«За місяць нас послухало близько 100 тис людей» — Андрій Чемес, «Радіо Сковорода»

Інтернет-радіо поширене в багатьох країнах світу, однак в українському просторі онлайн-станції досі більше виключення, ніж правило. Серед першопрохідців — львівське «Радіо Сковорода», яке вперше вийшло в ефір 4 місяці тому з імпровізованої студії у вітрині книгарні.

Зацікавленість та постійний приріст аудиторії слухачів призведуть до того, що цього року в Україні будуть створені одразу декілька нових інтернет-радіо, — впевнений Андрій Чемес, CEO проекту «Радіо Сковорода». Про це, а також про ситуацію з українським онлайном, формування музичного смаку та плани на майбутнє ми з ним і поговорили:

Андрій Чемес

Андрій Чемес

— Для початку розкажіть про команду, яка запустила «Радіо вільних людей». Як виникла ідея та назва?

Починалося все з того, що одного літнього дня Артем Галицький (наш музичний редактор) зробив чат для кількох хороших знайомих журналістів у Facebook. Це був я, Володимир Бєглов та Мар’яна Романяк. Домовилися зустрітися просто на каві. Почали ділитися ідеями і обговорювати, що б таке цікаве спільне ми могли б зробити. Думали, може, створимо якийсь інтернет-портал, перебирали різні ідеї в голові та зійшлися на тому, що вміємо найліпше – радіо. Адже, усі ми досить довго працювали у цій сфері. Я – на «Радіоман», «ФМ Галичина», радіо «Вголос», Бєглов – «Львівська хвиля», радіо «Весті», Артем – «РадіоМан» та «Мджой», Мар’яна працювала програмним директором на радіо, а зараз працює телеведучою.

Усі ми дійшли до висновку, що працювати на звичні FMки не надто цікаво, адже майже усі вони належать політичним силам або олігархам, які тим чи іншим чином обмежують волю в ефірі і вже за кілька тижнів створили тестовий онлайн-стрім без назви. «Сковорода» йшов до нас досить довго але його варто було почекати. Ми хотіли щоб назва відповідала філософії, була пов’язана і з новизною, і з історією, і обов’язково з чимось українським, що змогло б об’єднати усю країну. Це все про Григорія Савича.

Те, що відбувалося далі, це була абсолютно якась магія і казка: до нас почали приєднуватися хороші люди, професіонали своєї справи, допомагати, пропонувати ідеї і все закрутилося.

— Яку основну мету ставили собі? Чи брали приклад з конкуруючих проектів, з українського чи закордонного онлайн-простору?

«Радіо Сковорода» — це вільне радіо. Ми не маємо стаціонарної студії, не маємо чіткого розкладу та сітки мовлення, не маємо постійних ведучих і не маємо навіть своїх власних мікрофонів, усе позичили в знайомих. Те, що ми маємо, це бажання зламати стереотипи звичного і на, нашу думку, надто консервативного інформаційного простору у плані подачі інформації в Україні.

Ми робимо ефіри-концерти з величезної вітрини книгарні на площі Ринок (це, до речі, був наш перший ефір — презентація альбому Христини Соловій), ефіри просто з коридору торговельного центру чи дозволяємо собі давати в ефір дискусії про культуру просто зі сцени театру чи лекцію Юрія Андруховича з медіахабу в Києві. І зовсім не боїмося, що багато кому це може бути не цікаво і довго, думаємо про тих, кому насправді цікаво і швидко 🙂 а їх багато.

Я особисто слухав і слухаю багато британських радіостанцій, вони мене завжди надихають на якісь нові формати. Сказати, що з’явилось під враженням якоїсь конкретної станції — не можна. Це сукупність років аналізу і захоплення різними форматами та ведучими. У нас тренд один — дивувати і надихати.

На мою думку, конкуренції для онлайн-радіо в Україні, на жаль чи на щастя немає. Є швидше дружні онлайн-платформи, які разом намагаються створити спільний продукт під назвою «вільні ЗМІ». Ми усі знаємося, зустрічаємося, обмінюємося досвідом.

— Чи аналізували ринок онлайн-станцій та інтернет-реклами перед запуском?

Ринок онлайн-реклами аналізувати пробували, але так як справді успішних онлайн-радіо в Україні ще немає, то і аналізувати, по суті, не було звідки. Керувалися, швидше, вірою в те, що є багато інтернет-рекламодавців, які не мають сенсу рекламуватися на звичних FM. В дечому ця теорія зараз підтверджується. Онлайн-ринок в Україні малий, але розвивається дуже динамічно. Слухацька аудиторія точно вже дозріла і вона росте з кожним днем, відповідно пропозиція потрохи з’являється.

— Хто допомагав радіо запуститись? Зокрема, як вдалося організувати студію у вітрині?

Зараз це звучить кумедно, але ми купили б/в ноутбук, який стояв в мене вдома і передавав перший тестовий стрім, закрили якісь дрібні витрати, що стосувалися домену та серверів, позичили техніку у друзів і почали шукати інвестора, якого успішно не знайшли та у будь-якому випадку вирішили, що такі моменти нас не зупинять. Не зупинили 🙂

Оскільки грошей на оренду офісу у нас не було, ми вирішили що перші свої ефіри будемо вести із кафе чи магазинів. Перша наша локація була вітрина «Книгарні Є» біля площі Ринок. Перший ефір, як вже казав, була презентація альбому Христини Соловій. Це був момент, коли ми зрозуміли що на правильному шляху і вирішили закріпити за собою звання Першого україномовного МАНДРІВНОГО онлайн-радіо. Після цього нас почали запрошувати різноманітні заклади ставити нашу студію у себе, у декого ми залишались на тиждень, у декого на день… Зараз у нас черга по всій Україні, мабуть на місяців 6 вистачить.

Той самий ефір «за склом»

Той самий ефір «за склом» на площі Ринок

— За яким принципом обираєте музичний контент для ефірів?

Контент підбираємо відповідно до вподобань наших слухачів. Наша аудиторія — найвимогливіша в світі і це нас тішить. Переважно це молодь, від 18 до 35 років, яка працює в офісах, активна в соцмережах, подорожує, багато читає, має витончений музичний смак і взагалі багато цікавиться музичними новинками, має бажання до змін та вдосконалення, чи то стосується власної особи чи країни. Ще варто додати, що ця молодь не пробачає якихось загравань чи нечесності в ефірі, одразу реагує, пише коментарі про те, що не сподобалось і тримає нас в тонусі. Найдорожче, що у нас є, це наш слухач — як би банально це не звучало, але це правда. Він до нас максимально близько і навіть може зайти у прямий ефір, що не одноразово траплялося.

Музикою займається редактор Артем Галицький, який свого часу приклався до стилю музичного продукту на багатьох успішних станціях. Червоною лінією по ефіру йде «Бумбокс», ONUKA, Джамала та схожі виконавці. Це наш кістяк. Ви, напевно, ніколи не чули про «Океан Ельзи» в тріп-хоп версіях. А в нас вони грають. Багато співпрацюємо із ді-джеями і щобуднього вечора з 23:00 даємо людям годину альтернативи у вигляді міксів у стилі лаундж, драмнбейс, індірок чи діпхаус. Завдяки Артему маємо якісне музичне наповнення. Адже в нього талант шукати нову якісну музику, яка не завжди популярна.

Одне з наших завдань – не давати людям те, що вони хочуть чути, а розвивати їхній смак. Можливо, це така вища мета, але мені здається, що люди до кінця не знають, що їм може сподобатися.

— Ви плануєте продавати рекламний час в ефірі? Чи це будуть якісь інші варіанти монетизації?

Найреальніший шлях монетизації для нас — це партнерські проекти. На них найбільше сподіваємося. Крім цього, жоден молодий стартап не може обійтись без спонсорської допомоги хоча б для найнеобхіднішого, тому активно шукаємо в першу чергу ідейних спонсорів і такі вже є, за що їм дякуємо. Розглядаємо також гранти та продаж власного мерчендайзу. На сьогодні ми швидше волонтерський проект ніж комерційний. Але це свого роду челендж — зробити зі своєї «сродної праці», про яку писав Григорій Сковорода, ще й успішний бізнес-проект.

— Що було найважчим в процесі запуску та чому ви навчились?

Найважче було зрозуміти для чого це все і кому це має бути потрібно, крім нас. Як тільки ми почали отримувати перші відгуки, як побачили скільки людей прийшли на нашу презентацію, зрозуміли, що все ОК.

Ми навчилися бути відкритішими до свого слухача. Працюючи на ФМ, маєш більш загальну аудиторію, уявну і бажану. У нас це конкретні люди з обличчями та іменами.

— Якщо можна, поділіться першими підсумками діяльності «Радіо Сковорода»

Загалом за перший місяць роботи нас послухало близько 100 тис людей, майже кожного дня у нас по 3 інтерв’ю, хоча бувало і по 15. Практично кожного тижня — нова локація. Ну от, рахуйте 🙂 Нам здається цифри для медіа, якому 4 місяці — хороші. Але, звісно, ми хочемо краще, більше, якісніше.

— Як реагують зіркові гості на незвичайну студію?

Головна реакція — це те, що гості не очікують виходити в прямий ефір з вітрини магазину чи кафе, вулиці, театральної сцени чи коридору величезного торговельного центру. Для них це в дечому шок або фан.

Часто кажуть : «Якщо б мені сказали пару років тому, що я буду давати інтерв’ю у холі магазину і це все буде у прямому ефірі на весь світ… То я б посміявся».

Юрій Андрухович в гостях у «Сковороди»

Юрій Андрухович в гостях у «Сковороди»

— Хотілося би дізнатись плани на 2016-й…

2016 рік буде роком онлайн-радіо в Україні. Їх з’явиться багато і це добре! Ми ж плануємо далі триматися нашого вектору, що ми перше україномовне онлайн-радіо України, будемо ще більше мандрувати, ставити свої студії у багатьох містах і вже є плани та запрошення робити ефіри і з інших країн. Нам багато не потрібно: 2 невеличкі рюкзаки техніки на плечі і будь яка точка світу, де є інтернет — наша. Все у максимально прямому, відкритому і чесному ефірі.

Ми часто жартуємо, перефразовуючи афоризм Сковороди: «FM ловив нас, та не спіймав», тож, і в плані локацій, нам теж не сидиться на місці. А показники для нас не так важливі, як здатність надихати і дивувати. Треба не за рейтингами бігати, а світ змінювати.

— Чи будете рекламувати Radio SKOVORODA?

Якусь конкретну рекламну кампанію поки запускати не будемо. Вважаємо, що постійна колаборація із дружніми ЗМІ та ініціативами, нестандартні формати і особистості в ефірі — найкраща кампанія.

— Є якийсь «криптоніт» вашої команди — секрет натхнення та мотивації, котрий вам сприяв?

Потрібно відчувати, що ви є, бо вас не може не бути, та впевнено робити свою справу. Ту «сродну працю», про яку писав Сковорода.

Фото надані «Радіо Сковорода», автор — Ірина Середа 

Читайте также:

Чат-бот Bard приходить в Україну: основні доступні функції

9 стартапів представлять Україну на Web Summit 2023

Як видалити російський контент з пошукових систем та соціальних мереж

12 стартапів з України на CES 2023