Чи складно визначити основні напрямки пересування пасажирів громадського транспорту, піки навантаження та те, як довго і часто мешканці окремого міста пересуваються пішки, на власному авто чи громадським транспортом? Одне із українських міст вже із 1 лютого поставить експеримент, у якому запрошують стати учасниками усіх охочих мешканців — а кінцевою метою моніторингу є оптимізація транспортних потоків та планування роботи громадського транспорту.
Як вінничани допомагатимуть транспортникам — і собі
Для того, аби вдосконалити транспортну систему Вінниці, міська влада та ініціативна група використовуватиме смартфони із GPS, безкоштовний додаток Modalyzer — та допомогу усіх охочих підключитися до проекту і стати волонтером.
Немає значення, чим користується мешканець міста — трамваєм, тролейбусом, велосипедом, їздить на власному авто чи ходить пішки. Важливо лише, аби на смартфоні завжди була увімкнена геолокація, а ще треба буде щовечора передавати зібрані дані через додаток на сайт у Німеччині. Там отримані від мешканців Вінниці дані проаналізують і дадуть свої рекомендації про те, що потрібно змінити у транспортній моделі міста. Проект відбуватиметься під наглядом директорки КП «Інститут розвитку міст» Аліни Дяченко, заступника міського голови Вінниці Владислава Скальського та керівника проекту «Інтегрований розвиток міст» Матіаса Брандта.
Аби проект став максимально ефективним, таких волонтерів одночасно по Вінниці має працювати від 300 до 1 тис осіб — це підвищить надійність даних при моніторингу та коректність подальших рекомендацій, говорить заступник міського голови Вінниці Владислав Скальський. Мета такого дослідження – з’ясувати, які маршрути в місті найбільш популярні серед городян, чим і звідки вони звикли туди добиратися, де і в який час найбільші скупчення людей та машин і що потрібно зробити, аби рух людей цими шляхами був максимально комфортним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Ініціатори ідеї – проект «Інтегрований розвиток міст» – стверджують, що до транспортного моніторингу Вінниці може долучитися кожен охочий. Для цього необхідно лише завантажити на свій смартфон додаток Modalyzer, зареєструватися на спеціально створеному для цього сайті та щовечора надсилати дані з GPS-трекера про ваші переміщення містом. У якості винагороди за таку «роботу» найбільш активні волонтери отримають призи від організаторів проекту; які саме – поки що не розголошується.
Довго — але недорого
Моніторинг розпочнеться 1 лютого 2017 року і буде розділений на 2 етапи: з 1 лютого до 15 квітня, другий – з 16 квітня до 30 червня. На кожному етапі волонтери мають передавати дані про свої переміщення протягом 10 днів. Після опрацювання всіх даних їхні результати у вигляді мап будуть відображені на відповідному сайті. Кластерний аналіз усіх переміщень за різними критеріями – демографічними, за видами транспорту тощо – мають оприлюднити у середині червня 2017 року.
За словами представника міської влади, дослідження інфраструктури та транспортних потоків із залученням найманих «людей-трекерів» та забезпеченням їх спеціальними датчиками обійшлося би бюджету Вінниці у майже 300 тис євро. Однак сьогодні можливо зменшити вартість в 10-15 разів лише за рахунок того, що практично кожна людина зараз має смартфон, який носить із собою постійно.
Для чого і для кого
Подібний моніторинг вже мав місце у Нью-Йорку, Лондоні та низці європейських міст. 2016 року в тестовому режимі таку ініціативу було реалізовано в Житомирі, який також є учасником програми «Інтегрований розвиток міст». Вінниця була обрана в якості “пілотного” міста зокрема й через те, що вже сьогодні з огляду на розвиток транспортної інфраструктури перебуває «на голову вище» за решту міст в Україні, говорять представники проекту. «Побачивши результати такого моніторингу, ми зрозуміємо, де нам краще зробити велопарковку, де – збільшити вуличне освітлення, де зробити додаткові острівки безпеки для пішоходів тощо», — пояснює Скальський.
Про ініціативи, які змінюють інфраструктуру інших міст, ми вже писали раніше:
- Місто, що переїхало — як шведи перевозять будинки заради шахти
- Місто без власників — концепція з Данії
- Як ціле місто перейшло на енергію Сонця та відмовилося від бензину
- Як німці дають нове життя відходам — на прикладі міста Трір
Джерело: Vежа