8 причин, чому месенджер ICQ був такий популярний

26 червня назавжди закривається ICQ. Платформу для обміну повідомленнями, яку в країнах СНД переважно називали «аською», запустила 1996 року ізраїльська компанія Mirabilis, і як мінімум до середини нульових вона була панівним месенджером у світі.

В Україні та інших країнах СНД популярність ICQ зберігалася довше: навіть на початку 2010-х можна було зустріти активних користувачів цього месенджера. Але довго конкурувати з іншими сервісами після піку «аська» не змогла. Згадуємо, за що таку програму так любили.

1. Економія на СМС

У нульових СМС вже не були такою розкішшю, як у 90-х (враховуючи, що перше таке повідомлення відправили 1992 року, спочатку торкнутися технології було дорого). Але популярних на той час пакетів на 100–200 повідомлень вистачало далеко не всім. Просто подумайте, скільки повідомлень різним людям ви надсилаєте протягом дня, і уявіть, скільки б тоді коштувало в перерахунку на СМС.

Враховуючи, що до середини нульових під’єднати безлімітний інтернет можна було за 15–16 доларів, перенесення спілкування в ICQ дозволяло суттєво економити — особливо тим, кому інтернет доводилося оплачувати для інших завдань. Причому вигоду бачили не лише звичайні користувачі, а й компанії: до WhatsApp та Telegram популярним корпоративним месенджером та засобом зв’язку з клієнтами був саме ICQ.

2. Надсилання повідомлень офлайн

Одна з корисних фішок ICQ – можливість офлайн-відправлення повідомлень. Якщо співрозмовник не є онлайн, ви все одно могли йому написати. Повідомлення зберігалися на сервері та доставлялися, коли одержувач з’являвся в Мережі. Зараз це може здатися очевидною функцією, але на початку нульових, коли Dial-up з’єднання не відрізнялося стабільністю, а постійне підключення до мобільного інтернету мало кому було доступно, така опція була просто необхідною.

3. Легкі знайомства

Кожному користувачеві ICQ присвоювався ідентифікатор UIN. Це унікальний ланцюжок з 5–13 чисел, який відповідав лише одному номеру профілю. Це дозволяло не зав’язувати спілкування на номері телефону та не розкривати цю інформацію стороннім: для додавання до контактів UIN було достатньо.

Але завести нові знайомства було легко, навіть не знаючи UIN конкретного користувача. В ICQ практично з перших днів надавалася можливість знаходити людей за ключовими словами з їхніх профілів. Так можна було виявити тих, хто поділяє ваші інтереси й теж шукає друзів.

4. Зручний дизайн

ICQ розвивався на зорі загальнодоступного інтернету, і перед творцями стояло непросте завдання: розробити одну з перших платформ для онлайн спілкування, в якій зможе розібратися кожен.

І вийшло чудово: ICQ однаково мав гарний вигляд і на маленькому екрані телефону, і у віконці на комп’ютері. З саунд-дизайном теж все відмінно: якщо ви коли-небудь користувалися «аською», то звук повідомлення навряд чи забудете навіть через десятки років.

Так, згодом оформлення месенджера почало здаватися допотопним на тлі конкурентів, але саме в ICQ заклали основи взаємодії користувача з інтерфейсом та продумали механіки, які застосовуються і в сучасних додатках.

5. Система статусів

Мабуть, найвідоміший символ ICQ — ромашка з різнобарвним листям. Це і логотип сервісу, і елемент оформлення для статусу: за кольором пелюсток у списку контактів легко зрозуміти, хто онлайн, а хто ні.

Функцію придумав Сефі Вігісер, один із чотирьох творців ICQ — і єдиний із команди, хто виступав публічно та давав інтерв’ю. Ось як про цей елемент відгукувався президент технологічної консалтингової компанії Sociate Джері Міхальскі в інтерв’ю Forbes 1999:

«Вигадані Вігісером іконки та їх аналоги увійдуть до візуального словника на десяток років. Думайте про них як про дорожні знаки у кіберпросторі».

Згодом статусів побільшало і до них дозволили додавати підписи: так вони вийшли за межі чисто утилітарних та дозволили виразити себе. Зрозуміло, з усіма атрибутами початку нульових, включаючи жаргон та всілякі каламбури.

6. Різні клієнти

Офіційний клієнт ICQ розвивався разом з гаджетами: починалося все з комп’ютерів та кнопкових телефонів, пізніше з’явилися офіційні програми для різних операційних систем, включаючи мобільні, та вебверсії.

Але використовувати саме ICQ ніхто не вимагав: протокол підтримували сторонні програми на зразок Jimm, QIP, MIP, Mandarin ICQ, Miranda та десятки інших. Такі програми призначалися для різних пристроїв, відрізнялися оформленням, доступними налаштуваннями та обсягами трафіку, що споживається. Користувач міг сам вибирати, що більше подобається візуально і що краще відповідає його потребам.

7. Заробіток на номерах

На піку своєї світової популярності ICQ залишався значущим не тільки для тих, хто спілкувався з друзями або шукав знайомства, але і для тих, хто на цьому заробляв. На момент продажу сервісу новим користувачам надавали вже 13-значні номери, тому випущені роки тому ідентифікатори із семи чи навіть шести цифр цінувалися у спільноті.

Існували цілі сайти з перепродажу рідкісних номерів. Звичайний ідентифікатор із шести цифр на піку популярності «аськи» пропонували купити за 15 – 20 доларів, а за варіанти з цифрами, що повторюються, давали відчутно більше. Наприклад, пафосний семизначний UIN 9060900 продавався за 100 доларів.

Такий інтерес до гарних номерів додатково роздмухував кількість користувачів: торговці зазвичай пропонували ідентифікатори не власних профілів, а зареєстрованих спеціально під продаж або зовсім вкрадених в інших людей.

8. Реліз в ідеальний час

ICQ з’явився раніше, ніж масові соцмережі: MySpace запустили лише 2003 року, Facebook — 2006-го. Згодом ці конкуренти поховали ICQ на Заході, а в країнах СНД убивцями стали «ВКонтакте» та Skype. Свої роки слави та заслужене місце в історії інтернету месенджер встиг здобути багато в чому тому, що популярних аналогів довгий час просто не було.

Самі автори підтверджували, що левова частка успіху проєкту – вдалий таймінг. У 2018 році один із перших інвесторів ICQ, Йосі Варді, визнав це в інтерв’ю.

«Якби творці звернулися до мене 1995 року, а не 1996-го, то на той момент інтернетом користувалися надто мало людей. У 1997 році існувало вже сім конкурентів, а через два роки — вже 1 000 конкурентів» — сказав Йосі Варді.

Зрозуміло, успіху б не трапилося, якби ICQ не був справді крутим і революційним для свого часу сервісом, але це якраз той випадок, коли всі умови збіглися ідеально.

БІЛЬШЕ ЦІКАВОГО:

Читайте также:

Stripe: найдорожча фінтех-компанія у Кремнієвій долині

У Китаї старі гаджети можна перетворити на витвори мистецтва

Британський стартап обіцяє відновити льодовики Арктики

Історія BBK Electronics: як бренди Oppo, Vivo, Realme та OnePlus завоювали світ смартфонів