Як змінилися технології за 10 років і що нас чекає в майбутньому

В кінці минулого року вийшло кілька прогнозів, як буде розвиватися ІТ до 2030 року. У цій статті наводимо ретроспективний погляд на минуле десятиліття, згадуємо що нам обіцяли на початку 2010, чи збулося це все та спробуємо спрогнозувати що нас чекає в майбутньому.

Зростання хмарних обчислень

Як починалося. 10 років тому хмарні технології перебували в зародковому стані. У вересні 2011-го Google відкрив доступ до платформи Google App Engine, пізніше перейменовану в Google Cloud Platform. У 2012 році Microsoft запустив PaaS-платформу. Через рік її можливості були розширені та почали включати IaaS-сервіси. В цьому ж році Amazon виділив AWS в окремий бізнес, а у 2015-му повідомив про вихід на операційний прибуток, який склав $265 млн.

Що зараз. У корпоративному сегменті в порядку речей мультихмарність — використання потужностей різних хмарних провайдерів одночасно. Приватні користувачі взагалі не замислюються, де знаходяться їхні дані: пошта, фотографії та інші додатки.

Що далі. Розподільча хмара. Цей тренд охоплює розподіл загальнодоступних хмарних сервісів по різних фізичних локалізаціях, при якому за експлуатацію, управління і розвиток послуг відповідає провайдер. До 2025 року більшість провайдерів стануть надавати кілька розподілених хмарних послуг.

Безсерверне обчислення. Serverless дозволяє розробникам зменшити витрати на інфраструктуру і тестувати код на хмарній платформі. Витрати будуть залежати від споживаних потужностей.

Зростання продуктивності мобільних додатків і підтримка мобільної комерції

Як починалося. Перші мобільні додатки були платними, якщо не відразу, то після тестового періоду. Потім у 2010 році Apple запропонувала програмне забезпечення з вбудованими покупками (IAP – In-App Purchases). Розробники почали випускати фріміум, щоб підвищити монетизацію. Після пробного періоду користувачі вирішували, чи купувати повну версію або користуватися додатком безплатно і далі. У 2018 році виявилося, що вбудована реклама може стати єдиним джерелом доходу творців. Спочатку на таку модель перейшли розробники ігор, а потім і творці неігрових додатків. Інша модель монетизації — підписка.

Що зараз. SuperApp. Купа додатків в телефоні — минуле століття. Перший SuperApp Gojek з’явився в Індонезії. У 2015 році в додатку було відразу чотири сервіси — мототаксі GoRide, доставка посилок GoSend, доставка їжі GoFood і доставка товарів Goshop. Зараз SuperApp є у багатьох компаній. Цікаво, що ідею SuperApp у 2010 році запропонував засновник компанії BlackBerry Міхаліс Лазарідіс. Спроба провалилася через фінансові помилки й втрати частки ринку смартфонів.

Що далі. Буде зростати кількість SuperApp, а конкуренція — загострюватися. Користувачі від цього тільки виграють.

Відео

Як починалося. Очікувалося зростання виробництва пристроїв з підтримкою відео: фотокамер та іншої користувальницької електроніки. Вважалося, що вже у 2013 році чверть інформації люди почнуть отримувати через відео.

Що зараз. Торік Youtube був другим за популярністю сайтом у світі, поступившись першим місцем Google. Самим викачуваним додатком виявився TikTok — 850 мільйонів завантажень.

Що далі. Якість відео буде поліпшуватися, а на зміну TikTok прийде інші мобільні відеоплатформи.

Соціальна аналітика і персоналізація контенту

Як починалося. «Поки клієнти знаходяться онлайн, вони дають знати, що їм подобається. Соціальна аналітика – ключова область для сегментації даних. Вона дає цінну інформацію про поведінку споживачів і їх захоплення», — розповідав у 2010 році Роб Еш, генеральний менеджер підрозділу бізнес-аналітики IBM.

Що зараз. Стало ясно, що завдяки персоналізації контенту користувач опиняється в інформаційному міхурі, а соціальна аналітика більш схожа на стеження. У 2021 році Apple випустила бета-версію iOS 14.5 з функцією заборони відстеження даних для персоналізації реклами.

Що далі. Інтернет поведінка (IoB) — нова концепція на основі IoT. Це технології для відстеження поведінки та управління даними, які на нього впливають. Розпізнавання обличчя, відстеження місця розташування та обробка великих даних.

Що так і не збулося. Повсюдна комп’ютеризація. Консалтингове агентство Gartner пророкувало третю хвилю комп’ютеризації, з пристроями повністю прозорими для користувачів. Традиційна клавіатура й екрани зникають, управління світлом і кліматом в приміщенні здійснюється за допомогою біометричних датчиків, а про паркування не варто навіть замислюватися — «розумний» автомобіль все зробить самостійно.

Електроавтомобілі

Як починалося. У 2003 році в Кремнієвій долині виник стартап Tesla. Випуск першого серійного автомобіля почався у 2008 році та до 2012-го було зібрано 2 600 штук. Наступна модель пішла у виробництво у 2012 році та випускається дотепер.

Що зараз. Торік Tesla відвантажила півмільйона машин, а всього було продано 3,1 млн штук електромобілів всіх марок. Це на 43% більше, ніж у 2019 році. Найбільший ринок — Китай — на ньому продається половина всіх електрокарів.

Що далі. Поступова відмова виробників від двигуна внутрішнього згоряння і перехід на електрику. До 2030 року кожна четверта машина буде працювати на електриці.

Розробка вакцини на основі матричної РНК

Як починалося. Матрична РНК (мРНК) — чистий генетичний матеріал вірусу, який створюється штучно. Перший виробник вакцини на основі РНК — компанія Moderna. Дані про вірус вводяться в програмне забезпечення, аналізуються, потім створюється мРНК. CEO компанії Стефан Бансель заявив, що розробка створена на основі програмного забезпечення, яке Tesla використовує для управління замовленнями.

Що зараз. Звичайна вакцина виготовляється з убитих чи ослаблених вірусів. Щоб створити її на основі мРНК, досить розшифрувати геном вірусу — і вакцину можна розробити та запустити у виробництво за кілька днів. 11 січня 2020 року китайські вчені оприлюднили генетичну послідовність SARS-CoV-2 (COVID-19). Через 48 годин у Moderna був готовий план розробки. Через 42 дні була випущена перша партія вакцини, а на початку березня компанія почала тестувати її на людях. Вже 8 грудня 2020 го в США застосування було схвалено. Для порівняння: після спалаху атипової пневмонії у 2002-2003 роках, знадобилося 20 місяців від розробки до тестування вакцини. Другу вакцину на основі мРНК розробила компанія Pfizer.

Що далі. Технологія відкриває революційні можливості в розробці ліків. Однак інші фармкомпанії не поспішають впроваджувати її у себе. Причина — побічні ефекти. Через них фармацевтичні гіганти поки не готові використовувати цю технологію.

Блокчейн — те що не змогли передбачити

Як починалося. У 2008 році Сатоши Накамото запропонував спосіб для підтвердження істинності всіх транзакцій без участі третьої сторони. У 2013 році 19-річний Віталік Бутерін вивчав інформатику в канадському Університеті Ватерлоо і писав статті для журналу «Bitcoin Magazine». Він зрозумів, що в ланцюжок блоків можна записувати інформацію про будь-які події. В кінці 2013 року він описав Ethereum в White Paper як криптовалюту і платформу зі спільною мовою сценаріїв для розробки додатків.

Що зараз. Для забезпечення відстеження та прозорості вакцин від коронавірусу IBM пропонує мережу розповсюдження на основі IBM Blockchain. Корпорація пропонує виробникам моніторинг побічних ефектів і підвищення ефективності управління відкликанням вакцин. Дистриб’юторам блокчейн допоможе отримати розширені можливості реагування на збої в ланцюжках постачання. Фармацевтам стане простіше оптимізувати управління запасами.

Що далі. Блокчейн буде розвиватися, усуваючи непотрібних і дорогих посередників.

Що обіцяють тепер?

Узагальнений досвід. Ці технології пов’язують досвід клієнтів, співробітників і користувачів. Такі інструменти необхідні через міграцію спілкування у віртуальне середовище. Прогнозується, що організації, що надають узагальнений досвід, обженуть конкурентів протягом трьох років.

Забезпечення конфіденційності. Конфіденційність даних стає все більш серйозною проблемою, до 2025 року половина великих підприємств буде впроваджувати обчислювальні системи, які забезпечують конфіденційність даних в ненадійних середовищах.

Вседоступність операційна модель ІТ. Аналітики вважають, що така модель ІТ позбавить користувачів необхідності вести справи в конкретному місці. Пандемія лише прискорила цю тенденцію. До кінця 2023 року 40% організацій будуть застосовувати нову модель для віртуальної та фізичної взаємодії з клієнтами та співробітниками.

Гіперавтоматізація. Компанії переходять від автоматизації окремих завдань до функціональної автоматизації декількох процесів і навіть до автоматизації на рівні бізнес-екосистеми.

Проєктування систем штучного інтелекту. Тільки 53% проєктів зі штучним інтелектом проходять шлях від прототипів до виробництва. Тому ще одним трендом стане забезпечення надійної структури, яка створить основу для проєктування, масштабування і переходу нових систем штучного інтелекту у виробництво.

Підсумки

Чинні технології розвивалися протягом 10 останніх років. З’явилися нові соціальні мережі та SuperApp, а телефон став ключем до всього. Нові технології викошують цілі професії. Стає менше касирів і кредитних аналітиків. На черзі — складські працівники, таксисти та водії вантажівок. А ось попит на ІТ-спеціалістів зростає. Поріг входження стабільно знижується і зараз 30% фахівців не мають технічного та ІТ-освіти. Це хороші новини для тих, хто хоче піти в ІТ, але погані – для тих, хто вже немолодий і не має освіти.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читайте также:

Перший цифровий співробітник Huawei

Рай серед пустелі: в США створять високотехнологічне місто мрії за $400 млрд

Tesla Bot — людиноподібний робот від Tesla

Як і для чого Ernst & Young почала застосовувати діпфейки співробітників