванням інформації з вашого мозку, а не обмеженим об’ємом пам’яті.

Варіація

Суть варіації полягає у зміні практик та завдань, над якими ви працюєте у процесі навчання якогось предмету. Наприклад, вивчаючи геометрію, краще за все вирішувати завдання на площині, прямий і в просторі, а не фокусуватися 100% часу на одній темі.

Рефлексія

Ця тактика дуже часто застосовується в медицині – наприклад, під час аналізу смертельних випадків у лікарнях, коли лікарі розмірковують над тим, що ж не так пішло під час проведення операції або ж це був невірний процес лікування.

Аналізуючи всі питання, лікарі ефективніше навчаються на своїх помилках. Рефлексія – фантастичний інструмент для перетворення своїх знань на мудрість.

Генерація

Суть генерації полягає у спробі відповісти на питання до ознайомлення з темою.

Уявіть собі, що ви вже знаєте про те, як визначити площу квадрата, але поки що ви не вивчали формули для визначення об’єму куба або іншої 3D-фігури. Якщо ваш викладач попросить вас зробити останнє, ви можете спробувати застосувати генерацію для пошуку відповіді. Навіть якщо ви помиляєтесь, сама спроба зробити висновок на основі вже чинних знань створить ментальну інфраструктуру, на основі якої ви зможете побудувати ментальну модель знань, яким вас збирається навчити ваш викладач.

Уточнення

Уточнення – це спосіб висловити інформацію, яку ви щойно дізналися своїми словами та поєднати її зі знаннями, якими ви вже володіли до цього часу, аби створити багаті ментальні моделі.

Простіше кажучи, якщо ви не знаєте, як пояснити маленькій дитині ту чи іншу тему простими словами, ви самі її не надто розумієте.

Висновки

Навички управління часом просто необхідні для того, аби бути ефективнішим в навчанні в університеті. Ви маєте надто мало часу, який ви можете використати для ефективного навчання чомусь новому.

Розгляньте варіант з пропущенням лекцій, якщо їх регулярне відвідування необов’язкове. В цей час варто переглядати відеозаписи занять або перечитувати конспекти.

Не перечитуйте законспектований матеріал по декілька разів. Під час читання робіть паузу та створюйте картки інтервального повторення для всіх основних тез та фактів з ваших конспектів, які ви хочете запам’ятати. Не варто створювати картку інтервального повторення якщо ви не зрозуміли теми.

Використовуючи ці стратегії, ви не лише складете екзамен на «відмінно», але й надовго запам’ятаєте інформацію, яку отримали під час навчального курсу та станете креативною особистістю.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Джерело: Medium

Читайте также:

Як може зміниться навчання? Масштабний експеримент Китаю в сфері освіти

Чи є перфекціонізм ворогом нашої ефективності?

15 книг по копірайтингу завдяки яким ви станете писати цікавіше та ефективніше

Додатки-планери: які вони є та як їх правильно використовувати?