Silicon Drinkabout Kyiv: хроніка відвідування та інтерв’ю

Зазвичай журналісти цілеспрямовано відвідують певні заходи для того, щоб зробити матеріал. У випадку із Silicon Drinkabout Kyiv (далі в тексті – SDK) все було навпаки: я потрапила на декілька івентів, надихнулась атмосферою і згодом вирішила написати статтю, а також поговорила з однією з засновниць цих нетворкінг-зустрічей – Лідією Терпель.

Як можна лаконічно схарактеризувати зустріч у рамках Silicon Drinkabout? Це завжди жваво, динамічно і на диво затишно (відчуваю, як інтроверти скептично піднімуть брови). Навіть якщо ви боязко та невпевнено заходите до бару або кафе, в якому відбувається чергова зустріч, ви не відчуваєте бажання негайно втекти чи заховатися до найвіддаленішого куту у приміщенні. Кожен відвідувач може приєднатися до будь-якої групи людей або окремого гостя, обговорити новини та потренуватися у мистецтві світських бесід. Якщо ви втомилися під кінець робочого тижня або ж не маєте гострої потреби у спілкуванні – ніякого пресингу. Замовте собі алкогольний чи безалкогольний напій та насолоджуйтесь звуком та візуальним зображенням в якості фону.

Збираючись вперше прийти на SDK, я уявляла собі щось схоже на студентські або профільні події, де людина, яка не працює безпосередньо у сфері IT, швидко починає нудьгувати, адже не розуміє професійних жартів, термінологію та усю внутрішню кухню загалом. Але мене очікувало приємне здивування: учасники зустрічі були доволі «різношерстими» у самому позитивному сенсі цього слову – від розробників до продакт-менеджерів, від інвесторів до дизайнерів тощо. Через це не було навіть тонкого натяку на «галузеву дискримінацію».

Однак Silicon Drinkabout – це насамперед нетворкінг, тому передбачає поєднання корисного з приємним. Під час івенту ви маєте нагоду як мінімум познайомитися із цікавими людьми, що працюють у вашій сфері і як максимум знайти роботу. Так, це цілком реально, адже особисто я отримала дві чудових пропозиції – разову та full-time – лише після декількох нерегулярних відвідувань. Можна зухвало ставитись до нетворкінгу як такого, але заперечувати важливість контактів та зв’язків у кар’єрі – велика помилка. Звичайно, суспільна думка має 2 крайнощі:

Нетворкінг – один з головних аспектів роботи

Нетворкінг – несуттєва складова корпоративної культури

Казати, що істина – десь посередині, страшніше за кліше, тому залишається повірити на слово: нетворкінг має значення незалежно від сфери діяльності, досвіду роботи та ступеню товариськості. І зустрічі SDK – чудова можливість, у цьому переконатися.

А тепер перейдемо до найцікавішої частини – розмови з Лідією Терпель.

– Silicon Drinkabout – глобальне ком’юніті, івенти якого відбуваються в різних місцях по всьому світу. Як ця традиція започаткувалася у Києві?

Якось Віка Журбас вирішила організувати закриту вечірку на честь приїзду до Києва свого друга Ігоря Овчаренко. Віка запросила знайомих і друзів, серед яких була і я. Цікаво, що отримавши запрошення у Facebook, одразу ж вирішила, що не піду. Що це за подія така дивна, присвячена якомусь Ігореві? :)) Але на той п’ятничний вечір в мене не було особливих планів, тому я спонтанно взяла таксі й поїхала на вечірку, де не знала нікого, окрім Віки. Зібралось людей 12,  компанія виявилась цікавою, тому ми ніяк не могли розійтись. Переходили з бару до бару і тусили десь до 2 години ночі.

Тоді ми з Ігорем побачили, що у нас дуже подібний нетворк – близько 500 спільних друзів на Facebook. Така кількість спільних контактів з колегами не викликає подиву, але якщо мова йде про абсолютно незнайому людину – погодьтесь, дивно. Плюс, у нас було багато точок перетину. Ігор на той час багато подорожував по роботі, працював в SeedStars і знав все про стартаперське ком’юніті. У мене на той час вже був свій бізнес – Skyworker. Мені було цікаво розпитати про іноземне стартап ком’юніті, Ігор хотів більше дізнатись, чим може бути корисний Skyworker. Ми почали призначати зустрічі, але ніяк не могли перетнутись. Знову наближалась п’ятниця. У мене в планах була вечірка після одного з івентів Skyworker. В Ігора теж були якісь плани. Ми вирішили об’єднати все в одному місці. Вийшло так, що я привела велику частину своїх людей, Ігор – своїх. Віка також покликала певну частину людей.

Того ж вечора Ігор завів мову про глобальну ініціативу Silicon Drinkabout. Розказав, що він відвідував їхні івенти та запропонував зробити щось схоже у Києві. І ми втрьох взялись до справи.

Спершу кожен з нас запрошував на SDK друзів. Через декілька місяців ми перестали турбуватись про те, що всіх потрібно запрошувати на наступну п’ятницю, люди почали запрошувати один одного. Таким чином, наша ініціатива стала яскравим прикладом вірального проекту.

Потім постала інша проблема – на SDK почали приходити з компаній, зовсім далеких від ІТ. Наприклад, з’явились люди, що продавали страховки 🙂 Спочатку ми дуже переживали через це, навіть ставили питання, як можна обмежити вхід. Проте все вирішилось саме собою. Ми постійно робили акцент, для кого цей івент – у різних публікаціях чи на самих івентах. Кількість далеких від ІТ людей суттєво зменшилася. До того ж, ми бачили класні приклади того, як до нас приходили люди, що зовсім не мали відношення до ІТ, але мали велике бажання інтегрувати свою діяльність з новими ІТ-інструментами. А потім засновували технологічні стартапи на перетині з тією сферою, де працювали перед цим.

Головне для людини, яка приходить на SDK – горіти бажанням бути дотичною до сфери ІТ і мати певні цікаві ідеї. Тоді вона буде цікава іншим учасникам вечірки, з якими буде знайомитись.

– Розкажіть про свою команду-першопрохідців?

Всі ми зайняті люди та не є 100% сфокусованими на SDK. Через кілька місяців після старту ми зрозуміли, що потрібно розширити склад ко-організаторів. Орієнтувались на тих, хто може привести нових людей з близьких до ІТ сфер, не проти витрачати особистий час на нашу неприбуткову ініціативу і є справжніми євангелістами SDK. Так у команді з’явилась Регіна Оверчік, Дмитро Шусть, Мхитар Мхоян та Дмитро Кухарев.

– Щодо внутрішньої кухні: як саме відбувається організація івентів? З якими закладами ви співпрацюєте, як обираєте локації?

На початку було важко домовлятись із закладами. Найнятим менеджерам здебільшого байдуже, що ти приведеш кілька сотень людей до них у бар. У відповідь ми чули щось на кшталт «Ми не витримаємо такого навантаження, бо в нас мало барменів» (а найняти додаткову людину заради більшого прибутку?) або «Платіть і ми закриємо під вас увесь бар». Люди часто відмовлялись розуміти, що в нас неприбуткова ініціатива і не бачили ніякої цінності для свого закладу.

Сьогодні, звичайно, вже легше. Деякі бари є навіть нашими постійними партнерами, з їхніми керівниками легко спілкуватись, вони знають, що потрібно підготувати, коли SDK прийде у гості:) Практика показала, що краще знайомитись із власниками закладів чи дуже проактивними керівниками й домовлятись на пряму з ними.

Ми відстежуємо бари на постійній основі. Один з критеріїв – місткість. У мене вже виробилася певна звичка. Якщо я бачу цікаве місце, обов’язково зайду. Якщо дуже поспішаю, швиденько забіжу і скажу «Я просто подивитися, чи поміститься сюди 250 людей!» У відповідь бачу круглі очі менеджерів 🙂

Ще один важливий принцип: заклади без пафосу. В нашому ком’юніті можуть бути дуже успішні в професії чи бізнесі люди, які спілкуються та одягаються доволі просто.

Був випадок, коли в одному барі фейс-контроль не впустив двох наших гостей, «адже вони були вдягнені просто і не здавались людьми з відповідними можливостями». Я вказала менеджеру на хлопця у простих джинсах: «Бачите цього хлопця, одягненого «просто». Він засновник компанії, у яку нещодавно інвестували $4 млн». Досі цікаво, чи ті 2 людини, яких не впустили,  приходили на SDK ще, чи розчарувались і більше ніколи не завітали до нас.

Також організовували виїзний SDK в Одесу. Ми займались всім, від організації транспорту до оренди житла. На це пішло дуже багато операційних і часових витрат, тому це було доволі важко. Проте поїздка в Одесу була веселою і приємною, а також сформувала наявний кістяк друзів. У планах є і інші виїзні зустрічі, хоча б раз на рік. Проте треба визначити, хто може займатись операційною роботою і мати, наприклад, якийсь відсоток за організацію. Або ж зрозуміти, як спростити організаційний процес. Якщо хтось захоче взяти на себе цей шматок роботи – будемо раді поспілкуватись)

Дуже круті SDK, організовані на підтримку конференцій: вони збирають нові обличчя і дають можливість поспілкуватись з людьми з міжнародного ком’юніті. У 2018 такою стала вечірка після Lviv IT Arena. Майже всі спікери та учасники прийшли на SDK як афтепаті. Це була справжня міжнародна IT-тусовка! На тій зустрічі ми з командою Skyworker набрались роботи та корисних зв’язків на кілька місяців вперед. Я переконана, так було з усіма гостями. На афтепаті учасники конференції переходили на більш неформальне дружнє спілкування, що було лише на користь налагодженню зв’язків.

– У грудні 2018 ви відмічали 100-ий івент. Поділіться своїми враженнями та досягненнями за цей період?

Я дуже рідко зустрічаю людей, які не знають, що таке SDK. Ми відрізняємось від лондонських вечірок, вони все ж таки сфокусовані на стараперах. Ми, у свою чергу, зробили ширший фокус – на людей з ІТ загалом, тому збираємо більшу кількість гостей. З кордоном SDK триває кілька годин. У нас вечірка закінчувалась і о 6 ранку. Успішні зустрічі закінчуються на третьому барі 🙂

Якщо колись я б спитала, чи може щоп’ятниці збиратись така тусовка, мені б сказали, що це швидко себе переживе. Не пережило. Так, я відчуваю що з часом нам потрібно додавати щось нове, прагнути до взаємодій з міжнародним ком’юніті. Тому 2019 оголошено роком підтримки конференцій, адже ми бачимо в цьому великий потенціал.

– Під час щотижневих івентів ви спілкуєтесь з багатьма різними людьми. Чи існують якісь негласні правила нетворкінгу? Дайте пораду людині, яка вперше збирається відвідати Silicon Drinkabout?

Можливостями SDK потрібно користуватись. За тиждень в мене назбирується певна кількість людей, які хотіли б про щось зі мною поговорити. Але проведення ділових зустрічей завжди потребує часу. Для того, щоб не відмовляти людям я всім пропоную приходити на SDK.

Дивіться на вечірку, як на площадку. Ви спростите життя собі й покращите його іншим людям. Вони поспілкуються з вами, а потім відкриють для себе ще 100+ варіантів, з ким поспілкуватись чи проконсультуватись з приводу свого питання

SDK – це ваша можливість офлайнового кастдеву. За один вечір ви можете поговорити з потенційною клієнтурою, запітчити свою бізнес-ідею чи себе як професіонала, отримати фідбек. Не можу передати скільки разів на SDK я пояснювала людям, що таке Skyworker. Я чітко бачила, коли розказую не цікаво, а які моменти людей реально чіпляють.

Не соромтесь розказувати про себе. Якщо ви зустріли людину, з якою ви дуже далекі професійно, моя порада – запитайте яким спортом займається ваш співбесідник. Додайтесь один до одного на Facebook і подивіться, хто у вас в спільних друзях. Чудова зачіпка для розмови.

Ви маєте можливість написати на сторінці нашого івенту пост про себе і закликати людей познайомитись на вечірці. Щось по типу: «Мене звати так-то, займаюсь тим і цим, буде цікаво познайомитись з такими-то людьми». На вечірці люди будуть підходити до вас самі, оскільки згадають ваше фото і пост 🙂

Якщо ви прийшли один раз, і вам з якихось причин було тісно, жарко чи не знайшли цікавого співрозмовника. Приходьте ще 🙂 SDK це не копірка – кожна вечірка різна. Для того щоб вловити всю суть і знайти дружнє коло, треба ходити з певною регулярністю.

Якщо ви приходите з друзями, не тримайтесь весь вечір окремо. Для чого? Відкривайтесь до інших людей, приєднайтесь до іншої компанії, познайомтесь між собою.

ВАРТО ЧИТАТИ:

Читайте также:

Улучшаем нетворкинг: 59 фраз, с которых можно начать разговор

Підсумки YEP! Demo Day #5: що створюють студентські стартапи

Марина Саприкіна, голова правління CSR Ukraine: «Розмови про професії без гендерних стереотипів є важливим елементом навчання»

Анна Зенькова, Talk to Ri: «Мы хотим создать систему обучения, которая станет частью образа жизни, и при этом будет эффективной»