10 напрямків роботи над стартап-культурою в Україні від Дениса Гурського, «1991»

Денис Гурський — не лише ідеолог стартап-інкубатора «1991», але й людина, котра доклала рук до порталу відкритих даних data.gov.ua, закону про відкриті державні дані та створення юридичної бази для діяльності таких платформ, як ProZorro та E-data. Нещодавно він побував у США, де півтора місяці вивчав досвід державної підтримки бізнесу, вивчав особливості роботи стартап-акселераторів та спілкувався із представниками венчурного інвестиційного ринку. В розмові із журналістом «Економічної Правди» Гурський викоремлює декілька основних напрямків для подальшого реформування ринку стартапів в Україні.

Денис Гурський: «Ми захотіли зробити цю історію системною. Щоб ті проекти, які люди створюють на хакатоні, стали справою їхнього життя»

Денис Гурський: «Ми захотіли зробити історію системною. Щоб ті проекти, які люди створюють на хакатоні, стали справою їхнього життя»

Як покращити методологічну роботу із стартапами в країні

Відвідавши акселератори 500 Startups, Techstars, Гурський каже, що побачив, як вони працюють і який вигляд має інкубаційний цикл — ці знання ляжуть в основу оновленої програми «1991». Акцент у ній буде зроблено не на просту передачу знань, а на допомогу у вирощуванні продуктів чи сервісів до наступної стадії. Вже через продукт будемо оцінювати рівень початковий на момент старту інкубації — і потім будемо працювати над удосконаленням, твердить він. Також є плани на створення місцевих філіалів інкубатора разом із регіональними ініціативними групами. Зараз же усю екосистему для стартапів сконцентровано у Києві — для запуску проекту доводиться переїздити до столиці. «1991» у новому форматі планує побудувати таку систему, яка дозволить проводити інкубацію на рівні регіону.

Як зацікавити інвесторів

На думку Гурського, хоча раніше «1991» не ставив своєю метою швидкий заробіток на стартапах чи релокацію проектів у США для подальшого продажу, треба враховувати досвід та рекомендації інвесторів зі Штатів — Silicon Valley Bank, USAID, Morgan Stanley, Deutsche Bank і навіть самого Джорджа Сороса. Побудова екосистеми та розробка механізмів, котрі сприймаються інвесторами — перший крок на шляху до залучення грошей в український іноваційний сектор.

Які проблеми стримують притік інвесторів

Серед головних проблем Гурський називає труднощі у захистів інтелектуальної власності згідно із українським та міжнародним законодавством, відсутність податкових пільг та «замороження» вільних економічних зон всередині країни; відсутність реально працюючих програм із державної підтримки іноваційного підприємництва.

Досвід промислових регіонів, що занепали, наприклад, у США, може стати корисним і в Україні, вважає керівник «1991». Залучення держави та приватних інвесторів у рівній пропорції може стати основою для ревіталізації старих споруд, що залишилися від підприємств, і перетворення їх на майданчики для стартапів, офісів інкубаторів та акселераторів.

Як можна використати так звані «депресивні регіони»

На думку Гурського, для цього слід фокусуватися на стартапах, які здатні на основі невеликих команд створити іновації в цих регіонах, робочі місця та поповнити місцевий бюджет податками. Втім, для позитивних зрушень подтрібні податкові стимули для українських підприємців на кшталт тих, що їх вже мають компанії у США в аналогічних регіонах. Наприклад, американська державна програма передбачає звільнення від податків на 10 років за умов, що проект залишається працювати у регіоні. Іноваційні компанії на 3 роки звільняються від сплати податків на зарплатню для перших співробітників. Таким чином проекти залишаються на місці, а зарплатня та подальші відрахування стимулюють локальну економіку. Якщо врахувати процеси децентралізації в Україні, потрібно розробляти та запроваджувати аналогічні рішення.

Як запровадити державну підтримку стартапів

Зараз, твердить Денис Гурський, немає підтримки стартапів від держави; слово «стартап» не закріплене юридичним відповідником у законодавстві — чимало бізнесових та іноваційних реалій в Україні не мають законодавчих відповідників. Саме тому слід привести законодавство до тих форм, які будуть зрозумілі усім учасникам ринку. Зараз українські ІТ-фахівці талановиті та перспективні, але майже ніяк не впливають на економічний успіх країни, бо податки, які вони платять за продаж проектів чи за інвестиції зазвичай йдуть за кордон, там же реєструють і компанії. Держава має розробити сучасну законодавчу базу; а такі проекти, як інкубатор «1991», готові співпрацювати в цьому напрямку із представниками чиновницького апарату.

Як змінити стан венчурного ринку

Гурський зауважує, що у сфері венчурних інвестицій в Україні є інвестиційний «голод» на посівній стадії. Ангельскі гроші до $1 млн легше отримати, коли вже маєш базу у 100 тис клієнтів — але між стартом з нуля та базою у 100 тис користувачів проект потребує мікроінвестицій, а взяти їх немає де, бо такого фонду не існує. Створення такого фонду — справа учасників ринку, спільних зусиль різних гравців, але не за рахунок держави.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У кого просити кошти

Якщо в Україні немає готових інвесторів, то варто просити у Чехії та Польщі, вважає Гурський — там чимало seed-інвестицій, і вимоги до отримання незначних сум інвестування набагато ліберальніші. Саме тому зараз туди і намагаються мігрувати українські стартапи.

Як залишати команди та проекти в Україні

Наявність посівних інвестицій може стати вирішальним фактором, аби іноваційні підприємці залишалися в Україні. Крім того, проектам слід фокусуватися на агросекторі, енергетиці та Smart City — це дасть можливість створювати MVP-продукти в Україні і продавати пілотним клієнтам як в Україні, так і за її межами без необхідності вивозити проект за кордон.

На які країни слід орієнтуватися, розбудовуючи екосистему

Зараз в Україні ставлення до стартапів чомусь нагадує ставлення до ТОВ — це треба змінювати, використовуючи досвід різних країн, зокрема, Ізраїлю. Можна суттєво збільшити додану вартість, що її генерує ІТ-індустрія, конвертуючи аутсорсерів в іноваційних підприємців, упевнений Гурський. За його словами, таким шляхом вже йдуть у Індії. Можна також взяти за приклад програму із Франції, де для стартапів створено м’які умови для зростання: принцип єдиного вікна для реєстрації, підтримка депресивних регіонів, стартап-візи, лібералізація можливостей і умов для закордонних інвесторів. Гурський пропонує навіть залучати російські проекти, які захочуть переїхати за умови вищезгаданої лібералізації податкового та інвестиційного клімату.

Чи є законодавчі можливості для іновацій

Щоби втілити усі ці амбіційні прагнення в життя, Денис Гурський планує створити в українському парламенті групу, ка напрацює зміни до законодавства, щоби полегшити життя стартапм та інвесторам. До групи долучать авторів держпрограм для підтримки стартапів, котрі працюють за кордоном і вже мають досвід подібних напрацювань та їхньої реалізації. Потім список змін буде допрацьовано та узгоджено із юристами — вони і перетворять його на пакет законодавчих змін, які подаватимуть до парламенту на голосування.

Серед інших ініціатив — співпраця з вишами. Якщо студенти можуть створити стартап і отримати за це оцінку, виграють і викладачі, і університет, Крім того, будуть запропоновані програми для того, щоби частково кошти поверталися університетам, якщо стартапи їхніх студентів та випускників стали комерційно успішними. Спочатку таку програму запустять в одному приватному виші та в одному державному. Згодом методологію такої співпраці плануюють передати до Міністерства освіти і науки України. За словами Гурського, нинішній міністр Лілія Гриневич цю ініціативу підтримує, бо бачить його зв’язок із законодавчими ініціативами, що дозволять університетам самим запускати інкубатори та акселератори.

За матеріалами «Економічна Правда»

Читайте также:

В UNIT.City сподіваються за 6 років виростити 6 компаній-єдинорогів

5 простих кроків, щоб зробити штучний інтелект силою добра

В Україні з’явився перший стартап-акселератор, що працює по моделі Venture Builder

Крутий паркур від робота Atlas. Відео