Останній, хто був на Місяці — пам’яті Юджина Сернана

Колишній астронавт Джин Сернан, останній з усього лише десятка людей, котрі крокували поверхею супутника Землі, помер 16 січня 2017-го у віці 82 років, у колі своєї родини. «Навіть у свої 82-а він був охоплений прагненням побачити продовження того, як люди опановуватимуть космічний простір, і закликав молодь та керівництво США робити все, аби він не став останнім представником людства, котрий побував на Місяці,» — йдеться в офіційній посмертній заяві, оприлюдненій його родиною. Ким же був Юджин Сернан і чому ми згадуємо його сьогодні?

Місія «Аполлон 17»

Сернан був командиром місії NASA «Apollo 17» і ступив на Місяць у грудні 1972 року під час свого третього польоту у космос, ставши останнім, хто крокував супутником Землі 14 грудня того ж року. На поверхні він накреслив ініціали своєї дитини перед тим, як повернутися до космічного модуля — і це було останнє на сьогоднішній день, що людство залишило на Місяці.

Цей момент згодом у спогадах 2007 року Сернан назве одним із найясравіших моментів свого життя, який він би хотів зупинити навічно і залишити собі, проте, на жаль, цього зробити ніхто не може. У виступі перед Конгресом США у 2011 році він висловлював щире сподівання, що він та Ніл Армстронг, який помер 2012-го, не стануть останніми, хто побував на Місяці; що американці ще повернуться до цього супутника, що космічну програму буде продовжено.

11 грудня 1972 року Сернан приземлив «Челенджер» у долину Taurus-Littrow разом із Гаррісоном «Джеком» Смітом. Першим його враженням, за його словами, була абсолютна тиша після приземлення. Не було ні вібрації, ні шуму, ні жодного шурхотіння — астронавти також замовкли від несподіванки. Їх буквально спіткало розуміння, що вони опинилися у світі, дуже відмінному від звичного — і вперше побачили те, що мало побачити усе людство.

В рамках місії Сернан та Шмідт провели 3 дні на поверхні Місяця, збираючи зразки ґрунту. Знаючи, що шансу на повернення знову на Місяць швидше за все більше не випаде, Сернан, за його словами, хотів би не спати взагалі ці 75 годин, аби насолодитис незвичайним видовищем — спогляданням не лише Місяця, але й Землі, що її було видно з такої відстані, нібито близкої і одночасно далекої.

Місія завершилась, і коли поверталися, Сернан написав літери «TDC» — це були ініціали його дочки, котрій тоді було лише 9 років — на місячному ґрунті. Пізніше астронавт казав, що таким чином намагався залишити загадку для наступних поколінь: «Вони прилетять сюди колись і будуть намагатися розгадати, що ж таке залишила у цьому написі їм космічна цивілізація, котра тут побувала у ХХ столітті».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

До того, як стати астронавтом

Юджин Сернан народився 1934 року у Чикаго та закінчив університет в Індіані у 1956 році за фахом інженера-електрика. Згодом служив пілотом у ВМС, здобув магістратуру за фахом інженера-аеронавта, а 1963 року був у жовтні відібраний у програму NASA, ставши астронавтом в числі ще 14 претендентів.

У 1966 році він пілотував Gemini 9 — корабель, який упродовж трьох днів випробовував нові технології із стикування. Він став другим американцем, котрий вийшов у відкритий космос на орбіті, провівши за межами корабля понад 2 години.

«Подорож до пекла»

Ту свою місію Сернан назвав «космічною прогулянкою до пекла», бо за спогадами істориків космосу та його біографів, у астронавта закінчилися запаси води, обладнанн не працювало як слід, і тому костюм перегрівався, а візор у шоломі постійно вкривався зсередини росою, тому Сернан практично нічого не бачив, і ледве зміг повернутися до космічного корабля.

Він настільки пітнів під час усіх операцій на орбіті, що втратив понад 10 кілограмів ваги за один політ — та місія стала важливим уроком для інженерів та розробників костюмів для астронавтів. Наступний політ Сернан здійснив на Apollo 10 у травні 1969 року. І ця місія також не обійшлася без проблем: збої у навігаційному обладнанні ледь не призвели до падіння місячного модуля при приземленні на поверхню супутника Землі.

У 1973 році Сернан став особливим помічником для програмного менеджера у програмі «Аполлон» у Г’юстоні, брав участь у плануванні спільної місії «Аполлон-Союз» та представником групи перемовин із СРСР у роботі над тестовим спільним проектом.

Життя після космодромів

Із NASA Сернан звільнився за 3 роки, працював у г’юстонській енергетичній компанії Coral Petroleum, у 1981 році започаткував власну аерокосмічну консалтингову фірму, а потім очолив компанію, котра співпрацювала із NASA при створенні інженерних проектів, також був серед аналітиків телетрансляцій під час запуску космічних «човників» у 1980-х. Документальна стрічка про нього — The Last Man on the Moon — вийшла на екрани у 2016 році.

Загалом Сернан провів 566 годин та 15 хвилин у відкритому космосі, і понад 73 години — на поверхні Місяця.

Джерело: AP

Читайте также:

П’ять книг про Місяць, які варто прочитати

NASA відкриває МКС для комерційного бізнесу. Скільки буде коштувати політ в космос?

Космічні перегони Кремнієвої долини

Концепт колоній для життя людей на орбіті Землі від Джефа Безоса