Цей стартап нещодавно став ідеальною історією успіху для медіа: в New York Times вийшла стаття присвячена тому, як Департамент поліції Сіетла використав соцмережу для сусідів під назвою Nextdoor для пошуку вкраденої фотокамери, яку змогли відшукати офіцери поліції і повернути власнику завдяки Nextdoor та списку втрачених речей на Craigslist. Кажуть, поліцейський відділок отримав на знак подяки розкішний торт від щасливого власника віднайденого гаджета. Втім, не лише успіхи траплялися на шляху розвитку Nextdoor.
Проект стартував 2011 року, і його метою було створення безпечного довкілля для людей, які мешкають поруч в одному районі міста — користувачі стартапу могли отримувати рекламу, сповіщення про події, застереження про злочини, крадіжки чи сплески кримінальної активності у своєму районі. Потенціал ідеї був значним: окрім оперативного реагування та повного занурення у активне спілкування із сусідами, а також дають змогу і самим мешканцям, і охоронним агенціям та поліції знати більше про рівень злочинності, небезпеки та загрози в конкретному районі.
Але перспективи Nextdoor опинилися під загрозою, коли з’ясувалося, що Департамент поліції Сіетла ймовірно використовував дані мережі для упередженого ставлення до мешканців одних районів на користь інших, а офіцери застосовували надмірну силу стосовно мешканців певних районів та кварталів, посилаючись на те, що саме тут живе найбільше потенційних злочинців.
Аби уникнути звинувачень у непрозорості, департамент почав освоювати Facebook, Twitter і навіть Tumblr для того, аби активно просувати інформацію про злочини, надзвичайні події та дії поліцейських. Основним інструментом спілкування став для департаменту сервіс мікроблогів Twitter. Але Nextdoor є більш приватною та децентралізованою платформою для комунікації на відміну від Facebook чи Twitter, і тому коли Nextdoor вирішив провести перемовини із поліцією Сіетла у 2014 році, коли департамент почав розглядати нові способи взаємодії із мешканцями свого міста. Поліцейські дочекалися, поки чисельність резидентів міста в цій соціальній мережі досягла близько 20 тис осіб — і тоді вирішили взаємодіяти із громадянами на цьому майданчику.
Публічні акаунти на кшталт облікового запису Департаменту поліції Сіетла працюють трохи інакше, аніж звичайні облікові записи користувачів Nextdoor. Працівники служб чи компаній можуть публікувати контент на сторінках спільнот, відповідати на пости та взаємодіяти із окремими особами— але при цьому не можуть читати приватне листування інших користувачів чи бачити решту листування в мережі. Поліція Сіетла є одніє із 1400 організацій та установ, котрі користуються Nextdoor.
Департамент усіляко заохочував офіцерів до ведення сторінок окремих районів, відстежувати новини про спалахи кримінальної активності і загалом частіше спілкуватися із мешканцями міста в цій соцмережі для того, аби розуміти, які квартали чи райони міста потребують збільшеної уваги до себе з точки зору безпеки та застосування сили офіцерами, зібльшення чисельності патрулів тощо.
Все йшло добре, але «медовий місяць» між поліцією Сіетла та Nextdoor перейшов у кризу. Спочатку керівництво поліції Сіетла хотіло провести публічну сесію із користувачами та відповідати на їхні запитання — але за порушення правил сервісу акаунт журналістки, яка про це повідомила, було деактивовано начебто через публічне розголошення питань, які користувачі ставили керівникові поліції. Після оприлюднення інциденту щодо акаунту журналістки Еріки Барнетт (Erica Barnett) мер Сіетла також підтвердив про свого роду «параноїдальну істерію», котра панує на окремих форумах всередині цієї соцмережі — у цьому він переконався під час сесії запитань та відповідей із керівництвом міста. Причому основними «розпалювачами» паніки стали мешканці заможніших районів, які не мають такого вже й високого рівня злочинності, на відміну від районів, де мешкає більше людей не з білим кольором шкіри. Расові упередження та градус паніки, які мали би зменшитися із використанням таких сервісів як Nextdoor, навпаки почали зростати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Втім, подібна ситуація не є виключно проблемою Nextdoor: чимало приватних форумів поступово скочуються до маргіналізації та елітарного підходу (коли одні соціальні та етнічні групи виключаються з кола «пристойних громадян» на користь інших). Так сталося у Окленді, де білі мешканці почали все частіше постити попередження про ймовірних злочинців, зазнаючи прикмети людей, які насправді не були ніякими правопорушниками — але були афро-американцями. Випадки расового профайлінгу почали траплятися і серед користувачів із елітного району Джорджтауна у окрузі Колумбія — фото та інформацію про «підозрілих суб’єктів» поширювали у закритому обговорюванні в соцмережі GroupMe. До того, як подібні речі почали траплятися у нових соцмережах, подібні випадки були непоодинокими у Facebook чи електронних розсилках для сусідів; а до епохи соцмереж — у простому спілкуванні сусідів із поліцією чи знайомими.
Співзасновник та СЕО Nextdoor Нірав Толя (Nirav Tolia) випустив заяву, згідно із якою подібні випадки дискримінації та профайлінгу «суперечать місії проекту, і ми продовжимо вдосконалювати продукт таким чином, щоби учасники Nextdoor використовували сервіс конструктивним чином». У поліції речники та керівництво твердять, що профайлінг від окремих користувачів Nextdoor ніяким чином не впливає на рішення поліції про ті чи інші арешти, обшуки чи активність патрулів — мовляв, поліція Сіетла розглядає цей майданчик лише як одну із комунікаційних платформ, але Nextdoor не відіграє вирішальної ролі у тому, чи розглядати окремий район або квартал в якості криміногенного. У компанії твердять, що напевно в найближчому майбутньому не будуть запускати спільні проекти із меріями інших міст — перша спроба із Сіетлом показала низку недоліків такої співпраці, і очевидно, що платформа не була пристосована для такої комунікації, твердить засновник сервісу.
Тим часом стосовно профайлінгу та мікроменеджменту злочинів з боку поліцейських на основі даних із «сусідської соцмережі» проводиться службове розслідування та перевірка — дані його очікуються у повному обсязі не раніше січня наступного року. Керівник Департаменту поліції Сіетла поки розмірковує, який майданчик освоювати наступним — зараз триває робота із Instagram, невиключено, що додадуть ще й інші соцмережі.
Джерело: The Atlantic